ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 грудня 2019 року № 640/23483/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
Головне управління ДПС у м. Києві (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар» (відповідач).
Ухвалою суду від 29.11.2019 відкрито провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні 02.12.2019 о 13:00, відповідачу запропоновано надати відзив та відповідні докази.
У судове засідання учасники справи не з'явились, представником позивача через канцелярію суду надано клопотання про розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).
Відповідач, будучи належним чином повідомленим у порядку, передбаченому для окремих категорій термінових адміністративних справ (ст. 268 КАС України), жодних пояснень та доказів до суду не надав, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Зважаючи на волевиявлення позивача розглядати заяву у письмовому порядку, з огляду на неявку відповідача без повідомлення причин, дана адміністративна справа підлягає розгляду у письмовому порядку.
У поданій позивачем заяві, вимогу підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Альвар» вмотивовано відмовою у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що є підставою для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Згідно направлень на перевірку від 04.11.2019 № 1647/26-15-05-09-01 та № 1648/26-15-05-09-01, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та наказу Головного управління ДПС у м. Києві № 2516 від 30.10.2019 проводиться фактична перевірка ТОВ «Альвар» з 27.11.2019 тривалістю 10 діб, з метою перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Після пред'явлення службових посвідчень, копії наказу на проведення фактичної перевірки та направлення на фактичну перевірку, керуючим магазином ТОВ «Альвар» ОСОБА_1 відмовлено у допуску до перевірки за відсутністю підстав, про що складено акт про відмову допуску до фактичної перевірки від 27.11.2019 № 87/26-15-05-09-12.
Рішенням ГУ ДПС у м. Києві № 53713 від 28.11.2019 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Альвар», що перебуває (розміщене, зберігається) у власності платника податків.
Зважаючи на необхідність підтвердити обґрунтованість умовного арешту майна платника податків судом, позивач звернувся із відповідною заявою.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).
Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно з пп. 94.6.1. п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Пунктом 94.10. ст. 94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Із наявних у матеріалах справи копій документів та пояснень позивача убачається наявність обставин, передбачених пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, що надає право контролюючому органу застосувати адміністративний арешт майна платника податків.
Водночас, суд звертає увагу, що за певних обставин, недопуск посадових осіб до проведення перевірки є єдиним захистом прав платника від реалізації наказу про проведення перевірки, як акту індивідуальної дії. Передбачене Податковим кодексом України право відмовити у допуску до проведення перевірки, зокрема фактичної, пов'язане із певними обставинами, встановлення і обґрунтування яких є тягарем доказування платника податків.
Відповідно до п. п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Із аналізу зазначених норм убачається, що відмова допуску до проведення фактичної перевірки можлива лише з підстав непред'явлення, або неналежного оформлення наказу про проведення перевірки, та/або направлення на проведення перевірки, та/або службового посвідчення.
В акті про відмову допуску до фактичної перевірки керуючим магазину ТОВ «Альвар» ОСОБА_1 зазначено про відсутність підстав для проведення перевірки.
У той же час, суд зазначає, що посилання на відсутність підстав для проведення перевірки, не може бути обґрунтуванням відмови допуску до проведення перевірки в розумінні Податкового кодексу України.
У розрізі публічно-правових відносин, наказ про проведення перевірки, винесений за відсутності підстав може бути предметом адміністративного позову про скасування такого наказу. Водночас, на дату подання заяви ГУ ДПС у м. Києві жодного позову про визнання протиправним та скасування відповідного наказу про проведення перевірки від ТОВ «Альвар» до суду не надійшло.
Зважаючи на відсутність підстав для відмови допуску до фактичної перевірки за наказом ГУ ДПС у м. Києві № 2516 від 30.10.2019, встановивши наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Альвар», суд убачає підстави для задоволення заяви ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись ст. ст. 241- 246, 283, 293, 294- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Заяву Головного управління ДПС у місті Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків задовольнити.
2. Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвар», застосованого на підставі рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Нонною Багмет № 53713 від 28.11.2019.
3. Роз'яснити учасникам справи, що рішення суду підлягає негайному виконанню, відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України.
Позивач (заявник): Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЭДРПОУ: 43141267).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвар» (01103, м. Київ, Залізничне Шосе, будинок 57, код ЄДРПОУ: 38916558).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. ст. 255, 283 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко