вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2034/18
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., Аеропорт, м. Бориспіль)
до TABAN AIR (KARADJ SPECIAL ROAD EKBATAN NO. 10 FIAT AVE MAIN ST. TEHRAN IRAN)
про стягнення 1504,46 євро
Суддя Т.П. Карпечкін
Без виклику представників сторін.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернулось Державне підприємство обслуговування повітряного руху України із позовною заявою № 1-26.9-3121 від 06.07.2018 року до TABAN AIR про стягнення 1504,46 євро з яких 1 413,83 євро основного боргу та 90,63 євро пені за надані у лютому-березні 2017 року послуги з аеронавігаційного обслуговування.
Як вбачається з матеріалів справи, TABAN AIR є нерезидентом, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням названої юридичної особи як зазначає позивач у позові є: KARADJ SPECIAL ROAD EKBATAN NO. 10 FIAT AVE MAIN ST. TEHRAN IRAN (Ісламська Республіка Іран).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки, ціна позову у справі № 911/2034/18 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2034/18, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Окрім того, оскільки відповідачем виступає іноземний суб'єкт господарювання, для його належного повідомлення про розгляд даної справи, ухвалою від 24.09.2018 року провадження у справі було зупинено до надходження відповіді від Міністерства юстиції України, який повинен був скерувати до Вищого органу Судової влади Ісламської Республіки Іран судове доручення про надання правової допомоги.
Як передбачено ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу у відповідності до Договору про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах від 11.05.2004 року, укладеного між Україною та Ісламською Республікою Іран.
20.09.2019 року через канцелярію суду від Міністерства юстиції України надійшов лист-відповідь за результатами виконання судового доручення Господарського суду Київської області про надання правової допомоги, яким повідомлено про те, що судове доручення про вручення копії позовної заяви № 1-26.9-3121 від 06.07.2018 року з доданими до неї матеріалами та копії ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі № 911/2034/18 від 24.09.2018 року вручена представнику відповідача.
Відтак, ухвалою від 25.09.2019 року провадження у справі № 911/2034/18 було поновлено.
З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується (ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки, у встановлений судом строк відповідач відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-
Відповідно до ст. 1 Повітряного кодексу України Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - позивач, “Украерорух”) є провайдером аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.
Згідно зі ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється з 01.09.2014 року Украерорухом самостійно, який є провайдером аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 року (далі - Угода), до якої Україна приєдналась 26.11.2003 року, договірні Держави домовились впровадити спільну політику по сплаті зборів за користування засобами та послугами по організації повітряного руху на маршрутах, у повітряному просторі районів польотної інформації в межах їх компетенції і домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів та використання з цими цілями послуг організації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”.
Відповідно до ст. 12 Угоди справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією “ЄВРОКОНТРОЛЬ” або, на її прохання, договірною Державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна договірна Держава інформує організацію “ЄВРОКОНТРОЛЬ” про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні справи.
Таким чином, відповідні міжнародні угоди чітко встановлюють порядок та механізм процедури щодо повернення дебіторської заборгованості за надання аеронавігаційних послуг на користь позивача шляхом її стягнення з іноземних авіакомпаній.
Крім того, в 1995 році було підписано двосторонню Угоду між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Європейською організацією з безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ” про аеронавігаційні збори (далі - Двостороння Угода). Відповідно до Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди “Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України”, Украерорух, Україна, повинні гарантувати, що до відповідних правил і процедур, що застосовуються до аеронавігаційних зборів в Україні, внесено поправки, що відображають зміни в результаті розірвання договору та пов'язаних з ним умов. Своєчасне інформування користувачів щодо правил, що будуть застосовуватись для виставлення рахунків і стягнення аеронавігаційних зборів в Україні з 01.01.2014 року (або раніше для користувачів для яких застосовується передбачений Украерорухом план поступового переходу) є відповідальністю Украероруху. Згідно п. 12 Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди “Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України”, цю Угоду припинено з 31.03.2014 року.
Таким чином, з 01.01.2014 року “ЄВРОКОНТРОЛЬ” не виставляє рахунки та не здійснює плату за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України, а також не проводить позовну роботу зі стягнення такої заборгованості. На підтвердження зазначених доводів позивач надав суду відповідний лист “ЄВРОКОНТРОЛЮ” від 29.01.2016 року № 16/0646.
Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (дата приєднання України 10.08.1992 року, набуття чинності для України 09.09.1992 року) (далі - Конвенція) передбачено, що Договірні держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією. У цілях цієї Конвенції під територією держави розуміються сухопутні території і прилеглі до них територіальні води, які знаходяться під суверенітетом, сюзеренітетом, протекторатом або мандатом даної держави.
Відповідно до ст. 68 Конвенції кожна Договірна держава з урахуванням положень цієї Конвенції може встановлювати маршрут, за яким у межах її території здійснюється будь-яке міжнародне повітряне сполучення, а також аеропорти, які можуть використовуватися при будь-якому такому сполученні.
Відповідно до розділу 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України: “Выставление счетов и взимание платы за аэронавигационное обслуживание осуществляется Государственным предприятием обслуживания воздушного движения Украины (Украэрорух) в соответствии с законодательством Украины, нормами ІСАО и правилами Евроконтроля. Подача заявки пользователем и выполнение полетов в FIR Украины подразумевает принятие (согласие) пользователем порядка и правил выставления и оплаты счетов за предоставленное аэронавигационное обслуживание, действующих в Украине. За полеты, которые выполняются с 01.09.2014 года, Украэрорух выставляет счета и взымает плату за аэронавигационное обслуживание с АCFT всех авиакомпаний самостоятельно. Ставки и порядок расчета платы устанавливаются такими, какие действовали на день выполнения полета. Дата, до которой должна бить произведена оплата, указывается в счете.
- Срок оплати - 30 (тридцать) календарных дней для нерезидентов Украины при оплате в евро;
- Срок письменного обжалования выставленного счета составляет - 60 (шестьдесят) дней со дня выставления счета для нерезидентов Украины;
- Любая претензия пользователя не дает ему права уменьшать сумму соответствующего счета без официального на то согласия Украэроруха.
- За любой не оплаченный в установленный срок счет начисляется пеня в размере 13% годовых от суммы задолженности. При расчетах в национальной валюте Украины пеня оплачивается в соответствии с действующим законодательством Украины.
- К должникам, которые не оплатили необходимую сумму в установленный срок, будут применяться меры для возвращения долга, включая приостановление аэронавигационного обслуживания согласно законодательства Украины”.
Враховуючи вищевикладене, права Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) підлягають судовому захисту.
У відповідності до статтей 365-366 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом зокрема у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Виходячи з наведених положень законодавства та враховуючи, те що подія, яка стала підставою для подання позову, відбулась на території України, аеронавігаційні послуги надавались позивачем, який зареєстрований у Київській області, дана позовна заява прийнята до розгляду Господарським судом Київської області.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачем було надано послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України повітряним суднам відповідача у лютому-березні 2017 року.
За надані позивачем послуги відповідачу було виставлено рахунок з реєстром польотів до нього, зокрема № 4113/17385/2 від 13.03.2017 року на суму 438,7 € (за надані в лютому 2017 року аеронавігаційні послуги), який повинен був бути оплачений не пізніше 12.04.2017 року; № 4113/17631/3 від 12.04.2017 року на суму 975,13 € (за надані в березні 2017 року аеронавігаційні послуги), який повинен був бути оплачений не пізніше 12.05.2017 року.
Станом на 01.06.2018 року вказані рахунки за лютий-березень 2017 року на загальну суму 1 413,83 € оплачені не були. У зв'язку з чим, відповідачу нарахована пеня в загальному розмірі 90,63 €, а саме: по рахунку за лютий 2017 року на суму 28,12 € та за березень 2017 року - 62,51 €, яка залишається несплаченою.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона овинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані аеронавігаційні послуги у лютому-березні 2017 року в загальній сумі 1 413,83 € станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 413,83 € є обгрунтованою та правомірною.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір пені за визначений період на заявлену суму боргу, є арифметично вірним, а заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 29,36 € пені є обґрунтованою та правомірною.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 року справа № 761/12665/14-ц провадження № 14-134цс18, у статті 53 Закону № 606-XIV закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.
У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Пунктами 1-2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 1504,46 євро з яких 1 413,83 євро основного боргу та 90,63 євро пені.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1. ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем в позовній заяві подано попередній орієнтований розрахунок судових витрат, якою позивач фактично просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1762,00 грн., витрати на поштові відправлення в розмірі 1000,00 грн. та витрати на послуги перекладача та нотаріуса в розмірі 1000,00 грн.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
В підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 2832 від 19.06.2018 року на суму 1 762,00 грн.
Оскільки в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться, в строк до прийняття рішення позивачем в підтвердження решти заявлених судових витрат жодних доказів не подано, господарський суд залишає без розгляду заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на поштові відправлення та послуги перекладача та нотаріуса.
Відтак, на відповідача судом, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються витрати по сплаті судового збору в повному обсязі в розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до TABAN AIR про стягнення 1 504,46 євро задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з TABAN AIR (KARADJ SPECIAL ROAD EKBATAN NO. 10 FIAT AVE MAIN ST. TEHRAN IRAN) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, ідентифікайний код 19477064) 1 413 (одну тисячу чотириста тринадцять) євро 83 євроценти основного боргу, 90 (дев'яносто) євро 63 євроценти пені та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 25.11.2019 р.
Суддя Т.П. Карпечкін