Справа № 738/1808/19
№ провадження 2/738/542/2019
06 грудня 2019 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:
суддi Сова Т.Г.,
секретаря судового засідання Бреус Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, третя особа - приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко Сергій Володимирович, Менська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, третя особа - приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В., Менська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно. Мотивували позивачі свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 , після його смерті відкрилась спадщина на 1/5 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , яку фактично прийняла дружина - ОСОБА_5 , яка постійно на день смерті проживала із спадкодавцем, проте юридично не оформила права власності на спадкове майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина на 2/5 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно після померлої ОСОБА_5 є її діти - позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Фактично прийнявши спадщину, позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після померлої матері та видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з заявою про відмову від прийняття спадщини після померлої матері. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. В зв'язку з цим, позивачі звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просять: визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , з яких 2/5 частини - спадкове майно після матері ОСОБА_5 , а 1/5 - належна позивачеві частка, як члену колгоспного двору; за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину, кожному, в житловому будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , належні їм як членам колгоспного двору.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позові, та наполягала на їх задоволенні.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в засідання не з'явилися, просили справу розглянути без їх участі та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без їх участі. В установлений в ухвалі строк представник відповідача не надав суду відзив на позов, а також будь - яких заперечень щодо заявлених позовних вимог, що дає підстави суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Треті особи - приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В. та державний нотаріус Менської районної державної нотаріальної контори Петрикей К.І. в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Згідно ухвали судді від 15 жовтня 2019 року, суду були надані копії спадкових справ, заведених до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .
За таких обставин, враховуючи наявність достатніх доказів в матеріалах справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі нез'явившихся учасників по справі, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мена Чернігівської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області 07 квітня 2014 року (а.с.19).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/5 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , належні йому як члену колгоспного двору, та інше майно.
Із наданої суду копії спадкової справи № 303/2014, заведеної Менською районною державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_4 слідує, що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка звернулася ОСОБА_5 , яка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки (а.с.56-66).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бігач Менського району Чернігівської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.20).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, спадкоємцями якої першої черги за законом є позивачі - діти спадкодавця ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 слідує, що ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.17).
Як слідує з наданої суду копії спадкової справи № 27/2018, заведеної до майна ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в установлений законом строк звернулись до нотаріальної контори з заявами про відмову від прийняття спадщини після померлої матері (а.с.70-121).
Згідно із законом УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" кожна сільська рада вела за встановленими формами по господарські книги (ст. 13 даного закону).
Відповідно до виписки з погосподарської книги № 2 за 1991 - 1995 роки, виданої Бігацькою сільською радою Менського району Чернігівської області зазначено, що згідно по господарського обліку станом на 15.04.1991, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , мав статус колгоспного двору, головою колгоспного двору був ОСОБА_4 , членами колгоспного двору були: дружина ОСОБА_5 , діти ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Станом на 15 квітня 1991 року дане домоволодіння мало статус «колгоспний двір» (а.с.23).
Згідно п. 6 (а) постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що не втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військові службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Таким чином, право власності на майно колгоспного двору, що розташоване в АДРЕСА_1 збереглось за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , в рівних частках по 1/5 кожному.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну йому 1/5 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , яку фактично прийняла у спадщину ОСОБА_5 , але юридично не оформила. Отже, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належні їй 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , 1/5 - належна як члену колгоспного двору і 1/5 - спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_4 .
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як встановлено судом, і про що зазначалось вище, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 звернулася лише ОСОБА_1 , проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 995/02-31 від 13.08.2019 (а.с.22). Інші заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину на інше майно спадкодавця в матеріалах спадкової справи відсутні.
Встановлено, що будівництво будинку та надвірних споруд було завершено до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року. Тому враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1922 року. У даному кодексі відсутні положення щодо обов'язкової державної реєстрації новозбудованого домогосподарства та положення, які б регулювали відносини пов'язані з колгоспними дворами.
Оскільки у судове засідання надана довідка відповідно до якої житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , був колгоспним двором станом на 15 квітня 1991 року, то відносини мають регулюватися положеннями Цивільного кодексу Української радянської соціалістичної республіки у редакції 1963 року (далі ЦК УРСР).
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року зазначено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР в редакції 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок" право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.
З введенням в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвалися згідно діючого на той час законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено 18.04.2019 (а.с.26-28).
Згідно із звітом про оцінку майна житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 має загальну вартість 25431 грн. 00 коп. (а.с.29-37).
Позивачі в своїх позовних вимогах ставлять питання про визнання за ними права власності, а саме: за ОСОБА_1 на 3/5 частини домоволодіння, яке складається з спадкового майна після померлої матері (2/5) і належної позивачеві частки як члену колгоспного двору (1/5), а за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/5 частині кожному, житлового будинку з надвірними будівлями розташованого по АДРЕСА_1 , належних їм як членам колгоспного двору.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право по 1/5 частині, кожний, у вказаному будинку, як члени колгоспного двору, оскільки станом на 15.04.1991 року вони були зареєстровані в даному домоволодінні, разом з тим не надають суду доказів, які б перешкоджали їм в оформленні своїх часток у вказаному житловому будинку в органах, які здійснюють реєстрацію нерухомого майна. В зв'язку з цим вказані частки домоволодіння не є спадковим майном і заявлені позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 . В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Постановою Пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок", ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. ст. 10, 13, 76, 229, 258 - 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, третя особа - приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко Сергій Володимирович, Менська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2019 року.
Суддя Т.Г. Сова