Справа № 420/7222/19
09 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ТОВ «КАЙТЕС» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, визначення фіксованої митної вартості товару та зобов'язання повернути грошові кошти, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ «КАЙТЕС» до Одеської митниці ДФС, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати:
- рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA50006/2019/000248/2 від 20.11.2019 року;
- картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50006/2019/00818 від 20.11.2019 року;
- визначити фіксовану митну вартість товару вказаних в інвойсах товарів, на підставі пункту 3 Контракту № РОН/2210/2018 від 22.10.2018 року;
- зобов'язати відповідача повернути на рахунок позивача грошові кошти в сумі - 546733,50 грн.
Одержавши позовну заяву, суд з'ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.
Так, по-перше, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Дана позовна заява подана за підписом представника позивача - адвоката О.В. Клименка.
Проте, в позові щодо позивача зазначено: невірне повне найменування, та щодо представника позивача не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
По-друге, пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить, зокрема, визначити фіксовану митну вартість товару вказаних в інвойсах товарів, на підставі пункту 3 Контракту № РОН/2210/2018 від 22.10.2018 року.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Абзацом 1 частини 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку окремого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Також, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Проте позивачем не наведено жодного правового обґрунтування щодо можливості (повноважень) суду, в порядку адміністративного судочинства визначити фіксовану митну вартість товару вказаних в інвойсах товарів, на підставі пункту 3 Контракту № РОН/2210/2018 від 22.10.2018 року.
По-третє, згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що:
- для випуску вказаного товару у вільний обіг (розмитнення) ТОВ «Кайтес» було підписано з ТОВ «Сіа Логістік» договір про брокерські послуги № 2211/2018 від 22.11.2018 року;
- 20.11.2019 Одеською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA50006/2019000248/2;
- на підставі рішення відповідачем було винесено картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50006/2019/00818 від 20.11.2019 року.
При цьому в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
По-четверте, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
По-п'яте, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1921,00 гривень.
Відповідно до абз. 1 ст. 3 ЗУ № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з вищенаведених позовних вимог та змісту оскаржених рішень, позивачем висунуто вимогу майнового характеру на суму 658224,52 грн. ((53190,00 USD - 26013,10 USD)х24,22 грн.) та одну самостійну вимогу немайнового характеру.
При цьому, оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених митним органом та позивачем.
Наведена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 17.01.2019 року у справі № 821/72/18 (провадження № К/9901/1523/19).
Відповідно, загальна належна сума судового збору за даним позовом складає: 11794,37 грн. ((658224,52 грн.х0,015)+1921,00грн.).
На підтвердження оплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову позивачем до позову додано копію квитанцію № 0.0.1538393853.1 від 29.11.2019 року, відповідно до якої судовий збір сплачено у розмірі 1921,00 грн.
З наведеного вбачається, що за подання даної позовної заяви, без урахуванням можливих уточнень позовних вимог, судовий збір позивачем сплачено у невідповідному розмірі.
По-шосте, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправними та скасувати: рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA50006/2019/000248/2 від 20.11.2019 року; картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50006/2019/00818 від 20.11.2019 року, проте ні оригіналів, ні копій оскаржуваних рішень, ні засвідчених витягів з них до позовної заяви не додано. Також до позову не додано клопотання про їх витребування.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):
- письмового зазначення щодо позивача: вірного повного найменування, та щодо представника позивача: реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України;
- письмового узгодження позовної вимоги про визначення фіксованої митної вартості товару вказаних в інвойсах товарів, на підставі пункту 3 Контракту № РОН/2210/2018 від 22.10.2018 року, із положеннями КАС України, або, у разі залишення її у первісному змісті, - письмово обґрунтувати таку позицію позивача з урахуванням наведених судом положень КАС України з відповідного питання для встановлення судом, чи належить позовну заяву у зазначеній частині розглядати в порядку адміністративного судочинства;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: для випуску вказаного товару у вільний обіг (розмитнення) ТОВ «Кайтес» було підписано з ТОВ «Сіа Логістік» договір про брокерські послуги № 2211/2018 від 22.11.2018 року; 20.11.2019 Одеською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA50006/2019000248/2; на підставі рішення відповідачем було винесено картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50006/2019/00818 від 20.11.2019 року, або письмового зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, - у разі неможливості їх самостійного подання із зазначенням причин їх неподання;
- письмового зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- документу про сплату судового збору, без урахуванням можливих уточнень позовних вимог, у розмірі 9873,37 грн. (11794,37грн.-1921,00грн.) за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA928999980000034310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626;
- надання оригіналів або копій оскаржуваних: рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA50006/2019/000248/2 від 20.11.2019 року; картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50006/2019/00818 від 20.11.2019 року, або засвідчених витягів з них, а у разі їх відсутності у позивача - клопотання про їх витребування.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ТОВ «КАЙТЕС» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, визначення фіксованої митної вартості товару та зобов'язання повернути грошові кошти - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова