Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3247/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер", м. Харків
про стягнення коштів
без виклику представників
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" (надалі - Відповідач) заборгованості у розмірі 76262,61 грн., а також стягнення з Відповідача суми судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач не виконує умови Договору поставки товару на реалізацію №1835Р від 11.04.2016, за поставлений товар у 2017-2019 роках Товар.
Ухвалою суду від 07.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3247/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
29.10.2019р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" надійшло клопотання (вх. № 26029) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також 29.10.2019 р. від Відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд продовжити строк подання відзиву з дати ознайомлення Відповідача з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 01.11.2019 р. клопотання (вх. № 26029 від 29.10.2019р.) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - задоволено та суд викликав учасників справи в судове засідання на "12" листопада 2019 р. о (об) 10:20. Також даною ухвалою суд задовольнив клопотання Відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представники Позивача та Відповідача в призначене судове засідання на 12.11.2019 р. не з'явились, причини неявки суду не відомі. Ухвала суду від 01.11.2019 р. про виклик в судове засідання учасників справи на 12.11.2019 р. о 10-20 була отримана Позивачем та Відповідачем, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Також цією ухвалою суду було продовжено строк згідно ст. 251 ГПК України та встановлено строк до 12.11.2019 р. для подання відзиву на позов.
11.11.2019 р. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 27105), в якому ТОВ "Будмен Інтер" просить суд відмовити ТОВ "Дельта плюс Україна" в задоволенні позовних вимог повністю.
Заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від Відповідача не надійшла.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
11 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Плюс Україна» (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмен Інтер» (Покупцем) був укладений договір поставки товару на реалізацію №1835Р від 11 квітня 2016 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується на умовах Договору прийняти та оплатити поставлений Товар. Загальна кількість товарів, їх найменування (номенклатура, асортимент) та ціна визначається сторонами у Специфікаціях. У Специфікаціях сторони також визначають строк, протягом якого відбувається поставка товару, у випадку якщо строк не визначено, Товари, визначені у Специфікаціях, поставляються Постачальником протягом року з моменту її підписання. У п. 3.2 Договору зазначено, що Постачальник повинен поставляти Товар окремими партіями в кількості та асортименті, указаному Покупцем у замовленні на поставку товару.
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість та вартість товару визначено Сторонами у Специфікації №1 від 18.04.2016 р. (Додаток №1) до Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна на товари, що поставляються, узгоджується у підписаних сторонами Специфікаціях.
Як визначено в п. 2.3 Договору, Покупець оплачує поставлений Товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 4 (четвертого) та 19 (дев'ятнадцятого) числа кожного місяця. Якщо зазначений строк платежу припадає на святкові або вихідні дні, Покупець перераховує кошти за Товар на наступний робочий день. Обов'язок по оплаті вважається виконаним з моменту виставлення банку платіжного доручення.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Постачальник повинен поставити і передати Товар Покупцю на адресу: м. Харків, проспект Ландау (П'ятдесятиріччя СССР), 2/2 (Будівельний гіпермаркет «Будмен») протягом 10 днів з моменту отримання Постачальником Замовлення на поставку товару на умовах DDP (Інкотермс-2010). Постачальник повинен перед поставкою Товару узгодити з Покупцем дату і час поставки (прийняття) Товару.
Відповідно до п. 3.7 Договору, обов'язки Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними з моменту передачі Товару, вказаного в Замовленні, в торговому центрі Покупця, з усіма документами, передбаченими законодавством України і Договором.
Згідно з п. 3.8 Договору, право власності на поставлений Товару та ризик випадкової загибелі Товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту відвантаження Товару з транспортного засобу Постачальника в торговому центрі Покупця, підписання документів, вказаних у п. 3.4 Договору. Строк реалізації Товару складає 365 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної.
У п. 4.1 Договору встановлено, що Товар приймається Покупцем за кількістю, асортиментом і якістю в торгових центрах Покупця на основі видаткових накладних та інших супроводжувальних документів, підтверджуючих якість і кількість Товару.
За порушення строків оплати Товару, Покупець несе відповідальність згідно з п. 8.1 Договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.
Зокрема, протягом періоду 2017 - 2019 років Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв Товар у повному обсязі на загальну вартість 286741,39 грн.: у 2017 році на загальну суму 223886,26 грн.; 2018 році - на суму 36305,60 грн.; у 2019 році - на суму 26549,53 грн.
Позивач зазначає, що факт поставки Товару підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до позовної заяви. Відомості про вартість поставленого товару відповідно до видаткових накладних також зазначені у Актах звірки взаєморозрахунків сторін по даному Договору за періоди 2017 р., 2018 р. та 2019 р., які підписані сторонами.
Позивач вказує на те, що товар був прийнятий уповноваженими особами Покупця, якими є начальники складу ТОВ «Будмен Інвест», уповноважених на отримання від ТОВ «Дельта Плюс Україна» товарно-матеріальних цінностей на підставі відповідних довіреностей, доданих до позовної заяви. Поставлений у 2017 - 2019 роках Товар не був оплачений Покупцем у повному обсязі, зокрема, з урахуванням залишку суми боргу Покупця на початок 2017 р. (168057,75 грн.), залишається бути неоплаченим Товар на суму 76262,61 грн.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Між ТОВ «Дельта плюс Україна» та ТОВ «Будмен Інтер» був укладений договір поставки товару на реалізацію № 1835Р від 11.04.2016 р., за умовами якого Позивач зобов"язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити товар. Загальна кількість товарів, їх найменування (номенклатура та асортимент) та ціна визначається сторонами у специфікаціях.
Згідно п. 2.3. договору, ТОВ «Будмен Інтер» зобов'язалось оплатити поставлений ТОВ «Дельта плюс Україна» товар не раніше як після реалізації кожної одиниці товару третім особам шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника не пізніше 4 та 19 числа кожного місяця. Якщо зазначені терміни припадають на святкові або вихідні дні, покупець перераховує кошти за проданий товар на наступний робочий день. Обов'язок по оплаті вважається виконаним з моменту виставлення банку платіжного доручення. Разом з тим, в договорі передбачено право покупця повернути постачальникові товар, а постачальник зобов'язаний забрати такий товар в разі не реалізації його покупцем протягом 365 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної за умови попереднього повідомлення про це постачальника. Повернення нереалізованого товару за умовами договору здійснюється в присутності відповідальних представників покупця та постачальника на підставі видаткових накладних протягом 7 календарних днів з моменту виставлення вимоги.
П. 6.6.1. договору передбачено, що на протязі строку дії договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, поставлений постачальником на умовах та в порядку, передбаченому договором, за виключенням випадків, передбачених договором.
Відповідно до п. 10.1. договору, строк його дії в без акцептовому порядку автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо не одна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі щодо свого наміру припинити його дію за 20 днів до завершення строку його дії. Кількість разів продовження строку дії договору шляхом автоматичної пролонгації не обмежена.
Повідомлення про розірвання договору поставки товару під реалізацію № 1835Р від 11.04.2016 р. з боку Позивача на адресу ТОВ «Будмен Інтер» не надходило, а тому договір вважається дійсним.
Отже, за період дії договору, Позивачем було поставлено товар на загальну суму 512400,26 грн., з яких ТОВ «Будмен Інтер» було реалізовано та сплачено вартість товару на суму 252115,62 грн., що підтверджується звітами реалізованого товару за 2016 - 2019 р.р. Факт розрахунку за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями за період 2016-2019 р.р.
Згідно положень п. 5.1.1. та 5.1.5. договору, ТОВ «Будмен Інтер» повернуло ТОВ «Дельта плюс Україна» товар на загальну суму 187490,94 грн., що підтверджується накладними на повернення № 181240-181245 від 02.08.2017 р., № 196166-196171 від 12.07.2018 р. та № 197553-197562 від 02.10.2018 р. Отже, загальна сума нереалізованого товару становила 72793,70 грн., а не 76262,61 грн., як стверджує Позивач. Факт того, що товар на суму 72793,70 грн. знаходився на полицях магазину ТОВ «Будмен Інтер» з метою подальшої реалізації кінцевому споживачу, свідчить про те, що строк оплати не настав.
