06 грудня 2019 року м. Рівне №460/3502/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в не оформленні наказів командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди з 31 липня по 28 вересня 2017 року у відповідності до вимог наказу Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, а також зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу такої винагороди.
Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5 грудня 2019 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, збільшення позовних вимог. У вказаній заяві позивач покликається на те, що 2 грудня 2019 року ним отримано лист відповідача від 27 листопада 2019 року за № 501/4376 на його запит від 29 жовтня 2019 року, до якого відповідач долучив витяг з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 4 серпня 2017 року № 397 «Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На думку позивача, даним наказом відповідач у не передбачений чинним законодавством спосіб обмежив кількість днів щодо виплати йому щомісячної додаткової грошової винагороди за липень 2017 року, оскільки визначив кінцевим днем виплати 30 липня 2017 року. Календарний місяць липень має 31 день та є незмінним. Крім того, за серпень та вересень 2017 року зазначено про відсутність наказів щодо припинення (зменшення) щомісячної додаткової грошової винагороди повідомленням від 28 жовтня 2019 року № 501/3961, що є протиправним, оскільки військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно наказів командира (пункт 10 наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550). У відповідності до пункту 5 наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини. Місцем штатної служби позивача в липні, серпні та вересні 2017 року було оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У відповідності до пункту 10 наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, встановлений вичерпний перелік, за що командир має право зменшувати розмір винагороди, (не кількість днів), який позивачем не був порушений. Крім того, в наказі командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04 серпня 2017 року № 397, відсутня підстава (порушення), які б могли слугувати у зменшенні розміру винагороди для позивача. За серпень та вересень 2017 року відповідач позбавив позивача винагороди повністю без підстав та без видання для цього відповідних наказів. За нормами пункту 2 наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, розмір щомісячної додаткової грошової винагороди позивача складав 60% від місячного грошового забезпечення. Оскільки відповідач наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 4 серпня 2017 року № 397 обмежив виплату винагороди через кількість днів по 30 липня 2017 року, тому позивач вважає, що таким чином були порушені його права та законні інтереси. Таким чином, позивач прийшов до висновку, що заявлені ним позовні вимоги не призведуть до повного захисту та відновлення його порушених прав та законних інтересів. З огляду на вказане, з метою забезпечення повного захисту прав та законних інтересів, керуючись статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач заявляя про зміну предмету позову, збільшення позовних вимог шляхом долучення витягу з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04 серпня 2017 року № 397 та викладення позовних вимог у наступній редакції:
1) визнати протиправним та скасувати наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 4 серпня 2017 року № 397 «Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування Захід», в частині встановлення 30 липня 2017 року як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року старшому офіцеру відділу напрямків управління територіальної оборони підполковнику ОСОБА_1 .
2) визнати протиправною бездіяльність оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України, яка полягає у не оформленні наказів командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди з 31 липня 2017 року по 28 вересня 2017 року відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».
3) зобов'язати оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення з 31 липня по 28 вересня 2017 року відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».
Суд звертає увагу на те, що КАС України, не визначений порядок розгляду заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданої позивачем заяви без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В даному випадку, суд уважає за необхідне роз'яснити, що підстава позову - це обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Оскільки подана позивачем заява не стосується зміни числових значень по первинних позовних вимогах, то така заява є виключно заявою про зміну предмету та підстав позову.
При цьому, висновок суду про те, що заява позивача є заявою про зміну предмета та підстав позову ґрунтується на тому, що підстави позову, якими позивач обґрунтовує вимогу про визнання протиправним та скасування наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 4 серпня 2017 року № 397 «Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування Захід», є відмінними від підстав позову, якими позивач обґрунтовував первісні позовні вимоги.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову. Тобто, змінювати предмет і підстави позову одночасно не передбачено вказаним Кодексом. Зміна предмету та підстави позову є не що інше, як новою позовною заявою.
Враховуючи вищенаведене, суд не приймає до розгляду та повертає заявнику заяву про зміну предмету позову, збільшення позовних вимог від 5 грудня 2019 року.
Керуючись статтями 47, 243, 248, 256 КАС України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета, збільшення позовних вимог від 5 грудня 2019 року та повернути таку заяву заявнику.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комшелюк Т.О.