Справа № 298/1430/19
Номер провадження 1-кп/298/115/19
10 грудня 2019 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
обвинувача - прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Великий Березний, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070070000333 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працівника ПрАТ «Закарпаттяобленерго», не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 337 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі резервістів військової частини НОМЕР_1 та відповідно до облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_2 є здоровим та придатним до військової служби. Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призваний на навчальні збори, і був належним чином повідомлений, та згідно ч.9 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» про необхідність прибуття на 30 серпня 2019 року на 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований по АДРЕСА_2 , для проходження навчальних зборів при ІНФОРМАЦІЯ_3 з місцем їх проведення в АДРЕСА_3 у період часу із 19 по 28 вересня 2019 року. 30 серпня 2019 року ОСОБА_4 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від навчальних зборів, за відсутності поважних на те причин, втік із Великоберезнянського РВК. Таким чином, ОСОБА_4 будучи призваний на навчальні збори та належним чином повідомлений, в порушення вимог ч.9 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 19 вересня 2019 року на 09:00 годину без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим ухилився від навчальних зборів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Про вчинений злочин щиро жалкує, а тому просив суд суворо його не карати.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, на підставі та в порядку, встановленому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які підлягають доказуванню, оскільки жодна із обставин не оспорюється сторонами кримінального провадження, а обвинувачений переконав суд, що правильно розуміє зміст цих обставин, розуміє, що буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має. Тому суд, допитавши обвинуваченого, дійшов до переконання, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 337 КК України як ухилення військовозобов'язаного від навчальних зборів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Як особа ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Судом при призначенні покарання також враховуються вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого та обставини справи, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 337 КК України слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.
Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі наведеного та керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 337 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят)грн.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Великоберезнянський районний суд.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому підлягає врученню негайно після проголошення.
Головуюча: ОСОБА_1