Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
10 грудня 2019 р. справа № 520/10624/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б.5, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.09.2019 № 317 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов'язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, щодо встановлення стажу служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, часу навчання, у пільговому обчисленні та для виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати підполковнику поліції Саморуковій Олені Володимирівні, заступнику начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов'язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, період навчання в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди з 20 червня 1993 року до 17 липня 1996 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби до: стажу служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, до вислуги років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, часу навчання, до вислуги років у пільговому обчисленні та для виплати пенсії.
Згідно з положеннями п.1 та п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище та у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.09.2019 №317 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов'язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку ГУНІ1 в Харківській області, звільнено зі служби в поліції з 03 вересня 2019 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає - 23 рок. 01 міс. 16 дн., у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби складає - 23 рок. 01 міс. 16 дн., час навчання - немає, у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) складає - 03 рок. 07 міс. 07 дн. Після ознайомлення з вказаним вище наказом ОСОБА_1 встановила, що до її вислуги років не включено період навчання в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди з 20 червня 1993 року до 17 липня 1996 року. Позивач звернулась із заявою до начальника ГУНП в Харківській області, в якій просила внести зміни до наказу головного управління від 03.09.2019 № 317 о/с в частині зарахування до її календарної вислуги років часу навчання у вказаному вищому навчальному закладі. У листі від 17.09.2019 № С-941/119-12/02-2019 позивача було повідомлено про те, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Головне управління Національної поліції в Харківській області не має правових підстав внести зміни до наказу ГУНП в Харківській області від 03.09.2019 №317 о/с в частині зарахування до її вислуги років періоду навчання у вищому навчальному закладі із розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців. Позивач не погоджується з такими рішеннями та діями відповідача, оскільки вважає їх неправомірними, такими, що порушують його права, оскільки при обчисленні стажу служби в поліції відповідачем не був врахований строк навчання повивача в цивільному вищому навчальному закладі, а саме в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди з 20 червня 1993 року до 17 липня 1996 року. З огляду на викладене, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначено, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ з 17.07.1996 року по 06.11.2015 року, з 07.11.2015 року наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.11.2015 №21 о/с ОСОБА_1 була прийнята на службу до ГУНП в Харківській області. Наказом ГУНП в Харківській області від 03.09.2019 року №317 ос ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції згідно п.2 ч.1 с.77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію". Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. З наведеного вбачається, що до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки зараховується тільки періоди служби у відповідних органах або час роботи у відповідних органах та не зараховується час навчання у будь-яких навчальних закладах. Зарахування часу навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, відбувається за двох умов: 1) після закінчення навчального закладу присвоюється офіцерське (спеціальне) звання; 2) звання присвоюється до вступу на службу до органів внутрішніх справ. У період з 20.06.1993 року по 30.06.1998 року позивач навчалася у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, 17.07.1996 року позивача прийнято на службу в органи внутрішніх справ та призначено на посаду помічника оперативного чергового Куп'янського МРВ УМВСУ в Харківській області, спеціальне звання молодший лейтенант міліції позивачу було присвоєно з 01.12.1998 року на підставі наказу УМВСУ в Харківській області від 01.12.1998 року №165 о/с. Таким чином, звання молодший лейтенант міліції позивачу було присвоєно не у зв'язку з закінченням навчального закладу, а вже після прийняття службу до ОВС, що свідчить про відсутність підстав для зарахування строку службу до вислуги років.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що з 20 червня 1993 року по 30 червня 1998 року ОСОБА_1 навчалася на заочному відділенні Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, що підтверджується архівною довідкою№01-33, дипломом спеціаліста від 30.06.1998 року серії ХА №10064824.
З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ з 17.07.1996 року по 06.11.2015 року.
Наказом Головного управління МВС України в Харківській області від 06.11.2015 року №619 о/с згідно з пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ її звільнено зі служби в ОВС України за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)).
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.11.2015 року №21 о/с ОСОБА_1 відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» прийнято на службу до Національної поліції України та присвоєно спеціальне звання «підполковник поліції» в порядку переатестування.
Згідно висновку комісії УБОЗ УМВС в Харківській області від 21.02.2005 року №44 о/с комісія, станом на 01.01.2005 року, зараховує до стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років такі підтверджені відповідними наказами строки служби: навчання в Харківському державному педагогічному університеті з 01.09.1993 року по 17.07.1996 року; служба в ОВС з 17.07.1996 року по теперішній час.
Відповідно до висновку Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.12.2015 року №80 о/с, перевіривши матеріали особової справи ОСОБА_1 , станом на 07.11.2015 року, комісія зараховує до стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки такі підтверджені відповідними наказами строки його (її) служби: з 17.07.1996 року по 06.11.2015 року - служба в органах внутрішніх справ; з 07.11.2015 року по т/час - служба в Національній поліції України
Згідно Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.09.2019 року №317 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 /0083769/, заступника начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов'язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку ГУНІІ в Харківській області, з 03.09.2019, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2019 по 03.09.2019 у кількості 30 діб. Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає - 23 рок. 01 міс. 16 дн., у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби складає - 23 рок. 01 міс. 16 дн., час навчання - немає, у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) складає - 03 рок. 07 міс. 07 дн.
