Справа № 560/2254/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
04 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року (прийняте у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування до стажу служби ОСОБА_1 період служби у Державному департаменті України з питань виконання покарань період з 01.10.2002 по 19.12.2007;
- зобов'язати відповідача врахувати до стажу служби ОСОБА_1 період служби у Державному департаменті з питань виконання покарань;
- зобов'язати відповідача перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням періоду його служби у Державному департаменті України з питань виконання покарань та виплати з врахуванням проведених виплат;
- зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 тривалість додаткової оплачуваної відпустки з врахуванням періоду служби у Державному департаменті України з питань виконання покарань та виплати грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку;
- зобов'язати відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом трьох днів з дня отримання копії постанови.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2019 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо неврахування до стажу служби ОСОБА_1 період служби у Державному департаменті України з питань виконання покарань період з 01.10.2002 до 19.12.2007.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області врахувати до стажу служби ОСОБА_1 період служби в Державному департаменті з питань виконання покарань з 01.10.2002 до 19.12.2007.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області перерахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення з врахуванням періоду його служби у Державному департаменті України з питань виконання покарань в період з 01.10.2002 до 19.12.2007 та виплати його з врахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області перерахувати ОСОБА_1 тривалість додаткової оплачуваної відпустки з врахуванням служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань в період з 01.10.2002 до 19.12.2007.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що до органів поліції не передані функції органів внутрішніх справ, а поліція виконує нові функції згідно Закону України "Про національну поліцію", а тому це жодним чином не може свідчити про правонаступництво між даними органами у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
ОСОБА_1 з 01.10.2002 до 19.12.2007 проходив службу в Хмельницькому училищі підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах:
- молодшого інспектора другої категорії служби охорони Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.10.2002 до 30.01.2004;
- молодшого інспектора першої категорії служби охорони Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.02.2004 до 19.12.2007.
Відповідно до наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №153 о/с від 19.12.2007 позивача відряджено у розпорядження МВС України.
25.12.2007 позивача прийнято на служу до УМВС України в Хмельницькій області де проходив службу на посадах:
- міліціонера відділення охорони адмінбудинків обслуговуючого персоналу і підрозділу забезпечення УМВС з 25.12.2007 по 01.02.2008;
- міліціонера відділення охорони адмінбудинків центру обслуговування підрозділів УМВС в зв'язку з оргштатними змінами з 01.02.2008 по 23.03.2009;
- міліціонера-водія відділення охорони адмінбудинків центру обслуговування УМВС з 23.03.2009 по 05.10.2009;
- міліціонера-водія першого відділення взводу охорони адмінбудинків центру обслуговування підрозділів УМВС з 05.10.2009 по 01.04.2013;
- міліціонера-водія першого відділення взводу охорони адмінбудинків центру обслуговування підрозділів УМВС, в зв'язку з оргштатними змінами з 01.04.2013 по 16.10.2013;
- начальника складу озброєння-збройовий майстер відділу ресурсного забезпечення та озброєння УМВС з 16.10.2013 по 07.11.2015;
07.11.2015 позивача прийнято на службу в Національну поліцію, де останній проходив службу на посадах:
- начальника складу озброєння управління логістики та матеріально технічного забезпечення ГУНП з 07.11.2015 по 01.07.2016;
- начальника складу озброєння відділу логістики та матеріально технічного забезпечення ГУНП, у зв'язку із скороченням штатів та проведенням реорганізації з 01.07.2016 по 26.05.2017;
- поліцейського взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення Богдан з 26.05.2017 по 01.10.2017
- начальника складу озброєння сектору озброєння відділу логістики та матеріально технічного забезпечення ГУНП з 01.10.2017 по 10.01.2019;
- начальника складу озброєння відділу озброєння, забезпечення одностроєм та іншими матеріально-технічними засобами управління логістики та матеріально технічного забезпечення ГУНП з 10.01.2019 по теперішній час.
Вказані вище обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: витягом з наказу Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області № 68 о/с від 01.10.2002, витягом з наказу Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально - виконавчої служби України УМВС України №153 о/с від 19.12.2007, витягом з наказу УМВС в Хмельницькій області №21 о/с від 12.01.2008, витягом з наказу УМВС України в Хмельницькій області №322 о/с від 06.11.2015, витягом з наказу УМВС України в Хмельницькій області №27 о/с від 07.11.2015, записами до послужного списку позивача, копією трудової книжки.
09.07.2019 позивач звернувся із рапортом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо зарахування до стажу служби в поліції службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань у період з 01.10.2002 по 19.12.2007.
За наслідком розгляду даного рапорту відповідач повідомив, що у ОСОБА_1 відсутні правові підстави зарахування до стажу служби в поліції службу у Управлінні Державної пенітенціарної служби України, оскільки, ч. 2 ст. 78 Закону України "Про національну Поліцію", визначено вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи яких зараховуються до стажу служби в поліції. Періоди проходження служби в органах Державної пенітенціарної служби України до вказаного переліку не включено.
Не погодившись із таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність дій щодо незарахування стажу роботи позивача у період служби в Державному департаменті України з питань виконання покарань період з 01.10.2002 по 19.12.2007, до стажу служби в поліції.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Частинами 1 та 2 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) вказано, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 78 Закону № 580-VIII встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Положеннями п.п.3-6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" № 900-VIII від 23.12.2015, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Отже, служба в Державній пенітенціарній службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону № 580-VIII повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі.
При цьому, суд відхиляє доводи апелянта про застосування норм ст.78 Закону № 580-VIII без врахування положень п.15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону в частині збереження за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача врахувати до стажу служби позивача період служби у Державному департаменті з питань виконання покарань та зобов'язання відповідача перерахувати грошове забезпечення позивачу з врахуванням періоду служби позивача у Державному департаменті України з питань виконання покарань та виплати з врахуванням проведених виплат, а також щодо зобов'язання відповідача перерахувати позивачу тривалість додаткової оплачуваної відпустки з врахуванням періоду служби у Державному департаменті України з питань виконання покарань, слід задовольнити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення сторонами не оскаржувалось, апеляційний суд не дає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.