05 листопада 2019 року м. Рівне №460/1640/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
позивача: представник Поляк І.В.,
відповідача: представник Палій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"
доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Приватне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" (далі - ПрАТ «Рівнеазот», позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 №Ю-258-11.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент формування спірної вимоги не відбулося узгодження сум недоїмки за сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у попередніх періодах, внаслідок їх оскарження позивачем у судовому порядку.
Ухвалою суду від 15.07.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний судом строк позивач допущені недоліки усунув.
Ухвалою суду від 31.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що станом на 30.04.2019 за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 42200862,65грн, яка ним не погашена.
У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, вказав, що викладені у відзиві на позов твердження відповідача є необгрунтованими.
Ухвалою суду від 21.08.2019 постановлено провести підготовче засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, постановлено продовжувати проведення засідання в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 08.05.2019 №Ю-258-11 повинна бути сформована лише на суму зростання боргу (недоїмки), проте включає усю суму недоїмки, що міститься також у попередніх податкових вимогах, які є предметом судового оскарження.
Зважаючи на те, що вимога є виконавчим документом, то надає відповідачу право на повторне стягнення з ПрАТ "Рівнеазот" сум недоїмки зі сплати єдиного внеску, стягнення якої може відбутися за попередніми вимогами.
Вказала, що на момент формування зазначеної вимоги частина попередніх вимог органу ДФС була скасована судовими рішеннями, які набрали законної сили. Такі вимоги в силу вимог чинного законодавства вважаються відкликаними.
Пояснила, що сплата єдиного соціального внеску за березень 2019 року була здійснена за посередництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" (далі - ТОВ "Статус-Трейд") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" (далі - ТОВ "Хім-Трейд"), проте перераховані кошти не зараховані відповідачем в рахунок сплати єдиного внеску.
Зазначила, що на всі рахунки ПрАТ "Рівнеазот" накладено арешт, що унеможливлювало безпосереднє виконання позивачем обов'язку зі сплати єдиного внеску шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.
ТОВ "Статус-Трейд" та ТОВ "Хім-Трейд", сплачуючи єдиний соціальний внесок на підставі відповідних договорів доручення, діяли від імені та за рахунок позивача, як довірителя. Підстав не зараховувати сплачені позивачем через ТОВ "Статус-Трейд" та ТОВ "Хім-Трейд", суми єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки за березень 2019 року у відповідача не було.
Вважаючи оспорювану вимогу протиправною, просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Пояснила суду, що відповідно до приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Зазначила, що частиною дев'ятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" чітко визначено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Відтак, позивач не виконав свого обов'язку зі сплати єдиного внеску, а тому незарахування платежів, здійснених через ТОВ "Статус-Трейд" та ТОВ "Хім-Трейд" є підставним та правомірним.
За обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості позивача станом на 30.04.2019 становить 42200862,65грн.
Вказала на можливе застосування фінансових санкцій (штрафу та пені) за порушення норм законодавства щодо сплати єдиного внеску.
Вважає, що оспорювана вимога винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ПрАТ "Рівнеазот" (код ЄДРПОУ 05607824) зареєстроване як юридична особа 13.11.1995, перебуває на обліку в органі доходів і зборів як платник податків з 25.11.1995 та єдиного внеску - з 07.10.1996. Вид економічної діяльності: 20.15 - виробництво добрив і азотних сполук (т.1 - а.с.186).
18.04.2019 позивачем сформовано та надіслано контролюючому органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2019 року, згідно з яким ПрАТ "Рівнеазот" самостійно визначено суму єдиного внеску 7916146,55грн (т.1 - а.а.с.170-171).
08.05.2019 Офісом ВПП ДФС сформовано для ПрАТ "Рівнеазот" вимогу №Ю-258-11 про сплату боргу (недоїмки) на суму 42200862,65грн, яка рахується станом на 30.04.2019 (т.1 - а.с.12).
Зазначену вимогу позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (т.1 - а.а.с.13-17).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.06.2019 №29424 /6/99-99-11-05-02-25 скаргу позивача від 23.05.2019 №1464 залишено без задоволення, а вимогу Офісу ВПП ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 №Ю-258-11 - без змін (т.1 - а.а.с.18-19).
Вважаючи вказану вимогу відповідача протиправною, ПрАТ "Рівнеазот" звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI -VI (далі - Закон №2464-VI -VI).
Приписами ст.2 Закону №2464-VI визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Статтею 3 Закону №2464-VI передбачено принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, серед яких: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, до платників єдиного внеску віднесено роботодавців, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що до обов'язків платника єдиного внеску, зокрема, віднесено: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч.4 ст.8 Закону №2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 9 Закону №2464-VI визначено порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску, відповідно до вимог якої:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування;
- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку;
- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №469) та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449), визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
Підпункт 1 пункту 2 розділу IV Інструкції №449 передбачає, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Частиною дев'ятою статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
На переконання відповідача, саме з огляду на вимоги ч.9 ст.25 Закону №2464-VI позивач не виконав свого обов'язку зі сплати єдиного внеску, а тому незарахування платежів, здійснених за посередництва ТОВ "Статус-Трейд" та ТОВ "Хім-Трейд", є підставним та правомірним.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Вимогами п.1 ч.1 ст.4, ч.5, 7, 12 ст.9 Закону №2464-VI на позивача, як платника єдиного внеску, покладено безумовний обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску, незалежно від його фінансового стану, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів з його банківського рахунку.
Судом встановлено, що 18.10.2018 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції у Рівненській області Гаврилюк О.Я. винесено постанову про арешт коштів боржника в межах зведеного виконавчого провадження №55154344, згідно з якою накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПрАТ "Рівнеазот", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення такої постанови (т.1 - а.с.184).
30.10.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. винесено постанову в межах виконавчого провадження №57556013, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках ПрАТ "Рівнеазот", а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення такої постанови (т.1 - а.с.185).
Таким чином, на всі рахунки ПрАТ "Рівнеазот" накладено арешт, що унеможливлює виконання позивачем обов'язку щодо сплати єдиного внеску у спосіб, визначений Законом №2464-VI, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.
09.07.2018, з метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, між ПрАТ "Рівнеазот" (далі - Довіритель) та ТОВ «Статус-Трейд» (далі - Повірений) укладено договір доручення №3ST, згідно з п.1.1.- 1.2. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя виконувати грошові зобов'язання (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші вказівки передбачаються Сторонами і додатках до Договору. Виконані грошові зобов'язання, вчиненні Повіреним на виконання цього Договору та/або прийняття Повіреним виконання грошових зобов'язань від інших осіб на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки Довірителя (т.1 - а.а.с.197-199).
На виконання вказаного договору позивачем видано довіреність від 27.12.2018 №3015, якою уповноважено ТОВ «Статус-Трейд» вчиняти від імені ПрАТ "Рівнеазот" дії згідно з договором доручення №3ST від 09.07.2018, зокрема: сплачувати (перераховувати) єдиний соціальний внесок (т.1 - а.с.178).
Крім того, 18.02.2019, з метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, між ПрАТ "Рівнеазот" (далі - Довіритель) та ТОВ "Хім-Трейд" (далі - Повірений) укладено договір доручення №134, згідно з п.1.1.- 1.2. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя виконувати грошові зобов'язання (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші вказівки передбачаються Сторонами і додатках до Договору. Виконані грошові зобов'язання, вчиненні Повіреним на виконання цього Договору та/або прийняття Повіреним виконання грошових зобов'язань від інших осіб на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки Довірителя (т.1 - а.а.с.175-177).
На виконання вказаного договору позивачем видано довіреність від 20.02.2019 №3723-ю, якою уповноважено ТОВ "Хім-Трейд" вчиняти від імені ПрАТ "Рівнеазот" дії згідно з Договором доручення №134 від 18.02.2019, зокрема: сплачувати (перераховувати) єдиний соціальний внесок (т.1 - а.с.200).
Тобто, внаслідок арешту рахунків позивача, сплата єдиного внеску за березень 2019 року здійснювалася від імені та за рахунок ПрАТ "Рівнеазот" його повіреними ТОВ «Статус-Трейд» та ТОВ "Хім-Трейд", що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 08.04.2019 №41659 на суму 460,00грн, від 08.04.2019 №41693 на суму 3000,00грн, від 08.04.2019 №41719 на суму 34651,00грн, від 08.04.2019 №41720 на суму 35782,00грн, від 08.04.2019 №41732 на суму 5585734,00грн, від 05.03.2019 №37619 на суму 6381,55грн, від 14.03.2019 №48782 на суму 2200,00грн, від 20.03.2019 №39515 на суму 110,00грн, від 20.03.2019 №39517 на суму 110,00грн, від 20.03.2019 №39516 на суму 110,00грн, від 20.03.2019 №39600 на суму 1540,00грн, від 22.03.2019 №39766 на суму 2141626,00грн, від 22.03.2019 №39767 на суму 31350,00грн, від 25.03.2019 №39924 на суму 110,00грн, від 25.03.2019 №40027 на суму 220,00грн, від 25.03.2019 №40037 на суму 1540,00грн, від 25.03.2019 №40036 на суму 1540,00грн, від 29.03.2019 №40945 на суму 1100,00грн, від 25.03.2019 №40033 на суму 1100,00грн, від 25.03.2019 №40029 на суму 440,00грн, від 25.03.2019 №40043 на суму 8946,30грн, від 22.05.2019 №46458 на суму 1707,25грн, від 22.05.2019 №46471 на суму 89290,79грн (т.1 - а.а.с.216-235).
У графі "призначення платежу" у відповідних платіжних дорученнях вказано, що оплата єдиного внеску за березень 2019 року здійснювалася від імені ПрАТ "Рівнеазот".
Судом також встановлено, що листом від 13.02.2018 №6807/10/28-10-41-03-10 Офіс ВПП ДФС звертався до позивача з вимогою про надання завірених копій документів за договорами доручення щодо сплати сум єдиного соціального внеску за період 2016-2017 роки та повідомив про необхідність надання аналогічних завірених копій документів надалі (т.1 - а.с.179).
Листом від 22.04.2019 №1167 позивач повідомив Офіс ВПП ДФС, що ПрАТ "Рівнеазот" у березні 2019 року єдиний соціальний внесок сплачував через ТОВ "Статус-Трейд" згідно з договором доручення від 09.07.2018 №3ST та довіреності від 27.12.2018 №3015 на суму 2200,00грн, а також через ТОВ "Хім-Трейд" згідно з договором доручення від 18.02.2019 №134 та довіреністю №3723-ю від 20.02.2019 на суму 6087887,61грн (т.1 - а.с.180).
Листом від 14.06.2019 №1687 позивач повідомив Офіс ВПП ДФС, що ПрАТ "Рівнеазот" в квітні 2019 року єдиний внесок сплачував через підприємство ТОВ "Хім-Трейд" згідно з договором доручення від 18.02.2019 №134 та довіреністю №3723-ю від 20.02.2019 на суму 10729794,82грн (т.1 - а.с.182).
Доказів зарахування таких платежів в рахунок сплати єдиного внеску позивача суду не надано.
Суд враховує, що спірні правовідносини, які стосуються збору (справляння) єдиного соціального внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьому, Закон №2464-VI не передбачає випадків, коли, як у цій справі, існують обставини, що виключають можливість виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску.
У даному випадку існує ситуація, коли у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону №2464-VI), наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого Законом №2464-VI обов'язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов'язку.
Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов'язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (ст.3 Закону №2464-VI), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).
Зі змісту спірних правовідносин судом встановлено, що позивач не здійснював передачу свого обов'язку зі сплати єдиного внеску третім особам, натомість вжив усіх залежних від нього заходів з метою виконання цього обов'язку та забезпечення відповідного страхового стажу своїх працівників.
Доказів чи належних обґрунтувань того, що внаслідок обраного ПрАТ "Рівнеазот" способу реалізації обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску допущено порушення закону, відповідачем в ході судового розгляду справи не надано.
Суд також враховує, що відповідно до частин першої та третьої статті 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі зокрема договору.
Частиною першою статті 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до вимог ст.1003 Цивільного кодексу України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Зазначені положення цивільного законодавства підтверджують висновок суду про те, що в результаті реалізації між ПрАТ "Рівнеазот" як довірителем та ТОВ "Статус-Трейд" і ТОВ "Хім-Трейд" як повіреними їхніх взаємовідносин за договорами доручення, не відбулося передачі обов'язку позивача зі сплати єдиного внеску третім особам, що заборонено ч.9 ст.25 Закону №2464-VI.
При цьому, зміст приватно-правових відносин щодо реалізації договорів доручення між довірителем та повіреними не входить до предмету доказування в межах даного адміністративного спору.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного соціального внеску за відповідними платіжними дорученнями, є саме позивач, а не будь-яка третя особа.
Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску в умовах неможливості використання власних рахунків платника відбулися не з його власного рахунку (що не оспорюється сторонами), не свідчить про порушення платником вимог ч.9 ст.25 Закону №2464-VI.
У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі №2464-VI, щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника зі сплати єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості використати передбачений Законом спосіб виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.12.2018 у справі №805/1429/17-а, від 25.01.2019 у справі №817/85/16, від 25.01.2019 у справі №812/59/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Згідно з положеннями п.21.1.10 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.
Інтегрована картка платника податків є документом, який відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, тому відображення в ній податкової заборгованості по фактично сплаченим сумам порушує права платника податків.
У даному випадку у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток його особових рахунків правильно відображали точний облік усіх нарахованих і сплачених сум до бюджету, оскільки невідповідність такого обліку фактичним показникам сталась не з вини позивача.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Дана норма кореспондує з абз.3 п.2 розділу VI Інструкції №449.
Пунктом 3 розділу VІ Інструкції № 449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається), зокрема, платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Відповідно до п.4 розділу IV Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Згідно з п.2 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 3 розділу II та пунктом 1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення контролюючим органом вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, на момент формування оспорюваної вимоги від 08.05.2019 №Ю-258-11, до останньої було включено заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка вже включена до попередніх вимог, зокрема, від 14.09.2017, від 12.10.2017, від 15.01.2018, від 14.02.2018, від 15.05.2018, від 13.06.2018, від 12.07.2018, від 13.08.2018, від 13.09.2018, від 11.10.2018, від 16.01.2019, від 06.03.2019, від 02.04.2019 (т.1 - а.а.с.26-44).
Дані вимоги оскаржувалися позивачем в судовому порядку.
Відтак, Офіс ВПП ДФС сформував спірну у даній справі вимогу, в тому числі, на підставі сум грошового зобов'язання, які платник єдиного внеску узгоджує в порядку судового оскарження попередніх вимог про сплату боргу (недоїмки) за тим же номером, що суперечить чинному законодавству.
Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, зокрема, у справах №817/85/16, №817/110/16, №817/299/16, №817/902/16, №817/845/17, №817/1135/17, №817/1895/17, №817/2265/17, №460/98/19, №460/741/19, №817/1496/17, №817/1671/17, №817/386/18, №1740/2312/18, №460/2835/18, №460/626/19, №460/1054/19 підтверджується скасування частини з попередніх вимог про сплату (недоїмки) з єдиного внеску як протиправних та відсутність суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (т.1 - а.а.с.45-169).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п.6 розділу VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки); вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили; борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу, - у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Всупереч викладеному, відповідачем здійснювалося формування оспорюваної вимоги з урахуванням сум, що відображені у вимогах контролюючого органу за попередні періоди, які скасовані в судовому порядку, а відтак, недоїмка зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2019, визначена у вимозі від 08.05.2019 №Ю-258-11 є такою, що сформована штучно, з порушенням вимог чинного законодавства.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу щодо наявності у позивача станом на 30.04.2019 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 42200862,65грн, в той час як позивачем підтверджена належними та допустимими доказами своєчасність сплати єдиного внеску за березень 2019 року в сумі 7916146,55грн, що самостійно визначена ним у звіті від 18.04.2019 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2019 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що спірна вимога сформована відповідачем без жодних правових підстав, а тому є протиправною та підлягає до скасування.
Відтак, позов підлягає до задоволення повністю.
Враховуючи положення ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Офісу ВПП ДФС, судові витрати у сумі 19210,00грн, сплачені як судовий збір згідно з платіжним дорученням від 15.07.2019 №52764 (т.1 - а.с.196).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (м.Рівне-17, 33017, код ЄДРПОУ 05607824) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул.Дегтярівська, 11г, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 8 травня 2019 року №Ю-258-11.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (код ЄДРПОУ 05607824) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 19210грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15 листопада 2019 року.
Суддя Дудар О.М.