Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3790/19
10.12.2019 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сасівської сільської ради Виноградівського району про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сасівської сільської ради Виноградівського району про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивача тітка ОСОБА_2 . На час смерті спадкодавця позивач проживала разом з ОСОБА_2 .
На день смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно: яке складається з двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,15 га/1,48 га + 0,67 га/, на території Сасівської сільської ради, згідно Державного акту на право приватної власності на землю спадкодавця ОСОБА_2 , серія ІV-ЗК 35914 від 15.11.2002 року.
За життя спадкодавець 27.07.2011 року залишила заповіт, яким все своє майно, що буде їй належати на день смерті заповіла ОСОБА_1 .
Позивач звернулася до приватного нотаріуса Юска Н.М. із заявою про прийняття спадщини, але в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 було відмовлено.
У зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Сторони по справі подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник відповідача заявлені позивачем вимоги визнає та не заперечує.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).
В судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивача тітка ОСОБА_2 (а.с.6). На час смерті спадкодавця позивач постійно проживала разом з ОСОБА_2 (а.с.7).
На день смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно: яке складається з двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,15 га/1,48 га + 0,67 га/, на території Сасівської сільської ради, згідно державного акту на право приватної власності на землю спадкодавця ОСОБА_2 , серія ІV-ЗК 35914 від 15.11.2002 року(а.с.10,11).
За життя спадкодавець 27.07.2011 року залишила заповіт, яким все своє майно, що буде їй належати на день смерті заповіла ОСОБА_1 (а.с.8).
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України "Спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї".
Відповідно до вимог ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Однак, згідно із правилами, встановленими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 4.15, 4.18), для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний спосіб, передбачений законом.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог та поданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, приймає рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,15 га/1,48 га + 0,67 га/ розташовані на території Сасівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, які згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК 35914 від 15.11.2002 року належать ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГоловуючийВ. Р. Трагнюк