04 грудня 2019 р. Справа № 480/2351/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 (суддя А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 02.09.19) по справі № 480/2351/19
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафу,
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі по тексту - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн. та штрафу у розмірі 2500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача накладено штраф у сумі 1700,00 грн. відповідно до рішення № 14 від 26.03.2019 року та в сумі 2500,00 грн. відповідно до рішення №19 від 11.04.2019 року. Рішення про накладення штрафів оскаржені не були, є чинними, у добровільному порядку вказана сума штрафів не була сплачена.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року позовні вимоги було задоволено частково.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (ЗКПО: 38019510 ГУДКСУ у Полтавській області, р/р 31115106700002, МФО: 831019, Код 21081100:106, одержувач платежу УДКСУ у м. Полтаві) штраф у розмірі 1700,00 грн., накладеного на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №14 від 26.03.2019 року.
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Відповідно до вимог статті 308 КАС України справа переглядається в межах відмови у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що під час здійснення контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами та вимог до її змісту на території м. Полтава, 06.12.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області було встановлено, що на білборді за адресою: м. Полтава, по вул. Івана Мазепи АДРЕСА_2 , розміщена реклама «Оголені ціни на хутро» відносно магазину «Світ шкіри та хутра».
Виявлений факт зафіксовано на фото та складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 06.12.2018 року № 60 (а.с.24-25).
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області прийнято рішення від 06.12.2018 року № 57 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.26).
Під час проведення розгляду справи стосовно розміщеної реклами, відповідачем здійснювалися запити щодо уточнення інформації щодо орендаря даного білборду та здійснення експертизи реклами, у відповідь на які були отримані висновки та інформація (а.с.27-55).
З отриманих листів, серед іншого, було встановлено, що орендарем вищезазначеної площини є ФОП ОСОБА_1 в грудні 2018 згідно з Договором № 8 від 01.01.2018 р. (а.с.44-50).
Згідно з протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 13 від 26.02.2019 року було встановлено такі обставини: протоколом про порушення законодавства про рекламу №60 від 06.12.2018 року було зафіксовано факт порушення ч.3 ст. 7 Закону України “Про рекламу” щодо недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами в частині наявності в рекламі інформації та зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності та реклама є дискримінаційною за ознакою статі, чим порушено ч. 3 ст. 7 та ч. 1 ст. 8 Закону України “Про рекламу”. Відповідно до експертного висновку, наданого ГО «Українська Асоціація Маркетингу», визнано зовнішню рекламу магазину «Світ шкіри та хутра» наступного змісту «Оголені ціни на хутро» дискримінаційною та такою, що порушує вимоги ст. 7 ч. 3 і ч. 1. ст. 8 Закону України “Про рекламу” та ст. 5 п.5, 2, 9 Стандарту “Недискримінаційна реклама за ознакою статі” - СОУ 21708654-002-2011 (а.с.56).
28.02.2019 року на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено лист-вимогу, в якому зазначено встановлені порушення, зобов'язано надати у термін до 12.03.2019 року інформацію про вартість розповсюдженої реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), а також письмові пояснення з приводу виявленого порушення. Також повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 12.03.2019 р. (а.с.57-58).
У зв'язку з відсутністю інформації про вручення поштової кореспонденції чи відмову в її отриманні було вирішено перенести розгляд справи на 26.03.2019 року, що вбачається з протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 20 від 12.03.2019 року (а.с.60), про що направлено письмове повідомлення ФОП ОСОБА_1 .
Повторну вимогу було направлено листом від 12.03.2019 року № 01- 27/1470 (а.с.61-62).
На засіданні стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (протокол №25 від 26.03.2019 року, а.с.63) ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області прийнято рішення №14 від 26.03.2019 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 за неподання інформації щодо вартості виготовлення та розповсюдження реклами у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700,00 грн. (а.с.64).
Листом від 28.03.2019 року № 01-27/1893 позивач направив ФОП ОСОБА_1 рішення № 14 від 26.03.2019 року про накладення штрафу, повторну вимогу про надання документів, які підтверджують вартість виготовлення та (або) розповсюдження реклами, а також зазначено, що розгляд справи відбудеться 11.04.2019 року (а.с.65-66).
На засіданні стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (протокол №33 від 11.04.2019 року, а.с.67) прийнято рішення № 19 від 11.04.2019 року про накладання штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу щодо змісту реклами, а саме, ч.3 ст.7, ч.1 ст.8 Закону України "Про рекламу", у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами, у сумі 2500,00 грн. (а.с.68).
Вищезазначене рішення було направлено відповідачу листом від 12.04.2019 року № 01-27/2323 (а.с.69-70).
Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в частині у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що рішення № 19 від 11.04.2019 року про накладання штрафу на ФОП ОСОБА_1 прийняте без дотримання встановленого порядку розгляду справи та строків його прийняття.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині, що оскаржується, та зазначає, що воно підлягає скасуванню з таких підстав.
Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР).
За приписами ст. 1 Закону № 270/96-ВР рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок №693).
Пунктами 9-12 Порядку №693 передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (п.14 Порядку №693).
На підставі п.13 Порядку №693 посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Згідно з п. 16-18 Порядку №693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Як вбачається з матеріалів справи та протоколу №13 від 26.02.2019 року засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, позивачем листом № 01-27/8415 від 11.12.2018 року направлено документи для отримання експертного висновку до Центрального секретаріату ІГКР при Українській асоціації маркетингу та листом №01-27/8417 від 11.12.2018 року направлено запит до Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі для отримання експертного висновку. Після отримання експертного висновку, до ТОВ «АРТЛАЙН-Полтава», як до розповсюджувача реклами направлено запит щодо замовника реклами та вартості виготовлення та/або розповсюдження реклами та запрошено на розгляд справи на 26.02.2019 року. На засіданні справи, представник ТОВ «АРТЛАЙН-Полтава» був відсутній, натомість було надано інформацію про замовника реклами та документи про її вартість.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, прийняте рішення їй також було направлено.
Частиною 11 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Доказів оскарження в судовому порядку рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу суду не надано, як не надано й доказів сплати штрафу.
Згідно з вимогами пункту 20 Порядку №693 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Враховуючи несплату відповідачем накладеного штрафу за рішенням №19 від 11.04.2019 року в сумі 2500,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що рішення №19 від 11.04.2019 року було прийнято поза межами місячного строку розгляду справи колегією суддів відхиляються з огляду на таке.
Так, суд першої інстанції встановив, що позивачу стало відомо про замовника реклами, а також про її вартість 26.02.2019 року від ТОВ «АРТЛАЙН-Полтава», а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем закінчено збір доказів 26.02.2019 року.
Даний висновок є помилковим, оскільки позивачем в судовому засіданні надано пояснення, що ТОВ «АРТЛАЙН-Полтава» надало інформацію щодо вартості розміщення вже виготовленої реклами на білборді. При цьому, ТОВ «АРТЛАЙН-Полтава» не надавало позивачу інформації щодо вартості виготовлення самої реклами для ФОП Тулюлюк.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач цілком правомірно направив на адресу відповідача повторний запит від 28.03.2019 року про надання документів, які підтверджують вартість виготовлення та (або) розповсюдження реклами та інформацію про розгляд справи 11.04.2019 року та за результатами розгляду справи прийняв рішення про накладення на відповідача штрафу.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 по справі № 480/2351/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38019510 УК у м.Полтаві, р/р 31110106016002, МФО 899998, код 21081100, одержувач платежу УК у м. Полтаві, призначення платежу - оплата штрафу) штраф у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок відповідно до рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №19 від 11.04.2019 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 10.12.19 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Бершова Г.Є. 09.12.2019 року у відрядженні.