10 грудня 2019 р.Справа № 583/3588/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
апелянт ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного спеціаліста інспектора відділу державного архітектурно-будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар Олени Петрівни на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сидоренко Р.В., м. Охтирка, Сумська область по справі № 583/3588/19
за позовом ОСОБА_2
до Головного спеціаліста інспектора відділу державного архітектурно-будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар Олени Петрівни
про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом, в якому просила суд : скасувати постанову від 19.08.2019 року №8 по справі про адміністративне правопорушення винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділу державного архітектурно - будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар О.П, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., а провадження у справі закрити.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2019 року задоволено позовні вимоги.
Скасовано постанову від 19.08.2019 року №8 по справі про адміністративне правопорушення винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділу державного архітектурно - будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар О.П., про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 9 ст. 96 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 9 ст. 96 КпАП України закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності позивача.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 13 серпня 2019 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділу державного архітектурно - будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар Оленою Петрівною було видано головному спеціалісту, інспектору відділу державного архітектурно - будівельного, контролю Охтирської міської ради Гончар Олені Петрівні направлення для проведення позапланового заходу за № 20 щодо дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
16 серпня 2019 року головний спеціаліст, інспектор відділу державного архітектурно - будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар Олена Петрівна винесла Акт № 20, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, котрим встановлено: згідно договору дарування площа квартири складає 43,0 кв.м., а відповідно до технічного паспорту на квартиру від 24.12.2003 року площа квартири складає 53,7 кв.м. з житловою площею 37,50 кв.м., збільшена за рахунок прибудови на 16,7 кв.м., прибудова до квартири 9а, у будинку АДРЕСА_1 , була закінчена у 2003 році, здійснюється експлуатація приміщень даної прибудови без прийняття в експлуатацію.
Того ж дня, 16 серпня 2019 року, головним спеціалістом, інспектором відділу державного архітектурно - будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар Оленою Петрівною був винесений Припис № 20 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_2 ввести в експлуатацію об'єкт будівництва - прибудову до квартири АДРЕСА_2 . Припис необхідно було виконати у термін до 16 жовтня 2019 року, про що повідомити відділ державного архітектурно - будівельного контролю Охтирської міської ради.
19 серпня 2019 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділу державного архітектурно - будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар Оленою Петрівною було винесено Постанову № 8 по справі про адміністративні правопорушення, на підставі Акту перевірки від 16 серпня 2019 року та Протоколу про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2019 року, яким встановлено, що приміщення прибудови до квартири по АДРЕСА_1 не введено в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Даною Постановою від 19 серпня 2019 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 статті 96 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Не погодившись з такою постановою позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент здійснення позапланової перевірки посадовими особами органів ДАБК були відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (Закон №3038) до повноважень Інспекції ДАБК віднесено здійснення державного - архітектурно будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок об'єктів містобудування та накладення штрафів на порушників містобудівного законодавства.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 41 Закону №3038 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.
Згідно із п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Так, згідно із п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, серед інших:
1) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
2) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до п. 18 Порядку №533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Пунктом 19 Порядку №533 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно із п. 20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складання та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до п. 21 Порядку №533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Згідно із п. 22 Порядку №533 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Крім того, відповідальність у сфері будівництва несуть не лише суб'єкти будівництва, але і органи публічної адміністрації, на які, в першу чергу, Конституцією України покладений обов'язок діяти виключно в межах і способами, передбаченими законами України.
Так, у разі порушення органами владних повноважень передбачених законодавством обов'язків, такі неправомірні дії можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, здійснення правопорушення у сфері містобудування породжує виникнення відносин реагування, які виражаються у появі обов'язку у відповідного органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю припинити таке правопорушення і накласти штраф на правопорушника.
Відповідно до положень містобудівного законодавства, будівництво вважається правомірним, якщо власник земельної ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до статей 29, 30, 31, 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При цьому, під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
Під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної ст.ст. 1, 7, 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманої відповідно до ст.ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до ст.ст. 27, 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з частиною 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання, містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є власником квартири АДРЕСА_3 до перейменування АДРЕСА_4 , що посвідчується договором дарування від 13 березня 1999 року, посвідченим приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Сумської області Ковальчук С.П., серія ААР № 308980 зареєстровано у реєстрі за № 580.
Виконавчим комітетом Охтирської міської ради 19 травня 1999 року за № 240 було прийнято рішення «Про дозвіл громадянам розробки проектної документації на будівництво житлових будинків, частин житлових будинків, господарських приміщень, продаж незакінчених будівництвом житлових будинків», яким було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проектної документації на будівництво частин житлових будинків, господарських приміщень, а саме - на добудову прихожої кімнати розміром 3,0 х 4,0 м до квартири за адресою: АДРЕСА_5 у АДРЕСА_4 .
На підставі зазначеного вище рішення Виконавчого комітету Охтирської міської ради Зорич Ларисі Миколаївні у червні 1999 року Відділом архітектури та містобудування були надані Технічні умови на добудову однієї кімнати-прихожої до зазначеної квартири, та Проектним виробничо-архітектурним планувальним бюро м. Охтирки було розроблено відповідну Проектну документацію добудови прихожої до квартири 9 АДРЕСА_3 до АДРЕСА_4 .
24 листопада 2003 року Охтирським міжміським бюро технічної інвентаризації був розроблений Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , власником якого зазначена ОСОБА_2 . Згідно даного Технічного паспорту загальна площа квартири становить 53,70 кв. метрів.
З викладених вище фактів та документів вбачається, що кімната-прихожа розміром 3,0 х 4,0 метри до квартири за адресою: АДРЕСА_4 (зараз АДРЕСА_5 у АДРЕСА_4 , була добудована повністю у 2003 році.
Згідно діючих на теперішній час вимог частини 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків /відповідальності/ належать до об'єктів з незначними наслідками /СС1/, та об'єктів будівництво яких здійснювалось на підставі будівельного паспорту здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Зазначено також, що відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Частиною 9 ст. 96 КпАП України передбачена відповідальність за експлуатацію об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказана норма була введена в дію з 10.06.2017 року. До зазначеної дати законом не передбачалася відповідальність за експлуатацію об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449, однак ця постанова стосувалася лише об'єктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.
З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закон № 208/94-ВР, стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24 жовтня 2000 року шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21 вересня 2000 року № 1988-III).
19 січня 2012 року згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI Закон № 208/94-ВР викладено у новій редакції, пункт 6 частини другої статті 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.
Тобто Закон № 208/94-ВР, зокрема положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.
В постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року по справі №21-433а14 вказано, що конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням. В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.
В оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що прибудова квартири АДРЕСА_3 в житловому АДРЕСА_4 закінчена будівництвом в 2003 році, але не введена в експлуатацію.
Таким чином, враховуючи те, що на момент здійснення позапланової перевірки посадовими особами органів ДАБК були відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2019 року по справі 583/3588/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного спеціаліста інспектора відділу державного архітектурно-будівельного контролю Охтирської міської ради Гончар Олени Петрівни залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2019 року по справі № 583/3588/19 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський
Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 10.12.2019 року