03 грудня 2019 р.Справа № 583/3316/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Сумської області на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2017 року, головуючий суддя І інстанції: Сидоренко Р.В., м. Охтирка, повний текст складено 22.12.17 року по справі № 583/3316/17
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Сумської області
про визнання незаконними (протиправними) дії та рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
28.11.2017 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до Прокуратури Сумської області, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії прокуратури Сумської області від 01.11.2017 року за №18-3170-17 про відмову у наданні довідки для перерахунку пенсії, в зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505» та до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», за правилами ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції Закону України від 05.11.1991 року (із змінами) за вересень 2017 року;
- зобов'язати прокуратуру Сумської області видати йому в зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505» та до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії за вислугою років на підставі фактично нарахованої заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури на відповідних посадах, виходячи з розміру місячного заробітку старшого прокурора міжрайонної прокуратури (прокурора місцевої прокуратури) відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції Закону України від 05.11.1991 року (із змінами) за вересень 2017 року, з урахуванням умов оплати праці, які існували на день його звільнення у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, із зазначенням посадового окладу прокурора місцевої прокуратури в розмірі 5660 грн., класного чину в розмірі 2200,00 грн., вислугу років в розмірі 40 % надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 70%, розміру щомісячної премії у розмірі 60%, матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12) та на вирішення соціально-побутових потреб (1/12);
- зобов'язати прокуратуру Сумської області, при задоволенні позову, подати звіт про виконання судового рішення встановивши строк 10 днів, з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії прокуратури Сумської області про відмову у наданні довідки для перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 657 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505» та до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» за правилами частини 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції Закону України від 05.11.1991 року за вересень 2017 року.
Зобов'язано прокуратуру Сумської області видати ОСОБА_1 видати довідку про заробітну плату за останнім місцем роботи в органах прокуратури з урахуванням нових схем посадових окладів відповідних категорій працівників прокуратури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Прокуратура Сумської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду від 22.12.2017 у справі №583/3316/17 про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки при вирішенні спору судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що на час звернення ОСОБА_1 до прокуратури області про видачу йому довідки для перерахунку пенсії частини 13,18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Зазначає, що згідно з частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Посилається, що на час звернення позивача щодо видачі йому довідки про перерахунок пенсії такого порядку Урядом не прийнято. Зазначає, що відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача. Вказує, що з огляду на відсутність нормативно-правового акту Уряду щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», та, як наслідок, відсутність визначення складових заробітної плати, які необхідні для здійснення цього перерахунку та їх розмірів, видати затребувану ОСОБА_1 довідку про заробітну плату неможливо. Вважає, що з урахуванням змін в законодавстві, пов'язаних із прийняттям 03.10.2017 Закону України № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», підстав для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у прокуратури не було. Вказує, що порядок надання довідок не визначено, як і не затверджено форму таких довідок. Посилається, що за відсутності урядової постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури прокуратура області позбавлена можливості складати та видавати будь-які довідки з цього питання. Зазначає про неможливість видачі довідки для перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що посада, з якої позивачу було призначено пенсію в схемі посадових окладів згідно додатка 5 до Постанови Кабінету Міністрів України №5 від 31.05.2012 відсутня. Вважає, що суд першої інстанції не здійснив повне та всебічне дослідження фактичних обставин справи, не врахував всі обставини і докази, долучені до матеріалів справи, допустив порушення норм матеріального права, відтак вказане судове рішення є незаконним і необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 , подав відзив на апеляційну скаргу Прокуратури Сумської області, в якому посилаючись на те, що скарга не підлягає задоволенню, а рішення є законним і справедливим, оскільки винесене у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю, а судове рішення без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.18 року відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Прокуратури Сумської області на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2017 року по справі №583/3316/17 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання незаконними (протиправними) дії та рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу до апеляційного розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 р. зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою Прокуратури Сумської області на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2017 р. за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання незаконними (протиправними) дії та рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/16/18 (№ 825/506/18).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Сумської області на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2017 року по справі №583/3316/17 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання незаконними (протиправними) дії та рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року поновлено провадження поновлено провадження у справі № 583/3316/17 за апеляційною скаргою Прокуратури Сумської області на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2017 року по справі № 583/3316/17. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.12.2019 о 14:00 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 5.
Сторони по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені та прибули в судове засідання.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02.11.2009 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.
25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до прокурора Сумської області, в якій просив видати довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням посадового окладу та надбавок за класні чини та у довідці вказати складові заробітної плати, нормативно-правове обґрунтування, відсоткове відношення та суму, на які включені всі виплати на які нараховувались страхові внески.
Виконувач обов'язків прокурора області Р. Галаєв 01.11.2017 року листом за №18-3170-17 повідомив позивача, що прокуратура області позбавлена можливості в межах норм чинного законодавства надати запитувану довідку. Зазначив, що на сьогодні умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначений.
Позивач, вважаючи протиправними дії прокуратури Сумської області щодо відмови у наданні довідки для перерахунку пенсії, в зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури, звернувся до суду.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що наявні достатні правові підстави для відновлення порушеного права позивача на отримання довідки щодо всіх складових заробітної плати, з якої сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зауважує, що базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон України Про прокуратуру від 05.11.1991 р №1789-ХІІ , з цієї дати - Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ.
Згідно із ч.13 ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч.18 ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, ч.18 ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ було викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Так, прийняття вищевказаного Закону, як вбачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Отже, після 01.01.2015 р. повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Уряду.
15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон України Про прокуратуру від 05.11.1991 р №1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. за №1013, на яку позивач посилається в прохальній частині позовної заяви, було упорядковано структуру заробітної плати, унормовано особливості індексації, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів.
На час прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», з якою позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до органу прокуратури із заявою про надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» 05.11.1991 р. №1789-ХІІ, норми вказаної статті, а саме ч.13 та ч.18, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив.
Крім цього, 11.10.2017 року набрав чинності Закон № 2148-VІІІ, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на приписи вищевказаної статті Конституції в обґрунтування своїх вимог, оскільки ні Закон України від 28.12 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» яким, зокрема, ч.18 ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 р №1789-ХІІ викладено у новій редакції, ні ч.20 ст.86 Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що за висновком Конституційного Суду України, викладеним у вказаному вище рішенні, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
В Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту. Здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України. Як і політика ціноутворення, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, і забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний Фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Також, в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Оскільки Закон України від 28.12.2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» є чинним, а також те, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій покладено на Кабінет Міністрів України, колегія суддів вважає, що в даному випадку посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій є помилковими, оскільки саме Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, а наслідки внесення змін до законодавства, що врегульовували правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, не відносяться до компетенції відповідача по даній справі та органів Пенсійного Фонду України.
Наказом від 03 грудня 2003 року № 319/144 Міністерство праці та соціальної політики України й Головне управління державної служби України затвердили Порядок видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2003 року за № 1134/8455; далі - Порядок № 319/144), у якому, зокрема, встановлено форму, зміст та зразок довідки, визначено, які елементи складу заробітної плати належить включати до неї, на підставі якого нормативного положення вона видається і для яких цілей.
Крім того, Наказом від 19 липня 2010 року №195 Міністерство праці та соціальної політики України затвердило Порядок видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, ліквідованих без визначення правонаступника, та були звільнені зі служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, або у разі перейменування (відсутності) посад (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 року за № 675/17970). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що якщо на момент виникнення права на перерахунок пенсії посада, з якої особа звільнена зі служби у зв'язку з виходом на пенсію, відсутня у схемах посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України для відповідного органу державної влади, до якого відряджалися особи для виконання службових обов'язків, довідки видають ці органи державної влади в порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 319/144.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 р. № 15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670» затверджено форму довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1661/24193).
Так, за наявності права на перерахунок пенсії за вислугу років пенсіонерам органів прокуратури на підставі статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ органами прокуратури України визнавалися і застосовувалися вказані вище порядки як універсальні для забезпечення права на перерахунок пенсії за вислугу років пенсіонерам органів прокуратури.
Однак, постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2016 року за № 1020/29150) з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема, абзац третій щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1 та 04 липня 2016 року № 15-2 втратили чинність на підставі постанови правління ПФУ від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048).
Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України, Національного агентства України з питань державної служби від 23 березня 2017 року № 454/64 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 767/30635) наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Державної служби України від 03 грудня 2003 року № 319/144 визнаний таким, що втратив чинність. Наказ набрав чинності з 21 липня 2017 року.
Отже, на час звернення ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області із заявою про видачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням посадового окладу та надбавок за класні чини, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури, який обіймає посаду, подібну до тієї, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» приписи нормативно-правових актів, якими затверджувалась форма такої довідки та визначався порядок її заповнення, втратили чинність, а іншого нормативного-правового акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб'єкта видачі відповідної довідки, немає.
Враховуючи викладене вище, а також відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача, у відповідача по справі не було підстав для видачі ОСОБА_1 відповідної довідки для перерахунку пенсії, у зв'язку з чим відмова в її видачі з одночасним роз'ясненням при цьому суті змін законодавства не порушила прав та законних інтересів останнього.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в рішенні колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16.04.2018 р. та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 р. у зразковій справі №825/506/18 (Пз/9901/16/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Крім того, відповідно до ст.101 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Таким чином, оскільки на час виникнення спірних правовідносин не прийнято і не діє (діють) нормативно-правовий (правові) акт (акти), що регламентує (регламентують) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, у відповідача не було правових підстав для видачі позивачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, а тому позовні вимоги останнього є безпідставними та необґрунтованими.
Посилання суду першої інстанції, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, а потім ч.20 ст.86 Закону №1697-VII) зумовлює неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати, колегія суддів вважає з урахуванням вказаного вище необґрунтованими, з огляду на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача, у відповідача не було підстав для видачі ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії.
Посилання позивача на ст. 49 КЗпП України щодо можливості видачі довідки про заробітну плату на вимогу працівника, в тому числі колишнього, є необґрунтованими, оскільки ч. ч. 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, а ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час виникнення спірних правовідносин не прийнято і не діють нормативно-правові акти, що регламентують умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, а тому відсутні правові підстави для видачі позивачу такої довідки, при цьому позивач просить зобов'язати відповідача по справі видати довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії.
Колегія суддів зауважує, що відсутність на дату звернення позивача до відповідача з відповідною заявою про видачу йому довідки про заробітну плату для перерахунку раніше призначеної пенсії відповідного нормативного - правового акту Кабінету Міністрів України щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не є доказом неправомірних дій відповідача в спірних правовідносинах.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що при певних обставинах (прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно - правового (правових) акту (актів), що регламентує (регламентують) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури це може бути підставою для отримання позивачем відповідної довідки для перерахунку його пенсії.
Щодо посилання ОСОБА_1 в позовній заяві на приписи Закону України «Про інформацію» №2658-ХІІ від 02.10.1992 р., в обґрунтування заявлених ним вимог, колегія суддів відхиляє їх, з огляду на наступне.
Так, за побудовою тексту позовної заяви, його внутрішньою логікою можна дійти висновку, що позивач послався на приписи вказаного вище Закону лише для підсилення аргументації щодо заявленої ним головної вимоги - зобов'язати відповідача видати довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії. При цьому, позивач згідно позовних вимог просить визнати незаконні дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про заробітну плату та зобов'язати відповідача видати йому довідку для перерахунку його пенсії, а не інформаційну довідку, тобто дані посилання не відповідають змісту позовних вимог позивача.
Також, колегія суддів зазначає на помилковість зазначення в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 номеру Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р., а саме "763" замість "657", а також на помилковість посилання позивача в прохальній частині позовної заяви та суду першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення на "ч.17" ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, яка не стосується спірних правовідносин, які виникли по даній справі. Зазначені вище помилки не впливають на суть вирішення спору по даній справі.
Однак, разом з тим, колегія суддів наголошує на необґрунтованість доводів відповідача щодо неможливості видачі ним довідки для перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що посада старшого помічника міжрайонного прокурора відсутня, як в штатному розписі органів прокуратури, так і в постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. №505, а отже чинним законодавством не передбачено обов'язку юридичної особи на видачу довідки про заробітну плату особі, яка не перебуває у трудових відносинах, а також те, що не має відповідності посад прокурорів визначених Законом України №1789-ХІІ до посад відповідно до Закону №1697-VІ, оскільки при ліквідації або відсутності такої посади має враховуватися інша аналогічна посада в органі з якої позивачу було призначено пенсію. Відсутність в органі прокуратури посади з якої позивачу було призначено пенсію не може ставитись в залежність від можливості отримання останнім, за наявності відповідного нормативно - правового (правових) акту (актів) Кабінету Міністрів України щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, довідки для перерахунку пенсії.
Доводи позивача та висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій прокуратури Сумської області щодо відмови у наданні довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії є необґрунтованими, в зв'язку з відсутністю законодавчих підстав для видачі такої довідки.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Охтирського районного суду Сумської області від 22.12.2017 року по справі №583/3316/17 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
З урахуванням того, що відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа з урахуванням предмету спору відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що вона є типовою справою постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 та ч.5 ст.291 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, ч.5 ст.291, ст.ст.308, 310, 315, ч.1 ст. 317, ст. ст. 321, 322, 325, 327, п.2 ч.5 ст.328, ч.1 ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2017 року по справі №583/3316/17 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 та ч.5 ст.291 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 09.12.2019 року