про відомову у залишенні позовної заяви без розгляду
10 грудня 2019 року справа № 580/3394/19 м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря П.Г., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 18.03.2019;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 18.03.2019.
12.11.2019 від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заяви представником відповідача зазначено, що позивачем пропущено передбачений ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, оскільки на момент звільнення із військової служби позивачу був відомий факт неотримання грошової компенсації за невикористані дні відпустки, як учаснику бойових дій. При цьому в позовній заяві позивач не зазначив та до останньої не додав доказів поважності пропуску строку звернення до суду. Представник відповідача вказав на непоширення на спірні правовідносини приписів ч. 1 ст. 233 КЗпП України, оскільки згідно із листом Міністерства соціальної політики України від 24.07.2013 №774/13/84-13 Кодекс законів про працю України не поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до Законів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом розгляду даної справи є ненарахування та невиплата відповідачем позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення із військової служби.
Проте, КАС України прямо не врегульовує питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплати грошового забезпечення).
При цьому відповідно до п. 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Відтак, за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Таким чином право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного суду від 21.08.2019 у справі №620/4218/18.
За ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд відхиляє твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю.
Як висновок суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 122, 123, 242, 248, 256, 294 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити повністю.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя П.Г. Паламар