про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2019 року справа № 580/3896/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними, скасування наказів та поновлення на роботі і виплати середнього заробітку,
09.12.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 2153 від 04.09.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 213 о/с від 04.09.2019 «Про звільнення зв служби в поліції»;
-поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліційського-водія автотранспортного взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 05.09.2019;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.09.2019 по день прийняття рішення.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно, ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В адміністративному позові, зазначає, що звільнення відбулося під час перебування його на лікарняному, однак до суду за виключенням лікарняного листа не надано відомості з медичної інформаційної системи лікувального закладу щодо часу прийому у відповідного спеціаліста, оскільки дата відкриття лікарняного листа співпадає з датою звільнення зі служби.
Отже, позивачу необхідно надати суду, дані медичної інформаційної системи про огляд у спеціаліста лікувального закладу при відкритті лікарняного листа.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1921грн.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в частині скасування наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 2153 від 04.09.2019.
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити 768,4грн.
Окрім того, подаючи позовну заяву, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 122 КАС України.
У відповідності до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позову вбачається, що 04.09.2019 позивача звільнено зі служби в поліції за дисциплінарний проступок, і в той же день останнім подано рапорт на звільнення зі служби з поліції у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Згідно лікарняного листа ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» позивач амбулаторно перебував на лікарняному з 04.09.2019 по 11.09.2019.
Позивач стверджує, що про спірний наказ щодо звільнення з поліції дізнався 12.09.2019, однак до суду звернувся лише 06.12.2019 (відправлення поштовою кореспонденцією).
Таким чином, пропущено місячний строк звернення до суду, строк звернення закінчився в жовтні 2019 року, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано та не вказано.
Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке вмотивоване тим, що строк звернення до суду необхідно обраховувати згідно норм КЗпП України, а не КАС України, оскільки це призводить до дискримінації службовців.
Розглянувши дане клопотання, суддя вважає, що підстави пропуску строку викладені в останньому не є поважними, оскільки норма ст. 122 КАС України, чітко врегульовую початок перебігу місячного строку звернення до суду (обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав), а тому, з урахуванням відсутності зазначення у клопотанні непереборних підстав для звернення до суду вчасно, строк пропущено без поважних причин. При цьому посилання позивача на застосування норм КЗпП України є безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши інші підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними, скасування наказів та поновлення на роботі і виплати середнього заробітку - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.Г. Паламар