"04" грудня 2019 р. м. Ужгород Справа № 5008/579/2012
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , с. Минай Ужгородського району від 30.10.2019 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно - транспортна компанія „Сіко", м. Ужгород
за участю третьої особи ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород", м. Ужгород
про стягнення 7739093,85 грн.,
Секретар судового засідання Штундер Д.Л.
За участю представників учасників справи:
Від заявника - не з'явився;
Від боржника -
Від третьої особи - не з'явився;
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у справі № 5008/579/2012 (суддя Швед С.Б.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами "Ізі Лайф" було задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно - транспортна компанія "Сіко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами "Ізі Лайф" суму 7739093, 85 грн. заборгованості за кредитним договором від 12.02.2008 року № 1/4-08, а також суму 64380 грн. у відшкодування судового збору.
На виконання вказаного рішення було видано наказ від 03.10.2013 № 5008/579/2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно - транспортна компанія "Сіко" вказаної суми.
В подальшому, господарським судом винесено ухвалу від 25.08.2016 року у справі №5008/579/2012, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012 та замінено особу стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" у виконавчому провадженні № 50314743 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2013 року у справі № 5008/579/2012 на його правонаступника - ОСОБА_1 , с. Минай Ужгородського району.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 року ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 № 5008/759/2012 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.08.2016 року (вх. № 02.5.1.-14/10099/16 від 03.08.2016 року) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5008/579/2012. Вказана постанова залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2018.
На адресу суду 04.11.2019 надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому документі у справі № 5008/579/2012. Вказана заява обґрунтована тим, що 13.06.2016 між ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" та ТОВ "Фактор Стандарт" було укладено договір відступлення права вимоги № 39/395, за умовами якого останньому було відступлено право вимоги за кредитним договором № 1/4-08 від 12.02.2008 (зі змінами і доповненнями), укладеним між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Експедиційно - транспортна компанія "Сіко". В подальшому, 16.06.2016 між ТОВ "Фактор Стандарт" і ОСОБА_1 підписано договір відступлення права вимоги № 30-16062016, за яким до ОСОБА_1 перейшли всі без винятку права та обов'язки ТОВ "Фактор Стандарт" за кредитним договором № 1/4-08 від 12.02.2008 (зі змінами і доповненнями) (п. 1.4. цього договору). З посиланням на ст. 512 ЦК України, ст. 334 ГПК України ОСОБА_1 просить здійснити заміну стягувача - ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" на ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 справу (заяву про заміну сторони виконавчого провадження) розподілено судді Андрейчуку Л.В.
Ухвалою суду від 06.11.2019 заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Супровідним листом від 18.11.2019 заявник направив заяву про усунення недоліків, допущених при оформленні заяви про заміну сторони у виконавчому документі.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.11.19 подану заяву призначено до розгляду за участю представників учасників спору.
Боржник подав відзив на заяву, яким просить в її задоволенні відмовити. Пояснив, що ОСОБА_1 вже подавала заяву аналогічного змісту з аналогічних підстав, однак, в її задоволенні судом було відмовлено.
До дня призначеного засідання суду від заявника надійшло клопотання представника про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися до суду через хворобу, докази чого буде подано в наступному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали заяви про заміну сторони у справі, суд встановив наступне.
Як стверджує боржник та встановлено судом, заявник ОСОБА_1 вже звертався цій справі з аналогічною заявою про заміну стягувача. Підставою для звернення з заявою були укладені: між ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" та ТОВ "Фактор Стандарт" 13.06.2016 договір відступлення права вимоги № 39/395, за умовами якого останньому було відступлено право вимоги за кредитним договором № 1/4-08 від 12.02.2008 (зі змінами і доповненнями), укладеним між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Експедиційно - транспортна компанія "Сіко", а також договір відступлення права вимоги № 30-16062016 від 16.06.2016 між ТОВ "Фактор Стандарт" і ОСОБА_1 , за яким до ОСОБА_1 перейшли всі без винятку права та обов'язки ТОВ "Фактор Стандарт" за кредитним договором № 1/4-08 від 12.02.2008 (зі змінами і доповненнями) (п. 1.4. цього договору).
За наслідками розгляду цієї заяви ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 заяву було задоволено, однак, в подальшому така була переглянута в апеляційному порядку і скасована (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018). Правильність висновків суду була підтверджена постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2018 № 5008/579/2012.
Фактично підстави поданої суду 04.11.2019 заяви, а саме: обставини та підтверджуючі їх письмові докази (договори уступлення права вимоги за 2016 рік) не змінилися, тобто заявник звернувся до суду з вимогами, заявленими з тих же підстав, підтвердженими тими ж доказами, які вже були предметом судового розгляду.
При цьому, є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви та з тих самих підстав (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 №5008/579/2012).
Повторне подання вказаної заяви стягувачем є по суті намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин та доказів по справі з метою винесення нового рішення у справі вже на користь стягувача.
Аналогічний висновок викладений і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10.
Про наявність такої правової позиції заявнику було наголошено в ухвалі суду від 06.11.2019, однак, інших підстав, аніж заявлені ним і визнані судом аналогічними тим підставам, що вже були предметом розгляду у суді, ним подано не було.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Згідно з ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності (п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86 -му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року)).
У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Зі змісту наведених п.2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч.1 ст.231 ГПК України можна зробити висновок, що однією з цілей цих норм законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що розгляд заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому документі підлягає закриттю, відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що є така, що набрала законної сили, ухвала суду за результатами розгляду заяви між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви і з тих самих підстав.
Зважаючи на висновки суду та наявність підстав для закриття провадження у справі, беручи до уваги також і положення ст. 334 ГПК України щодо обмеженого законодавцем строку розгляду заяви про заміну сторони та можливість розгляду заяви без участі представників учасників спору, суд відхиляє клопотання заявника про відкладення судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження по розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому документі - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/
Суддя Л.В. Андрейчук