10 грудня 2019 року справа № 580/3084/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 з позовом до управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (далі - відповідач 1), Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому просять:
- визнати протиправною відмову Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Смілянський районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог представники позивача ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_2 (мати) зазначають, що орган міграційної служби протиправно відмовляє їх неповнолітній доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, вказуючи на можливість видати лише паспорт громадянина України у вигляді ID картки. Позивачі наполягають на тому, що на сьогодні діють дві самостійні групи нормативно-правових актів стосовно видачі паспорта громадянина України, як у вигляді паспортної книжечки (Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ), так і у вигляді паспортної картки (Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI). Відтак, позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянки України, права вибору форми документа, що посвідчує особу власника і підтверджує громадянство України, є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів останної.
Ухвалою суду від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Заперечуючи проти позову управлінням Державної міграційної служби України в Черкаській області до суду подано відзив, відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами та просить суд відмовити у їх задоволенні. Вказує, що права ОСОБА_3 не порушені рішеннями, діями або бездіяльністю органів міграційної служби, а відповідні заяви розглянуті у строки та в порядку, передбачені законодавством про звернення громадян. Таким чином, твердження батьків неповнолітної про те, що органами міграційної служби було протиправно відмовлено в оформленні паспорта ОСОБА_3 у вигляді книжечки не відповідає дійсності. Відтак, відсутнє рішення суб'єкта владних повноважень, яке в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржено до суду. Зауважує, що на дату звернення позивача до органу міграційної служби Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС від 13.04.2012 №320 втратив чинність на підставі наказу МВС від 01.03.2018 №161. При цьому, наказом МВС від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі- Тимчасовий порядок), який набрав чинності 21.06.2019. Вказаний Тимчасовий порядок визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Оскільки ОСОБА_3 за отриманням паспорта громадянина України у формі книжечки із заявою встановленої форми не зверталась, та відсутнє рішення суду щодо зобов'язання відповідного підрозділу ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_3 , на думку відповідача, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Розгляд справи по суті відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У період з 02.12.2019 по 09.12.2019, включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день після відпустки - 10.12.2019.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що за вх. № 741/1/7126-19 від 29.06.2019 до Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області звернувся ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 щодо оформлення паспорта громадянина України, в якій просив вести облік ОСОБА_3 згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ без використання номера УНЗР, відповідь на вказану заяву просив надати письмово у термін відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Листом від 16.07.2019 № 7126-938/7126 ОСОБА_1 повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 (набрала чинності 07.06.2019) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджено наказом МВС України від 06.06.2019 № 456. У листі від 16.07.2019 № 7126-938/7126 зазначено, що за відсутності відповідного рішення суду станом на день надання відповіді в Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Судом встановлено, що за вх. № П-35/6/7101-19-19 від 29.07.2019 до управління Державної міграційної служби України в Черкаській області звернувся ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 щодо оформлення паспорта громадянина України, в якій просив вести облік ОСОБА_3 згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ без використання номера УНЗР, відповідь на вказану заяву просив надати письмово у термін відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Листом від 01.08.2019 № 7101.6-6918/71.1-19 ОСОБА_1 повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 (набрала чинності 07.06.2019) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджено наказом МВС України від 06.06.2019 № 456. У листі від 01.08.2019 № 7101.6-6918/71.1-19 зазначено, що за відсутності відповідного рішення суду станом на день надання відповіді в УДМС України в Черкаській області чи його територіальних підрозділів відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
У подальшому до Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області за вх. № 888/1/7126-19 від 13.08.2019 звернулась ОСОБА_3 із заявою про видачу паспорта громадянина України.
З матеріалів справи судом встановлено, що до вказаної заяви додано:
- заяву про видачу паспорта за формою визначеною у додатку 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України,
- заяву від 13.08.2019 ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспорт-книжечки, в якій просив вести облік ОСОБА_3 згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ без використання номера УНЗР, відповідь на вказану заяву просив надати письмово у термін відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;
- копії паспортів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- 2 фотокартки ОСОБА_3 .
Листом Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 15.08.2019 №7126-1049/7126.2-19 ОСОБА_3 повідомлено, що вказана заява за вх. № 888/1/7126-19 від 13.08.2019 підпадає під дію ст. 8 Закону України “Про звернення громадян”, відповідно до якої повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше питання вирішено по суті, не розглядаються. Також зазначено, що згідно з розділом ІХ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України у Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області відсутні правові підстави щодо оформлення та видачі позивачу паспорта у формі книжечки у зв'язку з відсутністю рішення суду про зобов'язання Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області видати такий паспорт.
Не погодившись із оформленою вказаними листами відмовою в оформленні та видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того що предметом цього позову є допущена відповідачем бездіяльність щодо видачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорту громадянина України у формі книжечки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Статтею 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється (пункт 6 Положення № 2503-XII).
Згідно з пунктом 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Водночас, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови КМУ №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктом 3 Постанови № 302 установлено, що:
- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;
- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України від 06.06.2016 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).
Згідно з пунктом 1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
З аналізу наведених норм вбачається, що подача заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядкує є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних».
