ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 листопада 2009 року < Час проголошення > № 2а-12552/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А., секретаря судового засідання Венгер А.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Генерального штабу Збройних Сил України
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання дії та бездіяльності протиправними
за участю представників сторін:
від позивача, Петросюк О.М., довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
від відповідача, Рекашова А.М., довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
Генеральний штаб Збройних Сил України (далі -Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі -Відповідач) про визнання протиправними дій Відповідача під час здійснення виконавчого провадження та щодо розгляду скарги Позивача від 18.08.2009 року, а також про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу від 24.07.2009 року ВП № 13043052 (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 29.09.2009року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем безпідставно винесено постанову про накладення штрафу за невиконання Позивачем рішення суду, без врахування всіх обставин, які склались під час виконання рішення, та причин, що заважали вчасно виконати рішення суду. Крім цього, Позивач стверджує, що дії Відповідача стосовно розгляду скарги на постанову про накладення штрафу є протиправними, так як суперечать нормам чинного законодавства України.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, відкликавши при цьому вимогу щодо зупинення дії постанови про накладення штрафу від 24.07.2009 року ВП № 13043052.
Представник Відповідача заперечив проти позову, зазначивши, що оскаржувана постанова прийнята обґрунтовано, оскільки Позивачем вчасно не виконано рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.
Як свідчать матеріали справи, 21.05.2009 року на підставі виконавчого листа від 29.04.2009 року №7/71, виданого Окружним адміністративним судом, про зобов'язання начальника Генерального штабу -Головнокомандувача Збройних Сил України поновити ОСОБА_1 на посаді старшого юрисконсульта юридичної служби Головного управління Військової частини правопорядку Збройних Сил України у військовому званні "майора юстиції" Відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено боржнику та надано строк для її виконання до 22.06.2009 року.
Листом від 21.07.2009 року №306/юс/2547 Позивач повідомляв Відповідача про те, що ним здійснюються дії стосовно виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді. Зокрема, було підготовлено проект наказу Міністра оборони України "Про скасування пункту 2 наказу Міністра оборони від 15.06.2007 №350", в результаті чого 03.07.2007 року видано наказ Міністра оборони України за №333. Проте, поновити стягувача на посаді не вбачалось за можливе, оскільки посаду старшого юрисконсульта юридичної служби правопорядку Збройних Сил України, яку він займав, було скорочено на виконання вимог директиви Міністра оборони України від 16.10.2007 року №Д-322/1/010. Водночас ОСОБА_1 , одразу після прийняття наказу від 03.07.2007 р. в№333, було запропоновано прибути 06.07.2009 року та 08.07.2009 року на бесіди з метою поновлення його за згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посада. Однак, стягувач на запропоновані бесіди не прибув, про що Відповідача повідомлено вказаним листом. Листом від 21.07.2009 року №306/юс/2548 стягувачу повторно пропонувалось прибути 30.07.2009 року на співбесіду з приводу вирішення питання щодо його поновлення на посаді.
На думку Позивача, саме зазначені обставини не були взяті до уваги державним виконавцем під час прийняття оскаржуваної постанови.
Також Позивач зазначив, що ОСОБА_1 наказом начальника Генерального штабу -Головнокомандувача Збройних Сил України від 10.09.2009 року №538 поновлений у військовому званні майора юстиції, поновлено на військовій службі та призначено старшим офіцером відділу договірно-правового забезпечення управління правового забезпечення Сил підтримки Збройних Сил України.
Відповідачем 24.07.2009 року винесена постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця у розмірі 340 грн. У постанові зазначено, що станом на 12.06.2009 року рішення суду боржником (Позивач) не виконане, підтверджуючих документів про виконання рішення суду станом на 24.07.2009 року до відділу примусового виконання рішень не надходило.
На підтвердження правомірності прийняття постанови представником Відповідача надано копії листів від 13.07.2009 року вх. №Г-19058, від 31.07.2009 року №Г-20832 про те, що боржником не виконується рішення суду щодо поновлення стягувача на посаді.
Позивач, не погодившись з постановою з огляду на поважність причин, що зумовили неможливість виконання рішення суду, направив Відповідачеві скаргу від 18.08.2009 року, у якій просив: скасувати постанову про накладення штрафу, вжити заходи щодо прибуття стягувача до Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України для проведення співбесіди на предмет визначення його подальшого службового становища і призначення на посаду, повідомити про результати розгляду скарги. Як пояснив Позивач, Відповідач 21.09.2009 року надіслав листа, в якому повідомляв, що постанова винесена правомірно, оскільки рішення суду виконано не було. На думку Позивача, відповідь в такий спосіб є протиправною, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
У судовому засіданні представник Відповідача повідомив, що скарга була розглянута відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі -Закон) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника -юридичну особу -від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та визначає новий строк для виконання. Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (стаття 5 Закону).
Аналізуючи зміст даного положення статті 87 Закону, державний виконавець перед прийняттям рішення про накладення штрафу повинен переконатись, чи мало місце невиконання рішення без поважних підстав, чи залежало виконання рішення безпосередньо від боржника.
Матеріали справи свідчать про те, що в даному випадку під час винесення оскаржуваної постанови від 24.07.2009 року № ВП 13043052 державним виконавцем вказані обставини не перевірялись, не взято до уваги всіх причин невиконання Позивачем рішення суду.
Як уже зазначалось, Відповідач був повідомлений про об'єктивність причин, які перешкоджали своєчасному виконанню рішення суду. Зокрема, необхідність у прийнятті Міністерством оборони України відповідного наказу, а також неприбуття на запрошення боржника стягувача щодо вирішення питання про поновлення останнього на посаді. Вказані обставини перешкоджали Позивачу виконати рішення суду в строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вказані положення Закону, КАС України, а також те, що Відповідачем не було враховано зазначені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття ним постанови від 24.07.2009 року про накладення штрафу в сумі 340 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Відповідача стосовно розгляду скарги Позивача від 18.08.2009 року, то суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 87 Закону постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк. Відповідно до частини четвертої статті 85 Закону скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.
Як свідчать матеріали справи, відповідь на скаргу була надана 21.09.2009 року (з порушенням 10-денного строку) у формі листа, а не постанови.
Таким чином, дії Відповідача стосовно розгляду скарги Позивача від 18.08.2009 року не відповідають вимогам Закону, тому є протиправними, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина 1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2). Відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи Позивача.
За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.07.2009 року ВП №13043052 про накладення штрафу.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на скаргу Генерального штабу Збройних сил України від 18.09.2009 року відповідно до вимог статті 85 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Донець В.А.
Постанова виготовлена в повному обсязі 24.11.2009 р.