Справа №630/577/19 Провадження №1-кп/630/46/19
Іменем України
10 грудня 2019 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12019220780000488 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, українця, який має неповну середню освіту, одруженого, має на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , раніше судимого за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 22 червня 2010 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 03 травня 2012 року з Первомайської ВК № 117 по відбуттю строку покарання; за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 23 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 09 грудня 2014 року на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 року умовно достроково на невідбутий строк 10 місяців 1 день; за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років і 4 місяців позбавлення волі, звільненого 27 лютого 2017 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2017 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 4 дні, за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, за таких обставин.
ОСОБА_5 , 02 липня 2019 року, у денний час доби (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судового слідства встановити не виявилось можливим), маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить потерпілому ОСОБА_8 . Після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникнення у сховище, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через паркан на територію вказаного домоволодіння, де, знаходячись на подвір'ї зірвав з даху господарської будівлі алюмінієві листи у кількості 6 штук, загальною вагою 33,980 кг., вартістю 339,80 грн.
Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на загальну суму - 339, 80 грн.
Крім того, ОСОБА_5 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, за таких обставин.
ОСОБА_5 , в кінці серпня 2019 року у нічний час доби (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судового слідства встановити не виявилось можливим), маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить потерпілому ОСОБА_9 . Після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникнення у інше приміщення, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через паркан на територію вказаного домоволодіння, де, знаходячись на подвір'ї через вікно проник до нежитлової будівлі, звідки без дозволу власника, незаконно взяв, таким чином викравши газовий балон об'ємом 50 л., вартістю 450 грн.
Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 , матеріальну шкоду на загальну суму - 450, 00 грн.
Також ОСОБА_5 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, за таких обставин.
ОСОБА_5 , в кінці серпня 2019 року у нічний час доби (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судового слідства встановити не виявилось можливим), маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_4 , яке належить потерпілому ОСОБА_10 . Після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникнення у сховище, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через паркан на територію вказаного домоволодіння, де, знаходячись на подвір'ї зазначеного домоволодіння без дозволу власника, незаконно зняв закріплений кабель, таким чином викравши електричний мідний дріт вагою 6 кг., вартістю 696,00 грн.
Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 , матеріальну шкоду на загальну суму - 696, 00 грн.
Крім того, ОСОБА_5 , в кінці серпня 2019 року у нічний час доби (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судового слідства встановити не виявилось можливим), маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_5 , яке належить ОСОБА_11 .. Після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникнення у сховище, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через паркан на територію вказаного домоволодіння, де, знаходячись на подвір'ї зазначеного домоволодіння, без дозволу власника, незаконно взяв, таким чином викравши велосипед ТМ “Водан”, який належав потерпілій ОСОБА_12 .
Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 , матеріальну шкоду на загальну суму - 1600, 00 грн.
Крім того, ОСОБА_5 , в кінці серпня 2019 року у нічний час доби (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судового слідства встановити не виявилось можливим), маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_6 , яке належить потерпілому ОСОБА_13 . Після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникнення у сховище, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через паркан на територію вказаного домоволодіння, де, знаходячись на подвір'ї зазначеного домоволодіння, без дозволу власника, незаконно взяв, таким чином викравши вироби з чорного металу загальною вагою 100 кг, вироби з міді загальною вагою 2 кг , загально вартістю 532,00 грн.
Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 , матеріальну шкоду на загальну суму - 532, 00 грн.
Крім того, ОСОБА_5 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у інше приміщення , вчинене повторно, за таких обставин.
ОСОБА_5 , в кінці серпня 2019 року у нічний час доби (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судового слідства встановити не виявилось можливим), маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_7 , яке належить потерпілій ОСОБА_14 . Після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникнення у інше приміщення, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через паркан на територію вказаного домоволодіння, де, знаходячись на подвір'ї проник через вікно до господарської будівлі, звідки без дозволу власника, незаконно взяв, таким чином викравши кутову шліфувальну машину ТМ “Дніпро-М” МШК-1250Р вартістю 808,00 грн., спінінги у кількості 2 шт, ТМ «TAIFUN 40», LENGTH: 2,10 м, CASTINGWEIGHT: 10-40 g вартістю 432,00 грн, риболовну катушку ТМ «salmoTAIFUN», TAIFUNM123RD вартістю 112,00 грн, риболовну катушку ТМ «GAINERGE 40» вартістю 117,60 грн, головний убір - чоловічу бейсболку, виготовлену з тканини, темно-синього кольору, з логотипом «ФАСАД-СЕРВИС» вартістю 71,20 грн, надувний матрац ТМ “INTEX” розмірами 152х203х25 вартістю 400,00 грн.