При цьому суд зауважує, що погодження людини на оформлення паспорта-картки відповідно до Закону №5492-VІ є згодою на присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, який відповідно до статей 4, 10 цього закону за своєю суттю є довічним незмінним ідентифікатором конкретної людини, складеним із її персональних даних. Будь-яке примушування до оформлення паспорта-картки без згоди на те особи свідчить про порушення принципу невтручання в особисте та сімейне життя суб'єкта, шляхом електронної обробки персональних даних у процесі оформлення паспорту у формі ID-картки.
Так, пунктом 131 затвердженого Постановою №302 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України “Про захист персональних даних” від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Статтею 2 Закону № 2297-VI встановлено, що персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Разом з тим, згідно частин 5, 6 статті 6 Закону № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.
При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
При цьому, ні позивачка, ні її батьки, в інтересах якої вони діють згоди на таку обробку не надавали. Таким чином, суд вважає, що у даному разі бажання позивачем отримати паспорт у формі книжечки та відмова у наданні згоди на оформлення паспорта у формі ІD-картки не становить загрозу національній безпеці, економічному добробуту та правам людини.
У статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 № 2438-VI, зазначено: Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції.
За сталою практикою ЄСПЛ першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване статтею 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну закон є автономним, та до якості закону ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37) Під терміном закон … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам доступності та передбачуваності.
Разом з цим, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 № 475/97-ВР, передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що норми Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (також чинного на момент як виникнення спірних правовідносин так і ухвалення рішення у даній справі) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне і сімейне життя, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином на підставі викладеного вище, суд висновує, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18, провадження № 11-460заі18) позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Відділу Управління Державної міграційної служби у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII; зобов'язано Відділ Державної міграційної служби оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.
Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове - про часткове задоволення позову.
При цьому Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом Державної міграційної служби України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи Державної міграційної служби України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до управління Державної міграційної служби України в Черкаській області та до Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , а так само позивачка щодо видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки, на які останнім надано відповіді, оформлені листами.
Разом з цим, щодо дотримання всіх необхідних вимог при зверненні до органу міграційної служби щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що подані заяви ОСОБА_1 заяви за своєю суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України.
Однак, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 звертаючись до Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області із заявою за вх. № 888/1/7126-19 від 13.08.2019 про видачу паспорта громадянина України, також надала:
- заяву про видачу паспорта за формою визначеною у додатку 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України,
- заяву від 13.08.2019 ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспорт-книжечки, в якій просив вести облік ОСОБА_3 згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ без використання номера УНЗР, відповідь на вказану заяву просив надати письмово у термін відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;
- копії паспортів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- 2 фотокартки ОСОБА_3 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує, що бланки заяви про видачу паспорта громадянина України регламентовані різними підзаконними актами Міністерства внутрішніх справ, але фактично подана позивачкою заява про видачу паспорта за формою визначеною у додатку 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України є однаковою за своєю суттю з заявою затвердженою у додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІХ Тимчасового порядку територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: особа не є громадянином України; особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови.
З відповіді наданої в листі Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області № 7126-1049/7126.2-19 від 15.08.2019 вбачається, що відповідачем не вчинено дій щодо перевірки даних відповідно до п. 1 Тимчасового порядку,
Частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин щодо наявності у позивача права на отримання паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях), відповідач не має права діяти на власний розсуд, а саме оформлювати або не оформлювати паспорт у вигляді паспортної книжечки.
Проте вказаний обов'язок відповідач повинен виконати при наявності відповідних документів, надання яких встановлено законодавством.
Пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185 від 12.06.2013 року № 415 відновлено дію Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України від 04.06.1994 року № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).
Пунктом 13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України виданий Наказ від 13.04.2012 року №320 Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, який встановлював форму заяви про видачу паспорта та перелік документів, які необхідно подати, однак вказаний наказ втратив чинність 01.03.2018 року. Разом з цим, втрата чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320, на переконання суду, не позбавляє права особи звернутися до відповідних органів Державної міграційної служби України із заявою про отримання паспорту громадянина України у формі книжечки, передбаченого Постановою № 2503-ХІІ, в іншому випадку це б суперечило верховенству права.
Судом при вирішенні даної справи враховано, що позивачкою при зверненні щодо видачі паспорта громадянина України у формі паспорт-книжечки також надавались копії паспортів батьків, свідоцтва про народження та фотокартки встановленого розміру.
Вказане свідчить про те, що передбачені пунктом 13 Постанови № 2503-ХІІ документи були оформлені та подані до відповідного органу Державної міграційної служби України.
При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача, що управлінням Державної міграційної служби України в Черкаській області та Смілянським районним відділом управління Державної міграційної служби України в Черкаській області жодним чином не порушено права неповнолітньої, надаючи листи інформаційного характеру на відповідні заяви позивачки та її батька.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Відтак суд висновує, що відповідач після звернення ОСОБА_3 та її батька з відповідними заявами та належним чином оформленими документами, зобов'язаний був розпочати процедуру оформлення та видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки А тому надання будь-яких роз'яснень та листів інформаційного характеру не звільняють відповідача від виконання покладених на нього обов'язків.
Таким чином, на підставі викладеного вище, з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності щодо видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", законні представники неповнолітнього звільнені від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачами не надано.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області щодо видачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Черкаській області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький