Провадження № 2/235/1638/19
Справа №235/7825/15-ц
27 листопада 2019 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря Полуянчик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 травня 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 9/25ДС/0247/2007-НВСклн, згідно з умовами якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію загальною сумою 57 375,00 дол. США з розрахунку 13,85% річних за користування кредитом на строк з 25.05.2007р. по 24.05.2032 рік.
В частині надання кредитних коштів ПАТ «Кредитпромбанк» свої зобов'язання виконав.
26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ«Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, AT «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст.512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора.
Виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 9/25ДС/0247/П01/2007-НВСклн від 25.05.2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 (поручитель), згідно з яким поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором №9/25ДС/0247/2007-НВСклн від 25.05.2007 року.
Умовами п.1.1 вищезазначеного Договору поруки передбачається, що поручитель пов'язується солідарно з позичальником відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 28.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 533 884,18 грн, з яких: тіло кредиту - 463 917,42 грн; відсотки - 69 966,76грн.
На підставі наведеного, позивач просив стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на корить ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 533 884,18 грн.
Представник позивача Веретюк О.А . в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позов підтримав, просив справу розглянути за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином - шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, не повідомив про причини неявки, у встановлений строк відзив не подав.
Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає пред'явлені позовні вимоги, виходячи з наступного.
Між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 з метою забезпечення повернення грошового зобов'язання за кредитним договором був укладений договір поруки № 9/25ДС/0247/П01/2007-НВСклн від 25.05.2007 р., за умовами якого ОСОБА_2 на добровільних засадах несе відповідальність перед банком по зобов'язанням ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору.
Відповідно до вимог ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. В приписах частини 2 цієї статті зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. ОСОБА_2 згідно з умовами договору поруки взяв на себе на добровільних засадах зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору №9/25ДС/0247/П01/2007-НВСклн від 25.05.2007 року, а у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків, пені.
Однак відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів. Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до договору поруки строк, після закінчення якого порука припиняється не визначено, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором. Тому банк мав право пред'явити позов до поручителя ОСОБА_2 на протязі шести місяців з липня 2014 року, однак таку вимогу вони заявили лише у серпні 2015 року, тобто по закінченню шестимісячного строку з моменту настання основного зобов'язання. Виходячи з цього, вважає, що зобов'язання ОСОБА_2 за договором поруки 9/25ДС/0247/П01/2007-НВСклн від 25.05.2007 року на момент розгляду справи у суді припинилися.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Саєнко О.М. в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
25 травня 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 9/25ДС/0247/2007-НВСклн, згідно з умовами якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію загальною сумою 57 375,00 дол. США з розрахунку 13,85% річних за користування кредитом на строк з 25.05.2007р. по 24.05.2032р.
В частині надання кредитних коштів, ПАТ «Кредитпромбанк» свої зобов'язання виконав.
26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, AT «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України.
25.05.2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 9/25ДС/0247/П01/2007-НВСклн, згідно з яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором №9/25ДС/0247/2007-НВСклн від 25.05.2007 року.
Умовами п.1.1 вищезазначеного Договору поруки передбачається, що поручитель пов'язується солідарно з позичальником відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим у утворилась заборгованість за кредитним договором, станом на 28.07.2015 року у сумі: 533 884,18 грн, з яких: тіло кредиту - 463 917,42 грн; відсотки - 69 966,76грн.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.
Як установлено судом, боржник ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 24 травня 2032 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.
Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Як убачається з пункту 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, щомісяця у період з 01 по 10 число (включно) кожного календарного місяця, не менш ніж 136,00 доларів США та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок банку. Відповідно до пункту 2.1 договору поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором.
Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 11 числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.
Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.
Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 необхідно відмовити у зв'язку із припиненням поруки.
Відповідно до ст.ст.512-514, 516, 517, 553, 554, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 9/25ДС/0247/2007-НВСклн від 25 травня 2007 року в сумі 533 884 (п'ятисот тридцяти трьох тисяч восьмисот вісімдесяти чотирьох) гривень 18 копійок.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 5 338 (п'яти тисяч трьохсот тридцяти восьми) гривень 84 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 27 листопада 2019 року. Повне судове рішення складено 9 грудня 2019 року.
Суддя Г.В. Назаренко