Отже, в договорі поставки товару на реалізацію № 1835Р від 11.04.2016 р. сторони погодили строк оплати товару з вказівкою на подію - «після реалізації товару», тобто обумовили настання у Відповідача обов'язку оплатити товар обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні - відкладала обставина.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють право чин мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Особи, які вчиняють право чин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей самий строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Ст. 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк (термін) виконання зобов'язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов'язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане.
Так, Позивач до позовної заяви не надав доказів настання події (обставини), з якою сторони узгодили настання обов'язку з оплати отриманого товару. На підтвердження своїх позовних вимог Позивач посилається на акти звірки взаєморозрахунків за періоди 2017 р., 2018 р. 2019 р., які підписані сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Отже, акти звірки взаєморозрахунків не є первинними документами у розумінні абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не можуть бути належним доказом на підтвердження строку настання обов'язку щодо оплати та самого розміру заборгованості, оскільки обов'язок відповідача по оплаті поставленого товару виникає лише з моменту його реалізації. Також зазначені акти не містять жодних посилань на кількість реалізованого та/або нереалізованого товару.
Отже, акти звірки взаєморозрахунків, на які посилається позивач доводять лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату. Правильність (достовірність) показників дебіторської чи кредиторської заборгованості цим актом не підтверджується.
Укладений договір не передбачає зобов'язання відповідача реалізовувати переданий товар як і відповідальності за невиконання відповідного зобов'язання. Відповідний договір не містить порядку інформування відповідачем позивача про обсяги реалізації за певний період або звітування про це.
Також Позивачем крім актів звіряння взаєморозрахунків за 2017-2019 р.р. не надається жодного іншого доказу задля підтвердження строку настання обов'язку щодо оплати заборгованості ТОВ «Будмен Інтер» перед ТОВ «Дельта плюс Україна» в розмірі 76262,61 грн. за договором № 1835Р від 11.04.2016 р.
У наданих Позивачем актах звірки взаєморозрахунків за 2017 р. 2018 р., 2019 р. зафіксовані розбіжності в сумах сальдо початкового на 3468,91 грн., а саме:
- в акті звірки взаєморозрахунків за 2017 р. за даними ТОВ «Будмен Інтер» обліковується сума сальдо початкового в розмірі 164588,84 грн., а за даними ТОВ «Дельта плюс Україна» - 168057,75 грн.;
- в акті звірки взаєморозрахунків за 2018 р. за даними ТОВ «Будмен Інтер» обліковується сума сальдо початкового в розмірі 211546,73 грн., а за даними ТОВ «Дельта плюс Україна» - 215015,64 грн.;
- в акті звірки взаєморозрахунків за 2019 р. за даними ТОВ «Будмен Інтер» обліковується сума сальдо початкового в розмірі 164588,84 грн., а за даними ТОВ «Дельта плюс Україна» - 168057,75 грн.
Дана розбіжність між даними сальдо початкового, а саме різниця на 3468,91 грн. виникла у зв'язку з невідображенням ТОВ «Дельта плюс Україна» в програмі бухгалтерського обліку (не проведенням платежу) оплати, що була перерахована ТОВ «Будмен Інтер» у 2016 році за договором № 1835 від 11.04.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням № 010883 від 22.11.2016 р.
На адресу Позивача Відповідачем було направлено акт звіряння взаєморозрахунків за період 01.01.2016 р. - 30.10.2019 р.
Станом на 20.05.2019 р. нереалізованим та не оплаченим ТОВ «Будмен Інтер» був товар на суму 72793,70 грн., що підтверджується інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей. В період з 20.05.2019 р. по 31.10.2019 р. Відповідачем було реалізовано третім особам та оплачено товар загалом на суму 25449,51 грн. Станом на 31.10.2019 р. в наявності ТОВ «Будмен Інтер» обліковується товар під реалізацію на суму 47344,19 грн. отже, на дату звернення позивача з позовом до суду строк виконання грошового зобов"язання в сумі 47344,19 грн. для ТОВ «Будмен Інтер» не настав, а в іншій частині був виконаний належним чином. Отже, зобов"язання по оплаті товару на суму 76262,61 грн. не порушено, а вимоги Позивача про стягнення даної суми є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено "09" грудня 2019 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін