10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2650/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Козир Т.П., Яковлєв М.Л.) про зупинення провадження у справі № 910/2650/19 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Споживче товариство "КРОКУС", 2) Споживче товариство "ТРАНЗИТ-2008", 3) Броварське автотранспортне підприємство Броварської районної спілки споживчих товариств, 4) Київська обласна спілка споживчих товариств
про стягнення грошових коштів,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР - 777" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 521 746,56 грн, з яких: основний борг в розмірі 1 212 903,23 грн, 3 % річних в розмірі 20 904,66 грн, сума, з урахуванням індексу інфляції в розмірі 75 035,44 грн, штраф за прострочення передачі об'єкту оренди у розмірі 1 212 903,23 грн за договором оренди № 02/13 від 01.11.2013 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди № 02/13 від 01.11.2013, зокрема, в порушення умов договору добровільно не сплатив заборгованість та не звільнив приміщення.
Короткий зміст рішень у даній справі
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" 1 212 903,23 грн основного боргу; 20 904,66 грн 3% річних; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 72 911,26 грн; штраф за прострочення передачі об'єкту оренди у сумі 1 212 903,23 грн; витрати на сплату судового збору у розмірі 37 794,34 грн. Відмовлено в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2 124,18 грн.
2.1. Додатковим рішенням від 29.07.2019 Господарський суд міста Києва стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали, постановленої судом апеляційної інстанції
3. Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777" оскаржило їх в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 об'єднано в одне апеляційне провадження розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР - 777" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у даній справі.
3.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 зупинено апеляційне провадження за вищевказаними апеляційними скаргами ТОВ "АВТОКАР-777" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, до набрання законної сили рішенням у справі №910/2650/19 (у разі перегляду рішення у справі №911/3731/17 у касаційній інстанції - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду).
3.2. Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що вирішення спору про визнання договору оренди №02/13 від 01.11.2013 недійсним може вплинути на оцінку доказів у справі №910/2650/19, оскільки у справі №911/3731/17 встановлюється дійсність договору оренди №02/13 від 01.11.2013 (встановлення таких обставин не входить до предмета доказування у межах вирішення спору у справі №910/2650/19); обставини, які будуть встановлені у справі №911/3731/17 мають преюдиціальне значення та є істотними для справи №910/2650/19, оскільки у цій справі позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів на підставі договору оренди №02/13 від 01.11.2013, тому наявні підстави для зупинення провадження у справі №910/2650/19 до вирішення господарським судом пов'язаної із нею справи №911/3731/17.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити для продовження її розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
5. Скаржник зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, безпідставною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
5.1. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 227 ГПК України, порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що призвело до порушення прав позивача.
5.2. Як вказує позивач, зазначивши, що обставини, які будуть встановлені у справі № 911/3731/17 щодо визнання або невизнання Договору оренди №02/13 недійсним, можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі, є істотними та мають преюдиційне значення для справи, суд апеляційної інстанції самоусунувся від виконання основних норм ГПК України щодо дослідження та оцінки доказів у справі.
5.3. Також скаржник зауважує, що навіть визнання судом договору оренди №02/13 недійсним не зможе вплинути на вже існуючі зобов'язання ТОВ "АВТОКАР-777", оскільки в силу положень чинного законодавства та судової практики, договори оренди повинні визнаватися судом недійсними і припинятися лише на майбутнє.
5.4. З огляду на наведене, скаржник вказує про те, що об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/3731/17 відсутня. Обставини, підстави, факти тощо, які будуть встановлені судом у справі №911/3731/17 жодним чином не будуть мати значення для даної справи, та не зможуть вплинути на оцінку доказів та не є істотними, оскільки визнання або невизнання Договору оренди №02/13 недійсним не вплине на предмет доказування у даній справі.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що не погоджується з обставинами та доводами, викладеними у касаційній скарзі, та вважає, що оскаржувану ухвалу прийнято з дотриманням норм процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає, що у разі визнання недійсним договору оренди №02/13 від 01.11.2013 в рамках справи №911/3731/17, недійсними стануть положення договору та всі подальші доповнення до нього, на підставі яких позивачем у справі №911/2650/19 висунуто вимоги щодо стягнення з відповідача заявленої заборгованості, зокрема, щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне повернення майна.
7. У відзиві на касаційну скаргу третя особа 4 - Київська обласна спілка споживчих товариств зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить залишити оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
8. Третьою особою 2 - Споживчим товариством "ТРАНЗИТ-2008" також подано відзив на касаційну скаргу, у якому висловлено прохання залишити оскаржувану ухвалу без змін з тих підстав, що судом апеляційної інстанції належним чином визначено, що справи №911/3731/17 та №910/2650/19 є пов'язаними, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на обставинах невиконання, на його думку, відповідачем свого обов'язку, який виник у останнього на підставі одного і того ж договору оренди нерухомого майна. При цьому, встановлено, що обставини, які будуть встановлені у справі № 911/3731/17 мають преюдиціальне значення та є істотними для справи №910/2650/19, оскільки у цій справі позивачем заявлено вимоги про стягнення коштів на підставі договору оренди №02/13 від 01.11.2013, дійсність якого встановлюється в межах справи № 911/3731/17.
9. У відзиві на касаційну скаргу, поданому третьою особою 1 - Споживчим товариством "КРОКУС" висловлено прохання залишити оскаржувану ухвалу без змін з тих підстав, що суд апеляційної інстанції навів достатньо переконливих підстав щодо неможливості розгляду даної справи до розгляду справи №911/3731/17.
10. Третьою особою 3 відзиву на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду апеляційної інстанції
11. Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, штрафу за несвоєчасне повернення об'єкта оренди, 3% річних, пені, інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2017 по 06.03.2019 у розмірі 2 521 746,56 грн за Договором оренди №02/13 від 01.11.2013.
12. В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість вирішення спору у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №911/3731/17 з тих підстав, що вирішення спору про визнання договору оренди №02/13 від 01.11.2013 недійсним може вплинути на оцінку доказів у справі №910/2650/19.
13. Так, предметом позову у справі №911/3731/17 є первісні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал", заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР-777", про стягнення заборгованості за Договором оренди №02/13 від 01.11.2013 (який є підставою позову у справі №910/2650/19), усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з нежитлових приміщень та зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКАР- 777", заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал", про визнання недійсним Договору оренди №02/13 від 01.11.2013.
Суд апеляційної інстанції установив, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно та протиправно володіє та користується орендованими нежитловими приміщеннями після закінчення дії договору оренди №02/13 від 01.11.2013 і тим самим створює позивачу перешкоди у володінні та користуванні його майном; позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані невідповідністю Договору оренди №02/13 від 01.11.2013 положенням Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також тим, що спірний договір було укладено ТОВ "АВТОКАР-777" із ТОВ "Сонячний квартал" під впливом обману.
14. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
15. При цьому, у разі застосування наведеної правової конструкції пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
16. Разом з тим, всупереч наведених вимог законодавства, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду даної справи № 910/2650/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.
17. Сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №911/3731/17, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи № 910/2650/19.
18. При цьому, посилання суду апеляційної інстанції на те, що у справі №911/3731/17 встановлюється дійсність правочину - Договору оренди №02/13 від 01.11.2013, укладеного між ТОВ "Сонячний квартал" та ТОВ "АВТОКАР-777", який є доказом у даній справі № 910/2650/19, не свідчить про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст. 204 Цивільного кодексу України.
19. Відповідно до ст. 269 ГПК України обов'язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення у справі, тоді як можливе подальше визнання недійсним Договору оренди №02/13 від 01.11.2013 може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
20. Отже, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
21. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
22. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
23. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
24. Крім того, колегія суддів зауважує, що судом апеляційної інстанції в резолютивній частині ухвали невірно зазначено номер справи, до якого зупиняється провадження у даній справі, та зазначено про зупинення провадження у справі, зокрема, у разі перегляду рішення у справі №911/3731/17 у касаційній інстанції - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду, що не відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України щодо строку, на який зупиняється провадження у справі у випадку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України, посилання на яку здійснено у мотивувальній частині.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
26. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч. 6 ст. 310 ГПК України).
27. Оскільки апеляційний господарський суд допустив порушення вимог ГПК України, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 відповідно до ст. 310 ГПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
28. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими.
Судові витрати
29. Оскільки, суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний квартал" задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №910/2650/19 скасувати.
3. Справу №910/2650/19 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.