Справа № 420/7240/19
09 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про оскарження рішень, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ДПС по визнанню його фізичною особою-підприємцем і платником єдиного соціального внеску з 01.01.17 по 25.03.2019;
- зобов'язати ДПС визнати, що стягнення з позивача коштів у сумі 30161 грн. (ЄСВ+пеня+штраф) було безпідставним;
- цією позовною заявою оскаржуються рішення, дії та бездіяльність ДПС;
- рішення, які оскаржуються:
- рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0088935107 від 11 листопада 2019 р. ( ОСОБА_2 ) про застосування до позивача штрафу і пені;
- рішення ДПС (Київ) про результати розгляду скарги від 09.09.2019 (ОСОБА_3);
- дії, що оскаржуються описані нижче;
- бездіяльність описана на стор. 6 та 10 цієї позовної заяви.
Одержавши позовну заяву, суд з'ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.
Так, по-перше, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з позовною заявою, рішення, які оскаржуються:
- рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0088935107 від 11 листопада 2019 р. ( ОСОБА_2 ) про застосування до позивача штрафу і пені;
- рішення ДПС (Київ) про результати розгляду скарги від 09.09.2019 (ОСОБА_3).
Проте, фактично позивачем у позовній заяві зазначено одного відповідача - Державну податкову службу України.
При цьому суд звертає увагу позивача, що:
- фактично до позову додано копію рішення № 0088935107 від 11 липня 2019 р., а не від 11 листопада 2019 р., та яке прийнято ГУ ДФС в Одеській області, а не ГУ ДПС в Одеській області;
- станом на 09.12.2019 року Головне управління ДФС в Одеській області знаходиться в стані припинення, проте не припинене;
- рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0088935107 від 11 листопада 2019 р. до позову не додане.
Крім того, позивачем не конкретизовано, які саме дії, описані в позові, та яка саме бездіяльність, описана на стор. 6 та 10 цієї позовної заяви, оскаржуються позивачем.
Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п.п. 2-4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Проте, позивачем не конкретизовано, яке саме рішення він просить прийняти суд щодо оскаржених ним рішень, дій та бездіяльності.
При цьому відсутність конкретизації позовних вимог, свідчить, що предмет спору не визначений.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання сплати судового збору, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
По-друге, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закону № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1921,00 гривень.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З вищенаведених позовних вимог вбачається, що позивачем висунуто чотири самостійні вимоги немайнового характеру.
Відповідно, належна сума судового збору за даним позовом (без урахування можливих уточнень позовних вимог при усуненні встановлених судом недоліків позовної заяви) складає: 3073,60 грн. ((1921,00грн.х0,4)х4).
На підтвердження оплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову позивачем до позову додано квитанцію № 1-1677К від 2 грудня 2019 року, відповідно до якої судовий збір сплачено у розмірі 770,00 грн.
З наведеного вбачається, що за подання даної позовної заяви судовий збір позивачем сплачено у невідповідному розмірі.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):
- письмового узгодження: фактично заявленого позивачем у позові відповідача із заявленими у позовній заяві вимогами, з дотриманням вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України; та дати прийняття оскарженого позивачем рішення № 0088935107 або надання копії рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0088935107 від 11 листопада 2019 р.;
- письмової конкретизації змісту позовних вимог, із зазначенням: які саме дії, описані в позові, та яка саме бездіяльність, описана на стор. 6 та 10 цієї позовної заяви, оскаржуються позивачем; яке саме рішення позивач просить прийняти суд щодо оскаржених ним рішень, дій та бездіяльності.
- документу про сплату судового збору (без урахуванням можливих уточнень позовних вимог) у розмірі 2303,60 грн. (3073,60 грн.-770,00грн.) за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA928999980000034310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про оскарження рішень, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова