ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 грудня 2019 року № 826/6106/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
про визнання протиправним та скасування наказу №137 від 27.04.2017
прийняв до уваги таке:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №137 від 27.04.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації»;
зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) поновити реєстрацію:
1) Декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе за адресою: АДРЕСА_2» від 27.11.2014 №КВ082143310633;
2) Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе за адресою: АДРЕСА_2» від 30.01.2015 №КВ142150300180.
Позов обґрунтований протиправністю спірного наказу, яка на думку позивача полягає, у його прийнятті з порушенням вимог закону. Вказує, що спірний об'єкт, не є малою архітектурною формою.
Ухвалою суду від 15.05.2017 відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні 08.08.2017 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб: комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Відповідач проти позову заперечував, вказував про безпідставність позову, у зв'язку з чим просив суд відмовити у його задоволенні.
Треті особи пояснень по суті спору не надали.
У судовому засіданні 12.09.2017 суд ухвалив на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, викладено його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
На підставі звернення Громадської організації «Наша влада» №27 від 20.04.2017 щодо можливого порушення законодавства України у сфері регулювання містобудівної діяльності (т.1 а.с. 114-116) відповідачем здійснено перевірку повідомлених у зверненні обставин шляхом проведення позапланової перевірки та направлення запитів до уповноважених органів.
Слід зазначити, що Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно - будівельного контролю в м. Києві та дозвільно - реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016.
Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 272 від 25.04.2017 Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) доручено проведення позапланової перевірки ФОП « ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ТОВ «У-Б-С» (код ЄДРПОУ: 33998609, вул. Грушевського, 28/2-а, н/п 43, 01021) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе по АДРЕСА_2». Також, оформити направлення для проведення позапланової перевірки.
На виконання вказаного наказу, 10.05.2017 відповідачем складено направлення для проведення позапланової перевірки б/н. Строк проведення перевірки з 10.05.2017 по 12.05.2017.
Крім того, як слідує з наявних у справі доказів, відповідачем в рамках перевірки до Державної архітектурно - будівельної інспекції України скеровано звернення №073-3739 від 27.04.2017 про надання інформації щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та документів, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2.
Листом від 27.04.2017 за №40-302-10/3649 Державна архітектурно - будівельна інспекція України повідомила Департамент про те, що ФОП ОСОБА_2 до 20.05.2011 не звертався для отримання документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та документів, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Разом з тим, згідно даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Держархбудінспекції , введення якого розпочато 20.05.2011, наявна інформація щодо реєстрації замовнику будівництва - ФОП ОСОБА_2 декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.11.2014 № КВ 082143310633 «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе за адресою: АДРЕСА_2 » та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.01.2015 № КВ 142150300180 на вищевказаний об'єкт будівництва. Вказаний лист згідно відмітки відповідача отриманий 27.04.2017 за вх. №073/3245.
Також комунальним підприємством Київської міської ради Київським міським бюро технічної інвентаризації до Департаменту (відповідача) направлено лист вих. № 062/14-5030 (И-2017) від 27.04.2017, який останнім, згідно відмітки отримано 27.04.2017 за вх. № 073/3244. Даним листом бюро надано засвідчені копії поверхового плану та експлікації з інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_2. Згідно наданих копій розпорядження про присвоєння поштової адреси в БТІ не подано. Дозвільна документація на будівництво в БТІ не подана. Акт про прийняття в експлуатацію до БТІ не подано. Документи про відведення земельної ділянки в БТІ не подані.
Як слідує з матеріалів справи, під час виїзду посадової особи Департаменту на місце проведення перевірки АДРЕСА_2 встановлено експлуатація закладу громадського харчування «Мираж» загальною площею 94,4 кв. м. (відповідно до поверхового плану) з прибудовою приблизно 80 кв.м. Під час проведення перевірки проектна документація перевіряючому не надана. За наслідками проведення перевірки складено акт б/н від 11.05.2017.
В подальшому, відповідачем прийнято спірний наказ № 137 від 27.04.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.
На підтвердження свого порушеного права, позивачем надано копію договору купівлі - продажу ? частини нежитлового будинку за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 96,7 кв.м.
Вважаючи вказаний наказ протиправним, таким, що порушує права позивача, останній звернувся до суду з вказаним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.
Статтею 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
У відповідності до положень частин 1, 2 і 5 статті 26 цього Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно із частиною 1 2 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (частина 1 статті 31 зазначеного Закону).
Відповідно до вимог частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Як слідує з матеріалів справи, 27.11.2014 відповідачем зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе за адресою: АДРЕСА_2» від 27.11.2014 №КВ082143310633 та Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе за адресою: АДРЕСА_2» від 30.01.2015 №КВ142150300180.
За інформацію наведеною в Декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.11.2014 №КВ082143310633 проектна документація розроблена ТОВ «У-Б-С» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 та затверджена наказом замовника від 14.11.2014 №1. Категорія складності зазначеного об'єкту - ІІ. Загальна площа об'єкта будівництва складає - до реконструкції - 94,4 кв.м., після - 96,7.
Матеріали справи свідчать про те, що до відповідача надійшло звернення ГО «Наша влада» з проханням перевірити дотримання вимог містобудівного законодавства, в тому числі наявність необхідної для виконання робіт та введення в експлуатацію дозвільної документації об'єкту реконструкції приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе по АДРЕСА_2. Крім того, належність та законність оформлення документів для присвоєння адреси вказаному об'єкту.
Як слідує з матеріалів справи, та зазначалось вище, на підставі звернення ГО «Наша Влада» головним інспектором інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом ОСОБА_4 проведена позапланова перевірка об'єкта по АДРЕСА_2.
Під час виїзду на об'єкт дозвільна документація інспектору надана не була.
Більше, того, як зазначалось вище, декларація про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе за адресою: АДРЕСА_2» від 27.11.2014 №КВ082143310633 та декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе за адресою: АДРЕСА_2» від 30.01.2015 №КВ142150300180 до Державної архітектурно - будівельно інспекції України та до БТІ на реєстрацію не надходила.
Важливим моментом є те, що відповідно до Порядку 461 запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів які надавали право виконувати будівельні роботи на об'єктах будівництва І-ІІІ категорії складності та підтверджували готовність таких об'єктів до експлуатації. Суд зазначає, що вказаний принцип полягає у тому, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації покладається на замовника, а функції органу ДБК на етапі подання таких документів зведено до перевірки повноти даних, вказаних замовником будівництва у відповідному документів.
Відповідно до п. 3.21 ДБН «Склад та зміст проектної документації будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко - економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Оскільки спірний об'єкт будівництва, розташований по АДРЕСА_2 в експлуатацію не приймався, об'єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе на АДРЕСА_2», в силу вказаних вище правових норм, збудовано без належно затвердженого проекту.
Враховуючи наведені обставини, згідно змісту оспорюваного наказу, відповідач дійшов висновку що проект «Реконструкція приміщень нежитлового будинку (літ.Б) під кафе на АДРЕСА_2» затверджений Замовником не належним чином, чим порушено вимоги п. 5 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560. Відтак, замовником будівництва в спірних деклараціях були наведені недостовірні дані в частині затвердження проектної документації, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3. 21 ДБН А.2.2.3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Варто зазначити, що згідно ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ст. 39-1 Закону, п. 22 Порядку 466 та п. 22 Порядку 461, передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом ДБК реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них Замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкта самочинним будівництвом.
Отже, враховуючи наведені норми, суд вказує, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних відбувається виключно за результатами здійснення заходів ДБК, а не в процесі їх реєстрації.
Так, на підставі вказаних обставин відповідачем прийнято наказ № 137 від 27.04.2017 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 на підставі листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.04.2017 №062/14-5030 (И-2017).
Досліджуючи наявність підстав та правомірність оскаржуваного наказу, суд бере до уваги таке.
У відповідності до положень частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Пунктом 2 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно із пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Положеннями пункту 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
Пунктом 9 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд встановив, що відповідач на виконання вимог вказаного Порядку, здійснив перевірку спірного об'єкта за адресою: АДРЕСА_2, шляхом здійснення виїзду за вказаною адресою, так під час вказаного позапланового контрольного заходу дозвільна документація надана не була. Більше того, згідно інформації наданої відповідачу ДАБІ України та БТІ (копії листів містяться в матеріалах справи т.1 а.с. 120-122) документи що підтверджують прийняття спірного об'єкту в експлуатацію не надходили. Суд вказує що інформація повідомлена суб'єктом владним повноважень достовірною, поки така не спростована відповідними, належними та допустимими доказами.
Суд відхиляє посилання позивача, які на його думку підтверджують відсутність встановлення порушень до винесення наказу, самим контролюючим органом, оскільки спірний наказ прийнятий до складання акту (наказ - 27.04.2017, акт - 11.05.2017). Варто звернути увагу, що висновки акту не спростовують, а навпаки підтверджують повідомлену в листах уповноважених органах інформацію щодо встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності. Крім того, суд звертає увагу, що рішення суду має ґрунтуватися на підставі всіх наданих до справи доказів, які мають відношення до предмету спору, в їх сукупності, взаємозв'язку та достовірності. Так, позивачем не надано до справи доказів, які б спростовували висновки акту перевірки. Відповідачем в свою чергу виконано вимоги законодавства щодо проведення перевірки.
Суд відхиляє надану позивачем в якості доказу копію витягу з наказу № 97 від 17.02.2017 (т.1 а.с. 51), про присвоєння спірному об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 поштової адреси: АДРЕСА_2, який на думку позивача підтверджує правомірність та достовірність скасованих декларацій та введення спірного об'єкта в експлуатацію, так як відповідно до законодавства, у разі не прийняття об'єкта в експлуатацію відповідним суб'єктом не було б прийнято рішення про присвоєння поштової адреси спірному об'єкту. Суд зазначає та звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 826/12531/17 (яке вступило в законну силу) встановлено, що наказом Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) від 24.05.2017 №284 скасовано присвоєння зазначеної поштової адреси, виключено з Реєстру адрес у місті Києві поштову адресу - АДРЕСА_2. Даним рішенням №826/12531/17 також встановлено обставини розміщення за вказаною адресою малої архітектурної форми, розміщення якої згідно вказаного рішення здійснено без відповідної документації, а припис відповідача щодо її знесення законним.
При цьому суд критично ставиться до наданої на підтвердження права власності на спірний об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 94,4 кв. м. та введення його в експлуатацію копії рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року №30/284, зважаючи на таке. Подане рішення не завірене належним чином. У зв'язку з цим, судом здійснено заходи щодо пошуку вказаного рішення в ЄДРСР. За наслідками здійсненого пошуку, судом роздруковано та долучено до матеріалів справи рішення №30/284 від 25.08.2009. Дослідженням змісту вказаного рішення, судом встановлено, що у ньому не встановлено факту прийняття спірного об'єкту в експлуатацію. Зазначене рішення є підставою для реєстрації спірного об'єкта та введення його в експлуатацію.
Будь-яких доказів, здійснення процедур, передбачених діючим законодавством по введенню в експлуатації будівлі суду не надано. Більше того, твердження позивача щодо того, що станом на дату прийняття вказаного рішення (25.08.2009) спірний об'єкт введено в експлуатацію спростовується наявними у матеріалах справи копіями декларацій з відбитками Департаменту про їх прийняття в 2014 році. (Реєстрація декларацій передує введенню в експлуатацію).
Варто зазначити, що згідно змісту вказаного рішення - визнано право власності за ОСОБА_2 на об'єкт з загальною площею 94,4 кв. м., а згідно наданої копії договору купівлі - продажу спірного об'єкта від 19.08.2016 (т.1 а.с. 47-48) позивач придбав у власність об'єкт площею 96,7 кв. м.
Суд критично сприймає наданий позивачем в якості доказу Звіт про незалежну оцінку нежитлового будинку літ.Б за адресою АДРЕСА_2, по - перше, у зв'язку з закінченням терміну його дії (в самому звіті вказано термін його дії - 6 місяців, дата оцінки - 07.08.2017); по - друге, як зазначалося вище, вказана адреса виключена з Реєстру адрес міста Києва наказом Департаменту від 24.05.2017 №284.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, суд дійшов висновку, що спірний наказ відповідача є законним та обґрунтованим, прийнятий в межах повноважень, а відтак позовна вимога про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягає.
Щодо другої позовної вимоги, суд вказує, що вона є похідною від першої в задоволенні якої відмовлено. Відтак, друга позовна вимога теж підлягає залишенню без задоволення.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4)безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6)розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного наказу на відповідність наведеним вище критеріям, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Р.О. Арсірій