вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2331/19
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи”
до Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області
про стягнення 7 969,19 грн.
Без виклику представників сторін.
Суддя Карпечкін Т.П.
До Господарського суду Київської області 19.09.2019 року надійшла позовна заява б/н від 16.09.2019 року Державного підприємства “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи” до Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області про стягнення 7 969,19 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що справа є незначної складності, ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, а відтак суд вважає, що дана справа є малозначною, у зв'язку з чим справа № 911/2331/19 підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2019 року відкрито провадження у справі № 911/2331/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки, станом на 20.11.2019 року відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-
19.07.2018 року між Державним підприємством “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи” (далі - позивач, Виконавець) та Управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області (відповідач, Замовник) було укладено Договір № 00-0953-18/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає Виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження, техногенної безпеки, а також кошторисної частини (далі - експертиза). Назва проекту будівництва: Капітальний ремонт будівлі (утеплення фасадів) СЗОШ І-ІІІ ст. № 2 по вул. Тургенівська, 28 в м. Ірпінь Київської області.
Вартість проведення експертизи Виконавцем за цим Договором складає 6 482,77 грн. (п. 2.2 Договору).
Вартість Експертизи викладено у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1 до Договору), який підписаний Сторонами та скріплений печатками (п. 2.3 Договору).
Замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь Виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за Договором (п. 2.4 Договору).
Проведення Експертизи здійснюється Виконавцем у строк 30 календарних днів (п. 4.1 Договору).
Приймання Замовником виконаних робіт за цим Договором оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (далі - Акт) (п. 5.1 Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами передбачених Договором зобов'язань (п. 9.1 Договору).
На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 6 482,77 грн., в підтвердження чого надав Акт приймання-передачі виконаних робіт б/н від 27.11.2018 року на суму 6 482,77 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до п. 2.4 Договору відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги згідно спірного Акту до 02.12.2018 року включно.
Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення п. 2.4 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 6 482,77 грн.
03.05.2019 року позивач звернувся до відповідача з Претензією № 528 від 03.05.2019 року, в якій просив сплати наявну за договором заборгованість.
Вказану Претензію отримано відповідачем 07.05.2019 року, проте залишено без відповіді та задоволення (докази наявні в матеріалах справи), що й змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 6 482,77 грн., яка відповідачем не заперечена і не спростована.
У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача 1 156,95 грн. пені, нарахованої на підставі п. 6.2 Договору, за період з 03.12.2018 року по 02.06.2019 року, 153,46 грн. 3% річних за період з 03.12.2018 року по 16.09.2019 року та 176,01 грн. інфляційних за період січень - серпень 2019 року в порядку ст. 625 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт заа цим Договором за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а відтак вимога про стягнення з відповідача 1 156,95 грн. пені, 153,46 грн. 3% річних, 176,01 грн. інфляційних підлягає задоволенню в повному обсязі.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 1 921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи” до Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області про стягнення 7 969,19 грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, буд. 3-А, код 02143815) на користь ержавного підприємства “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи” (01133, м. Київ, вул. Л. Українки, буд. 26, код 35691621) 6 482 (шість тисяч чотириста вісімдесят два) грн. 77 коп. основного боргу, 1 156 (одна тисяча сто п'ятдесят шість) грн. 95 коп. пені, 153 (сто п'ятдесят три) грн. 46 коп. 3% річних, 176 (сто сімдесят шість) грн. 01 коп. інфляційних та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 20.11.2019 р.
Суддя Т.П. Карпечкін