про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1389/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, про визнання дій протиправними та скасування рішень, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач), просить суд: - визнати незаконними та протиправними рішення і дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, стосовно винесення постанови "Про відкриття виконавчого провадження № 5046715" від 29 жовтня 2019 року та розпочате здійснення виконавчих дій за відсутності правових на то підстав; - скасувати, як незаконну постанову винесену приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни "Про відкриття виконавчого провадження №50446715" від 29 жовтня 2019 року з примусового виконання "Виконавчого напису №232042" виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Наталією Станіславівною, щодо стягнення з боржника яким є ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-банк" заборгованість в розмірі 35204,53 грн.; - винести ухвалу, якою зупинити виконавчі дії по виконавчому провадженню №5046715 відкритого 29 жовтня 2019 року постановою "Про відкриття виконавчого провадження № 5046715" від 29"жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 20.11.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
У визначені строки, позивач надав до суду адміністративний позов в новій редакції, в якому просить суд:
- дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівні, стосовно винесення постанови «Про відкриття виконавчого провадження № 5046715», «Про стягнення основної винагороди» від 29 жовтня 2019 року та розпочаті здійснення виконавчі заходи за відсутності правових на то підстав, визнати незаконними;
- постанови винесенні приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною «Про відкриття виконавчого провадження» № 5046715» від 29 жовтня 2019 року з примусового виконання «Виконавчого напису № 23204» виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, щодо стягнення з божника яким є ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованості в розмірі 35204,53 грн., «Про стягнення основної винагороди» від 29 жовтня 2019 року, скасувати.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 1921,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.
Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий.
Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:
- дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівні, стосовно винесення постанови «Про відкриття виконавчого провадження № 5046715», «Про стягнення основної винагороди» від 29 жовтня 2019 року та розпочаті здійснення виконавчі заходи за відсутності правових на то підстав, визнати незаконними;
- постанови винесенні приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною «Про відкриття виконавчого провадження» № 5046715» від 29 жовтня 2019 року з примусового виконання «Виконавчого напису № 23204» виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, щодо стягнення з боржника яким є ОСОБА_1 на користь Акціонарного товариства «Альфа-банк» заборгованості в розмірі 35204,53 грн., «Про стягнення основної винагороди» від 29 жовтня 2019 року, скасувати.
Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною «Про відкриття виконавчого провадження» № 5046715» від 29 жовтня 2019 року на суму 35204,53 грн., та «Про стягнення основної винагороди» № 5046715» від 29 жовтня 2019 року на суму 3520,45 грн.
Отже, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, таким чином розмір судового збору становить за першу вимогу 768,40 грн. (35204,53 грн. х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за другу вимогу 768,40 грн. (3520,45 х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже розмір судового збору становить 1536,80 грн. (768,40 грн + 768,40 грн).
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн. таким чином недоплата розміру судового збору складає 768,40 грн. (1536,80 грн. - 768,40 грн.).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Д. Дембіцький