Після чого, ОСОБА_5 , з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 , матеріальну шкоду на загальну суму - 1940, 80 грн.
Крім того, ОСОБА_5 , 30.09.2019 року в ранковий час доби (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судового слідства встановити не виявилось можливим), маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, прибув до території домоволодіння АДРЕСА_6 , яке належить потерпілій ОСОБА_15 . Після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникнення у інше приміщення, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через паркан на територію вказаного домоволодіння, де, знаходячись на подвір'ї, шляхом злому замка проник до господарської будівлі, звідки без дозволу власника, незаконно взяв, таким чином викравши алюмінієві вироби загальною вагою 5,6 кг. вартістю 100, 80 грн, вироби з міді загальною вагою 2,4 кг вартістю - 278,40 грн, велосипед ТМ “Салют” вартістю 1367, 00 грн, шліфувальну машину «Іжмаш» вартість якої згідно судово-товарознавчої експертизи №22422 від 30.10.2019 ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ім. М.С. Бокаріуса не визначалась.
Після чого ОСОБА_5 , з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_15 , матеріальну шкоду на загальну суму-1746,20 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні вказаних вище злочинів, щиро розкаявся, пояснив причину скоєння злочинів, як відсутність коштів для існування та придбання продуктів для родини,свою поведінку засуджує, обіцяв, що в подальшому такого не вчинятиме, стане на шлях виправлення, офіційно працевлаштується для отримання законного заробітку, грошові кошти від реалізації викраденого майна витрачав на продукти харчування для родини. Не оспорював фактичні обставини справи, зазначені вище, та підтвердив вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого повторно та таємного викрадення чужого майна (крадіжки) поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно, за вказаних вище обставин, надавши відповідні пояснення. Зазначив, що по закінченню досудового розслідування в повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження із захисником і не оспорює висновки експертиз та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування. Пояснив, що показання надає добровільно, в ході досудового розслідування та судового слідства будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось.
Матеріальна шкода потерпілим відшкодована, цивільні позови не заявлено.
Визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи дозволили суду зі згоди всіх учасників судового розгляду не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння ОСОБА_5 вказаних вище злочинів та розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено, суд не має сумніву в добровільності та істинності позиції обвинуваченого.
Суд вважає вину ОСОБА_5 доведеною стороною обвинувачення повністю та, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно якого пред'явлено обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України, кваліфікує дії ОСОБА_5 саме за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими злочинами, кількість злочинів, а саме вчинення семи злочинів в короткий проміжок часу, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 судом з'ясовано, що він отримав неповну середню освіту, не працює, за зареєстрованим місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря-психіатра, має п'ять незнятих непогашених судимостей. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 682 від 11 листопада 2019 року ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психіатричне захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушеними формами поведінки. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. У періоди часу, яким відповідають правопорушення, ОСОБА_5 перебував в стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності.
Щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає .
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених злочинів, суб'єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочину, соціальну характеристику особи: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичних обліках у лікаря психіатра та нарколога, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставини, що обтяжує покарання, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв'язку, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі на строк три роки.
Суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими, корисливими, відомості про особу обвинуваченого, який визнав свою провину, обставини, яка пом'якшують покарання, а також з огляду на принципи законності, справедливості, індивідуалізації та достатності покарання, з дотриманням вимог ст. 65 КК України призначає ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, що є співмірним до вчиненого, та достатнім для досягнення мети покарання в умовах ізоляції від суспільства.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ч.2 ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, та попередження вчинення нових кримінальних злочинів. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України та п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
У кримінальному провадженні наявні кілька обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину. Але суд бере до уваги і дані про особу обвинуваченого, кількість вчинених злочинів, а саме вчинення семи корисних тяжких злочинів протягом короткого проміжку часу в період перебування обвинуваченого у розшуку за іншим кримінальним провадженням.
Тому на основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його можливо призначити хоча і у мінімальному розмірі санкції, однак без застосування правил ст. 69 КК України ( як про це просив обвинувачений у судових дебатах), для чого достатніх підстав не убачається, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових злочинів.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 вчинив тотожні злочини, а тому суд кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України за всіма 7 епізодами крадіжок, а не за кожен із них окремо, оскільки вони підпадають під дію однієї і тієї ж частини однієї статті закону України про кримінальну відповідальність і повторної кваліфікації не потребують, що повністю узгоджується з роз'ясненнями, які містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12. Тому, за кожен із епізодів крадіжок не може бути призначено і окреме покарання.
Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, які в силу ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, для виправлення ОСОБА_5 йому необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії.
З огляду на те, що ОСОБА_5 засуджено вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року, а злочини, за якими ОСОБА_5 обвинувачується в даному кримінальному провадженні, вчинив до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно призначити за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення інших злочинів.
Оскільки ОСОБА_5 утримується під вартою, відбуваючи покарання за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року, запобіжний захід щодо нього за цим вироком не обирався. Отже попереднє ув'язнення щодо нього за цим кримінальним провадженням не застосовувалося. Необхідності в обранні запобіжного заходу не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_5 у строк покарання, призначеного за цим вироком за сукупністю злочинів, зарахувати частково відбуте покарання за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року.
Строк відбування покарання обчислювати з дати початку відбування покарання за попереднім вироком, у зв'язку з чим строк відбування покарання за цим вироком обраховувати з 07 жовтня 2019 року (дата початку строку відбування покарання за попереднім вироком).
Потерпілими у провадженні цивільний позови не заявлені.
Питання щодо судових витрат слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України, щодо речових доказів - в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст.ст.100,124,128-129,349, 368-371, 373-375, 394 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш тяжким покаранням за цим вироком менш тяжкого покарання за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_5 у строк покарання, призначеного за цим вироком за сукупністю злочинів, зарахувати частково відбуте покарання за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2019 року.
Строк відбування покарання обчислювати з дати початку відбування покарання за попереднім вироком, у зв'язку з чим строк відбування покарання за цим вироком обраховувати з 07 жовтня 2019 року (дата початку строку відбування покарання за попереднім вироком).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Процесуальні витрати за виконання товарознавчих експертизи № №15954 від 24 липня 2019 року, №22440, 22448 від 28 жовтня 2019 року по 785 грн., № 22421, 22420 від 28 жовтня 2019 року по 314 грн., №22449 від 29 жовтня 2019 року в розмірі 942 грн., № 22422 від 30 жовтня 2019 року в розмірі 471 грн., а всього 4396 грн. стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1
Речові докази по справі, передані під розписку потерпілому ОСОБА_16 (6 алюмінієвих листків) - вважати повернутими власнику.
Речові докази по справі, передані під розписку потерпілому ОСОБА_9 (газовий балон 50 літрів та алюмінієву каструлю 5 літрів) - вважати повернутими власнику.
Речові докази по справі, передані під розписку потерпілому ОСОБА_10 (вироби з міді вагою 6 кг) - вважати повернутими власнику.
Речові докази по справі, передані під розписку потерпілому ОСОБА_13 (вироби з чорного металу вагою 100 кг та вироби з міді вагою 2 кг.) - вважати повернутими власнику.
Речові докази по справі, передані під розписку ОСОБА_12 (велосипед чорно -синього кольору ТМ «Водан») - вважати повернутими власнику.
Речові докази по справі, передані під розписку потерпілій ОСОБА_14 (кутову шліфувальну машину ТМ “Дніпро-М” МШК-1250Р, спінінги у кількості 2 шт, ТМ «TAIFUN 40», LENGTH: 2,10 м, CASTINGWEIGHT: 10-40 g, риболовну катушку ТМ «salmoTAIFUN», TAIFUNM123RD, риболовну катушку ТМ «GAINERGE 40», головний убір - чоловічу бейсболку, виготовлену з тканини, темно-синього кольору, з логотипом «ФАСАД-СЕРВИС», надувний матрац ТМ “INTEX” розмірами 152х203х25) - вважати повернутими власнику.
Речові докази по справі, передані під розписку потерпілій ОСОБА_15 (алюмінієві вироби вагою 5, кг; вироби з міді вагою 2,4 кг) - вважати повернутими власнику.
Визнаний документом DVD диск PSP331WD 160715021 з відеозаписом з камер спостереження ОО «Люмбет», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 28 від 30 вересня 2019 року в період часу з 10.35 по 10.42 год. - зберігати в матеріалах провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору, потерпілим направити копію вироку не пізніше наступного дня.
Суддя (підпис)ОСОБА_1