06 грудня 2019 року м. Рівне №460/3502/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5 грудня 2019 року позивач подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке він обґрунтовує тим, що відповідач здійснює введення суду в оману щодо його можливого зарахування у розпорядження. З огляду на вказане, позивач також подав до суду заяву про виклик та допит в якості свідка полковника ОСОБА_2 , який може надати покази щодо обставин зарахування позивача у розпорядження, доведення до його відома інформації щодо проведення організаційних заходів, підпису комплекту документів, що надаються до кадрового органу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для видання наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) для зарахування у розпорядження під час проведення організаційних заходів в оперативному командуванні "Захід" в період з 26 квітня по 30 липня 2017 року.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення клопотання про розгляд справи з викликом сторін та заяви про допит свідка.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданих позивачем заяви та клопотання без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд звертає увагу на те, що на обґрунтування клопотання позивачем взагалі не було зазначено які саме обставини, що входять до предмета доказування, та докази у справі потребують надання представниками сторін усних пояснень з метою її правильного вирішення.
При цьому, суд критично оцінює твердження позивача про введення суду в оману відповідачем, оскільки станом на день вирішення судом клопотання позивача відповідачем не були поданні в даній справі ні відзив на позов, ні будь-яка інша заява, клопотання тощо.
За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Щодо заяви позивача про допит свідка, то суд вказує таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.
Порядок виклику свідка до суду встановлений статтею 92 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Крім того, частиною другою статті 92 КАС України встановлено, що у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
При цьому, аналіз положень КАС України свідчить на користь того, що виклик та допит свідків в адміністративній справі можливий лише у разі розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, як зазначено вище по тексту ухвали, розгляд даної справи здійснюється судом без повідомлення (виклику) сторін, а тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про допит свідка.
Керуючись статтями 92, 243, 248, 256, 262 КАС України
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи № 460/3502/19 з викликом сторін та заяви про допит свідка.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комшелюк Т.О.