Постанова від 28.11.2019 по справі 906/159/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 906/159/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача ? Лисенко В. О. (адвокат),

відповідача ? Сичов Д.В. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 (судді: Крейбух О. Г., Тимошенко О. М., Юрчук М. І.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2019 (суддя Машевська О. П.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз"

про стягнення 5 501 840,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ? ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (далі ? ТОВ "Поліссягаз") про стягнення 5 501 840, 36 грн, з яких: 2 555 243,30 грн пені, 662 296,34 грн три проценти річних та 2 284 300,72 грн інфляційних втрат.

1.2. Обґрунтовуючи свої вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 22.09.2016 №16-423-Н щодо повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.05.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2019, відмовлено у позові повністю.

2.2. Оскаржувані судові рішення обґрунтовано тим, що підписавши спільні протокольні рішення між сторонами та іншими учасниками взаєморозрахунків на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 №20 (далі ? Постанова КМУ №20), відбулася фактична зміна порядку та строків проведення розрахунків за наданий природний газ по договору від 22.09.2016 №16-423-Н, а тому зазначені обставини виключають застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, як і нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Суди дійшли висновку, що підписавши договір №16-423-Н (у тому числі пункт 6.2, який передбачає рахунок із спеціальним режимом використання) "НАК "Нафтогаз України", тим самим дав згоду на розподіл коштів при розрахунках за поставлений газ згідно Алгоритму, передбаченого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2516. Тобто, позивач погодився з порядком списання коштів уповноваженим банком, а відтак і з періодами, коли ці кошти будуть перераховані йому. Тому, всі прострочення, які відображені позивачем у розрахунку судом оцінені не як прострочення, а як оплата в порядку Алгоритму.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

3.2. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що:

? спільні протокольні рішення від 20.12.2016 №3436, від 20.12.2016 № 3438 не були профінансовані державою. Спільне протокольне рішення від 20.07.2017 №3137 у редакції додатку №1 на суму 392 545,00 грн відноситься до договору купівлі-продажу природного газу №17-222-4. Таким чином, загальна сума коштів сплачених на виконання спільних протокольних рішень становить 85 131 060,65 грн, які були відображені у бухгалтерських операціях по договору та враховані позивачем у розрахунку позовних вимог; інші платежі у сумі 10 049 214,87 грн за використаний газ, здійснювалися відповідачем власними коштами та з порушенням умов пункту 6.1 договору;

? порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 за №792, не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. Порядок визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання, і не впливає на зобов'язання сторін щодо належної оплати послуг за договором купівлі-продажу природного газу.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Поліссягаз" просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наголошуючи на законному та обґрунтованому судовому рішенні при повному дослідженні матеріалів справи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 22.09.2016 між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Поліссягаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №16-423-Н.

4.3. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 договору сторони визначили, що предметом договору є природний газ, призначений виключно для постачання побутовим споживачам протягом періоду з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року загальним обсягом до 17 000 тис. куб. метрів, який може змінюватися сторонами протягом місяця поставки у встановленому порядку.

4.4. Положеннями пунктів 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що природний газ (власного видобутку та імпортований природний газ) передається покупцю у загальному потоці, оформляється актом приймання-передачі та переходить у власність останнього.

4.5. Згідно з пунктом 5.1 договору ціна (граничні роздрібні ціни) на природний газ для потреб побутових споживачів, який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу ( відносини у перехідний період)" і становить 6 879,00 грн за 1000 куб. метрів, у тому числі ПДВ.

4.6. Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем поставки газу.

Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою КМУ від 11.01.2005 №20.

Підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

4.7. У пункті 6.2 договору обумовлено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

4.8. Відповідно до пункту 6.3 договору за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

4.9. За змістом пункту 6.4 договору сторони домовились про черговість погашення заборгованості покупця за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору.

4.10. Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони домовились нести відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором, зокрема, покупець за невиконання пункту 6.1 зобов'язався сплатити продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Водночас нарахування пені не здійснюється продавцем на суми оплати, проведеної покупцем відповідно до Постанови КМУ №20.

4.11. За змістом пункту 9.3 договору продавець вправі звернутися до суду з вимогою про стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних протягом п'яти років.

4.12. Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності) і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

4.13. Суди установили, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 22.09.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року передало, а ТОВ "Поліссягаз" прийняло природний газ на загальну суму 95 180 275,52 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

4.14. Крім того суди зазначили, що з метою оплати вартості переданого природного газу на підставі постанови КМУ №20 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, Управлінням праці та соціального захисту населення Коростишівської районної державної адміністрації, ТОВ "Поліссягаз" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" складені та підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

4.15. Станом на 31.01.2018 року ТОВ "Поліссягаз" повністю здійснило оплату за природний газ у сумі 95 172 566, 93 грн, а на залишок боргу у сумі 7 708,58 грн розрахунок проведено 02.02.2018, що підтверджується випискою по операціям підприємства відповідача.

4.16. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з ТОВ "Поліссягаз" 2 555 243,30 грн ? пені, 662 296,34 грн ? три проценти річних та 2 284 300,72 грн інфляційних втрат через неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати переданого газу за договором.

4.17. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

4.18. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.19. За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.20. Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.21. За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

4.22. Згідно з положеннями статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

4.23. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

4.24. Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

4.25. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 №20 затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, яким визначено механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, тощо за рахунок надходження до загального державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вуглевидобувними підприємствами.

4.26. За змістом цього Порядку визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

4.27. Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.

4.28. Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

4.29. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком фінансування видатків, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних із газопостачанням населення, яке користується житловими субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг.

4.30. Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.

4.31. Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства.

4.32. Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №924/296/18.

4.33. Таким чином, сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків, а отже суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені, три проценти річних та інфляційних втрат.

4.34. Крім того, суди урахували, що за протокольними рішеннями сплачено лише частину поставленого газу, інша частина оплачувалась ТОВ "Поліссягаз" відповідно до Алгоритму розподілу коштів.

4.35. Частиною шостою статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України. Забороняється зарахування на інші рахунки коштів за спожитий природний газ, який постачається постачальниками природного газу на виконання спеціальних обов'язків, покладених на них Кабінетом Міністрів України.

Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурних підрозділів, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, подається уповноваженим банком до Регулятора на затвердження та доводиться до відома всіх учасників розрахунків.

Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, протягом 10 робочих днів інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи у двомісячний строк укладають із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий рахунок.

Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами.

4.36. Суди установили, що у договорі про постачання природного газу, укладеному між постачальником та споживачем, визначаються умови оплати за реалізований та поставлений природний газ, а також відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

4.37. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" затверджено "Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ" (далі - Порядок), пунктом 1 якого визначено, що постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (далі ? газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (далі ? оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, у порядку, визначеному Національним банком України.

4.38. Згідно з пунктами 4, 5 Порядку уповноважений банк подає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв'язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують протягом 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

4.39. Відповідно до пунктів 2-8 "Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792, споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами. У разі коли у платіжному дорученні/касовому документі реквізити рахунка за природний газ не відповідають реквізитам поточного рахунка із спеціальним режимом використання, відкритого газопостачальним підприємством, доведеного до відома банку (підприємства поштового зв'язку), що обслуговує споживача природного газу, обслуговуючий банк (підприємство поштового зв'язку) повертає такий документ платнику без виконання. Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, а саме: до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня; до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.

4.40. Постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2516 затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, який установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на котрих покладені спеціальні обов'язки, що надходять (кошти) за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.

4.41. Разом із тим суди попередніх інстанцій не встановили, а матеріалами справи не підтверджено наявності суми боргу, яку відповідач несвоєчасно сплатив би за рахунок власних коштів; наведений позивачем розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат не відповідає встановленим обставинам справи, а отже, немає правових підстав для застосування положень статті 611 та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

4.42. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №908/885/18.

4.43. Отже, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зокрема, з урахуванням того, що розподіл коштів при розрахунках за надані послуги з транспортування природного газу здійснювався згідно з Алгоритмом розподілу коштів, передбаченим Постановою КМУ №2516, а відтак відповідач по суті був позбавлений від процесу розподілу коштів, отриманих від споживачів, кошти автоматично перераховувалися зі спеціальних рахунків на рахунки позивача, а тому своєчасне здійснення розрахунків за договором безпосередньо не залежало від волевиявлення відповідача.

4.44. Крім того, на підставі спільних протокольних рішень сторони змінили остаточні строки розрахунку пільговими коштами, передбачені пунктом 6.1 договору, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача пені, три проценти річних та інфляційних втрат, які нараховані на заборгованість з оплати послуг з транспортування газу.

4.45. Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності судових рішень, а доводи відзиву на касаційну скаргу ґрунтуються на вказаних нормах права.

4.46. За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного суду у цій справі про відмову у стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у справі не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.05.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак

Попередній документ
86209992
Наступний документ
86209994
Інформація про рішення:
№ рішення: 86209993
№ справи: 906/159/19
Дата рішення: 28.11.2019
Дата публікації: 11.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії