04 грудня 2019 р. Справа № 520/5162/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 (суддя Мінаєва К.В., м. Харків, повний текст складено 22.08.19) по справі № 520/5162/19
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі”, з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС України, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0000045008 від 22.02.2019 р., яким Комунальному підприємству “Харківські теплові мережі” було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40594767,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 32475814 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 8118953,50 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000055008 від 22.02.2019 р., яким Комунальному підприємству “Харківські теплові мережі” було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 5959477 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач помилково вважає, що підприємством порушено порядок включення до податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість на підставі податкових накладних з дати складання яких минуло більше ніж 365 днів та більш ніж на 1095 днів сум податку на додану вартість.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року позовні вимоги було задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000045008 від 22.02.2019 р., №0000055008 від 22.02.2019 р.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що основними видами діяльності КП «Харківські теплові мережі» є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, виробництво електроенергії, розподілення електроенергії, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний).
Відповідачем на підставі направлення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Харківські теплові мережі» з питання включення до податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень-листопад 2017 р. сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних з дати складення яких минуло більш ніж на 365 днів, по податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2017 р., лютий-червень 2018 р., серпень-жовтень 2018 р., сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних з дати складення яких минуло більше ніж 1095 днів. Перевірка була проведена у період з 28.12.2018 р. по 21.01.2019 р.
За результатами перевірки складено акт №15/28-10-50-08-12/31557119 від 28.01.2019 р., яким встановлено такі порушення (а.с.16-30):
-п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32475814 грн;
-п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 5959477 грн.
На підставі висновків проведеної перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
-від 22.02.2019 р. №0000045008, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40594767,50 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 32475814 грн та за штрафними фінансовими санкціями на суму 8118953,50 грн;
-від 22.02.2019 р. №0000055008, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 5959477 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 25.02.2019 р., про що свідчить відповідний штамп. Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки підприємство позивача у періоді, що перевірявся, включало до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідних звітних періодах та не здійснювало включення до складу податкового кредиту сум на підставі накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, то відсутні встановлені в акті порушення КП "Харківські теплові мережі" п.198.6 ст.198, п.200.1, п 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, щодо встановлених порушень п.198.6 ст.198, п.200.1, п 200.4 ст.200 Податкового кодексу України судом встановлено таке.
Абзацом 1, 3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції з 03.12.2017 р.) визначено: не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Згідно з положеннями 200.1 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Колегія суддів зазначає, що положеннями ст. 198 ПК України, серед іншого, врегульовано питання строку включення сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому випадку, коли платник податку не включив їх у відповідному звітному періоді. Отже, для встановлення порушення цієї норми необхідним є визначення, який період для відповідного платника є звітним.
Відповідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Згідно з пп. «а» п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше є дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
При цьому, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. (п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України)
Відповідно пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Крім того, Законом України №812-VІІІ від 24.11.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі», який набрав чинності з 01.01.2016, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 44, відповідно до якого, з урахуванням змін, внесених згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016: тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
З аналізу наведених норм ПК України колегія суддів зазначає, що відповідним звітним періодом для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних для платника, який застосовує касовий метод податкового обліку, є період, в якому здійснено списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що до складу податкового кредиту за період з 01.01.2017 року по 01.10.2018 року позивачем було включено податкові накладні за період 2012-2016 років з датою платежу протягом січня-грудня 2017 року, січня-жовтня 2018 р. (а.с. 31-41).
Звітними періодами для включення сум податку на додану вартість та відображення в податковій звітності податкового кредиту для позивача за касовим методом є саме періоди, якими охоплюється січень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року. Відповідачем не заперечується, що позивач включав до податкового кредиту суми ПДВ в періодах, в яких проведена оплата за податковими накладними.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що підприємство позивача включало до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, саме у відповідних звітних періодах.
Щодо посилання відповідача на позицію ДФС України, викладену в листі (а.с.82-83), за якою платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, включає до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, у звітному (податковому) періоді, у якому відбулася сплата коштів (надано інші види компенсації) за придбані товари/послуги, або у будь-якому наступному звітному (податковому) періоді в межах терміну, визначеного п.198.6 ст.198 ПК України, суд зазначає таке.
За правилами абз.4 та 5 п.198.6 ст.198 ПК України в редакції, яка діяла станом на 01.01.2016, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
При цьому, поняття в абз. 4 п.198.6 ст.198 ПК України «у відповідному звітному періоді» слід розуміти як період, в якому у платника податку виникає право на податковий кредит згідно з положеннями Податкового кодексу України.
Законом України №1797-VІІІ від 21.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до п.198.6 ст.198 ПК України, відповідно до яких з 01.01.2017 встановлено правила, за якими:
у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
З наведених правових норм, які діяли до 01.01.2017, так і після 01.01.2017, вбачається, що законодавцем встановлено обмеження відповідним строком права платника податку на віднесення відповідних сум до податкового кредиту лише у випадках:
якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних,
якщо податкові накладні (розрахунки коригування до таких податкових накладних), на підставі яких платник податків включає відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації. При цьому в такому випадку для платників податків, які застосовують касовий метод, до 01.01.2017 такий строк становив не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, а з 01.01.2017 - не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Втім такі обмеження не стосуються загальних правил віднесення платником податку, який застосовує касовий метод, сум податку на додану вартість до податкового кредиту, за умови правомірної поведінки його постачальників, а саме: дотримання ними строків реєстрації податкових накладних, на підставі яких платником податку формується податковий кредит відповідного звітного періоду.
Разом з тим, такі обмеження не стосуються загальних правил віднесення платником податку, який застосовує касовий метод, сум податку на додану вартість до податкового кредиту, за умови правомірної поведінки його постачальників, а саме: дотримання ними строків реєстрації податкових накладних, на підставі яких платником податку формується податковий кредит відповідного звітного періоду.
Сторонами не заперечується, що випадків включення КП «"Харківські теплові мережі" до складу податкового кредиту сум на підставі накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, не було.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підприємство позивача у періоді, що перевірявся, включало до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідних звітних періодах та не здійснювало включення до складу податкового кредиту сум на підставі накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, то відсутні встановлені в акті порушення КП "Харківські теплові мережі" п.198.6 ст.198, п.200.1, п 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.
Доводи відповідача з приводу того, що податковий кредит відповідно до положень абзацу 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України може бути сформований позивачем лише за податковими накладними, з дати складення яких не минуло 365 днів/1095 днів, колегія суддів відхиляє, оскільки це правило діє у випадку невключення сум ПДВ до податкового кредиту у відповідному звітному періоді, чого у спірних правовідносинах не встановлено.
Інше тлумачення зазначених норм податкового законодавства призведе до позбавлення платника податків, який застосовує касовий метод, права на податковий кредит ще навіть до виникнення цього права, яке не може виникнути раніше моменту здійснення оплати за поставлений товар.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 по справі № 520/5162/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 10.12.19 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Бершова Г.Є. 09.12.2019 року у відрядженні.