Не погоджуючись з тим, що оскаржуваними наказом до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки не було включено період навчання в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди в межах з розрахунку один рік за шість місяців, позивач звернувся з даним позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Проходження служби в поліції врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Законом України «Про Національну поліцію» чітко врегульовані питання обчислення стажу служби в поліції.
У преамбулі Закону № 580-VIII визначено, що цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України».
Статтею 92 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейському надаються щорічні чергові оплачувані відпустки та додаткові оплачувані відпустки. У частині 3 статті 93 Закону № 580-VIII визначено, що за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Частиною 1 статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
У частині 1 статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховується:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
З наведеного вбачається, що до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки зараховується тільки періоди служби у відповідних органах або час роботи у відповідних органах та не зараховується час навчання у будь-яких закладах.
Суд зазначає, що виплата грошового забезпечення та надання додаткової оплачуваної відпустки залежить від стажу служби в поліції.
Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Таким порядком є Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції затверджений наказом МВС України від 23.11.2016 року №1235 (далі - Порядок).
Відповідно до розділу II Порядку, підставою для видання наказів по особовому складу є обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
З наведених норм вбачається, що у відповідача виникла необхідність обрахування стажу служби ОСОБА_1 , оскільки його закріплення у відповідному наказі необхідне для нарахування та виплати надбавку за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, що слугувало підставою для видання оскаржуваного наказу.
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, визначені ст. 17 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.2. ст.17 вказаного Закону до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
У наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто, додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.
Таким чином, на підставі аналізу наведеної вище норми права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, суд приходить до висновку, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі №21-411а14, а також у постанові Верховного Суду від 01.02.2019 року у справі №809/780/15.
З огляду на викладене, суд зазначає, що зарахування часу навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, відбувається за двох умов:
1) після закінчення навчального закладу присвоюється офіцерське (спеціальне) звання;
2) звання присвоюється до вступу на службу до органів внутрішніх справ.
Судом встановлено, що 17.07.1996 року позивач вперше призначений на посаду в органах внутрішніх справ, наказом УМВС України в Харківській області від 01.12.1998 року №165 о/с позивачу присвоєно офіцерське звання "молодший лейтенант міліції".
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки звання молодший лейтенант міліції позивачу було присвоєно 01.12.1998 року, відповідно до наказу УМВС України в Харківській області №165 о/с, у зв'язку з проходженням служби, а не із закінченням Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, а отже час навчання в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди за період з 20.06.1993 року по 17.07.1996 року з розрахунком один рік навчання за шість місяців служби не підлягає зарахуванню до вислуги років.
Окремо суд зазначає, що в спірному наказі не визначався стаж служби в поліції та вислугу років для призначення пенсії.
У п. 10 розділу III Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції затверджений наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 передбачено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.
Таким чином, ГУНП в Харківській області не визначало вислугу років позивача для призначення пенсії, оскільки вислуга років для призначення пенсії зазначається тільки у випадку видання наказу про звільнення зі служби в поліції.
Стосовно тверджень позивача, що згідно висновку комісіїУБОЗ УМВС України в Харківській області ОСОБА_1 період навчання у вищому навчальному закладі було зараховано до вислуги років в органах внутрішніх справ України, яку встановлено наказом УМВС України в Харківській області від 21.02.2005 № 44 о/с, але вже відповідно до висновку комісії ГУНП в Харківській області позивачу до стажу служби в поліції не зараховано період навчання в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, суд зазначає наступне.
За загальним правилом владний суб'єкт не позбавлений можливості виправити власну помилку у застосуванні закону. У даному випадку виправлення цієї помилки не порушує прав заявника адже стосується періоду часу коли заявник на публічній службі не перебував, тому заявник не може одержувати неправомірні вигоди з помилки владного суб'єкта, яка не створила виникнення цивільних прав. Припинення дії необґрунтовано одержаної преференції не може бути визнано судом порушенням прав.
Встановлені судом обставини справи підтверджують, що відповідачем було дотримано порядок визначення стажу служби позивача в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років, підстави для визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.09.2019 № 317 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов'язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, щодо встановлення стажу служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, часу навчання, у пільговому обчисленні та для виплати пенсії - відсутні.
Оскільки позовна вимога зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати підполковнику поліції Саморуковій Олені Володимирівні, заступнику начальника відділу боротьби зі злочинними проявами, пов'язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку ГУНП в Харківській області, період навчання в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди з 20 червня 1993 року до 17 липня 1996 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби до: стажу служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, до вислуги років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, часу навчання, до вислуги років у пільговому обчисленні та для виплати пенсії, є похідною, вона також не підлягають задоволенню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б.5, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.12.2019 року.
Суддя Біленський О.О.