03 грудня 2019 р.Справа № 520/3630/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.,
представника позивача Колобова Л.В., представника відповідача Соіч Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.08.19 року по справі № 520/3630/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Державної фіскальної служби України (Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області)
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Державної фіскальної служби України, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій №0001014001 від 22.03.2019 року у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) за роздрібну торгівлю алкогольним напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що форма оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій не відповідає вимогам п.п. 116.1 ст. 166 Податкового кодексу України, а саме: у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. Отже, оскаржуване рішення позивач вважає прийнятим поза межами повноважень та не у спосіб, встановленим законодавством України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що форма та зміст фіскального чеку, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів надання покупцю який є обов'язковим, встановлені в п. 2 розділу II «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «Щ» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.
Згідно п. 2 розділу І «Загальні положення» Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року, у цьому Положенні терміни вживаються, зокрема, в таких значеннях: назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ; найменування господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.
Позивач у апеляційній скарзі зауважує, що фіскальному чеку №11 від 26.02.2019 року на суму 82,99 грн. вказано «Советская Нас п/сл. 0,75», без визначення чи є це вином, який відсоток спирту та не містить будь-яких ідентифікуючих ознак.
На думку позивача, фіскальний чек № 11 на суму 82,99 грн., в розумінні ст. 72 КАС України, не може вважатись належним доказом факту продажу алкогольних напоїв, з огляду на те, що не можливо встановити, який саме товар було реалізовано.
При цьому, жодним нормативно-правовим актом, в т.ч. спеціальними актами які регулює форму та зміст розрахункових документів Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року, не передбачено будь-якого додатку до фіскального чеку.
Отже, на думку позивача посилання суду першої інстанції п. 30 рішення від 25.07.2019 року на додаток до фіскального чеку, як на доказ є безпідставним та таким, що порушує норми процесуального законодавства, ст.ст. 73-76 КАС України, щодо належності, достовірності та допустимості доказу.
Відповідачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну позивача, в якій серед іншого зазначено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області під час перевірки було придбано одну пляшку вина ігристого «Светское» ємність 0,75 л. за ціною 82,99 грн. про що свідчить чек від 26.02.2019 № 11. З 02.10.2019 року встановлено мінімальну роздрібну ціну на вина ігристі ємністю 0,75 л. - 89,00 грн., таким чином вказане вино ігристе було реалізовано, за ціною нижчою від її мінімальної роздрібної ціни.
Законодавчо не встановлено обов'язку визначати міцність проданого вина ігристого, МРЦ встановлюється виходячи з категорії даного напою та місткості. Вид напою окрім чеку також зазначено в опису наявної підакцизної продукції, що є додатком до акту перевірки та підписаний безпосередньо позивачем.
Відповідач зауважує, що до позивача застосовано мінімальний розмір фінансової санкції за вказане порушення, а отже, навіть виключення з переліку проданих товарів за цінами нижче мінімальних алкогольного напою «Светское» не зменшить розмір фінансової санкції, застосованої до позивача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 22.02.2019 року №1387 та направлень на перевірку від 22.02.2019 року №№205, 206, працівниками управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДФС у Харківській області була проведена фактична перевірка магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 року (а.с. 10-12).
Під час проведення фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_1 особисто ознайомився з наказом та направленнями на проведення перевірки.
Під час проведення перевірки суб'єктом владних повноважень встановлено факт реалізації однієї пляшки вина ігристого «Советское» ємність 0,75 л. за ціною 82,99 грн., про що свідчить чек від 26.02.2019 № 11, а також встановлено з 02.10.2019 року мінімальну роздрібну ціну на вина ігристі ємністю 0,75 л. - 89,00 грн., таким чином вказане вино ігристе було реалізовано, за ціною нижчою від її мінімальної роздрібної ціни.
За результатами фактичної перевірки був складений Акт від 11.03.2019 №728/20-40-40-01-08/2467815557 та встановлено порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру анімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - постанова №957), а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (а.с. 41).
Відповідач зазначає, що фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 було проведено у присутності позивача, закінчено 07.03.2019 р. о 12 год. 10 хвилин, акт перевірки підписано особисто ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить власноручний підпис позивача.
На підставі акту перевірки, за результатами якої встановлені порушення позивачем вимог законодавства, контролюючим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0001014001 від 22.03.2019 року (а.с. 39), яке є предметом оскарження по даній справі.
Вказане рішення про застосування фінансових санкцій направлено рекомендованим листом від 25.03.2019 року з повідомленням про вручення платнику податків - ФОП ОСОБА_1 . Згідно корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.03.2019 року, зазначене рішення про застосування фінансових санкцій отримано платником податків (а.с. 40 зворот).
Не погодившись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Державної фіскальної служби України про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій №0001014001 від 22.03.2019 року у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон №481.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Згідно із частиною 1 статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною 2 статті 17 Закону №481 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Частиною четвертою статті 17 Закону України № 481/95-ВР визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до положень п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, в тому числі, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що у господарській одиниці суб'єкта господарювання 26.02.2019 року в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру анімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», реалізовано одну пляшку вина ігристого «Советское» ємність 0,75 л. за ціною 82,99 грн., про що свідчить чек від 26.02.2019 № 11, а також встановлено з 02.10.2019 року мінімальну роздрібну ціну на вина ігристі ємністю 0,75 л. - 89,00 грн. Таким чином, вказане вино ігристе було реалізовано, за ціною нижчою від її мінімальної роздрібної ціни.
Позивачем факт реалізації пляшки вина ігристого за ціною 82,99 грн. не заперечується.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача, стосовно того, що реалізоване вино не відповідає фіскальному чеку № 11 від 26.02.2019 року на суму 82,99 грн., тобто з нього не вбачається, яке саме вино було реалізовано, оскільки в чеку вказано «Советская Нас п/сл. 0,75», без визначення ідентифікуючих ознак реалізованого алкогольного напою, змісту відсотку спирту та інших ознак, колегія суддів зазначає наступне.
Законодавчо не встановлено обов'язку визначати міцність проданого вина ігристого, МРЦ встановлюється виходячи з категорії даного напою та місткості.
З матеріалів справи вбачається, що додаток до акту перевірки, з якого згідно опису наявної підакцизної продукції судом першої інстанції встановлено назву товару - вино ігристе «Советское шампанское" (Советское шампанское), 0,75 л.
Так, вказаний додаток до акту перевірки дійсно засвідчено суб'єктом господарювання ФОП Деркач І.А. власноручним підписом, а тому доводи позивача про невідповідність реалізованого вина фіскальному чеку, колегія суддів до уваги не бере.
Отже, позивачем вказане вино ігристе було дійсно реалізовано, за ціною нижчою від її мінімальної роздрібної ціни, встановленої вимогами Постанови №957, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача відповідальність у вигляді штрафу виходячи з мінімально встановленої нормою санкції в розмірі 10 000 грн.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Державної фіскальної служби України про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій №0001014001 від 22.03.2019 року у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. є законним та обґрунтованим.
Крім того, колегія суддів відхиляє, доводи апеляційної скарги позивача про невідповідність формі оскаржуваного рішення, через те, що складання контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не за формою податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо суб'єкт господарювання вчинив порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій №0001014001 від 22.03.2019 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому підстави для його скасування відсутні.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року по справі № 520/3630/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 року по справі № 520/3630/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 10.12.2019 року