Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 грудня 2019 р. № 520/11643/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -
04.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області, в якому просив суд:
- визнати дії Зміївського об'єданого управління Пенсійного фонду України Харківської області код 41248550, які полягають у відмові виплатити пенсію за минулий час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 за період з 12.03.2018 р. по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн. протиправними;
- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області код 41248550 виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 належну йому пенсію за минулий час за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512 (сімдесят шість тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 09 коп.;
- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області код 41248550 подати до суду звіт про виконання рішення суду протягом 1 (одного) місяці від дня набрання рішенням суду чинності.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно, на думку позивача, позбавив ОСОБА_1 права на отримання пенсії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залучено в адміністративній справі № 520/11643/19 за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 протиправними; скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №497 від 10.04.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 наступні періоди роботи: 14.11.1999 - 01.03.1901 шахта В.Р.Мінжинського, проходчик 4го розряду підземним з повнім робочим днем пільговий стаж - 3 місяці 14 днів; 04.06.1991 -23.07.1991 шахта Первомайська, гірник з ремонту гірничих виробіток із повним робочим днем під землею; 24.07.1991 - 02.11.1992 майстер підземної ділянки ВТБ із повним робочим днем під землею; 03.11.1992 - 07.06.1994 - прохідник 5 розряду підземний із повним робочим днем під землею; 08.06.1994 - 15.09.1995 гірничий майстер підземний із повним робочім днем під землею - пільговий стаж 4 роки 1 місяць 11 днів; зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту а) частини 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення пенсійного віку - 12.03.2018.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/8975/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 протиправними. Скасовано рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №497 від 10.04.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 наступні періоди роботи: 14.11.1999 - 01.03.1901 шахта В.Р.Мінжинського, проходчик 4-го розряду підземним з повнім робочим днем пільговий стаж - 3 місяці 14 днів; 04.06.1991 -23.07.1991 шахта Первомайська, гірник з ремонту гірничих виробіток із повним робочим днем під землею; 24.07.1991 - 02.11.1992 майстер підземної ділянки ВТБ із повним робочим днем під землею; 03.11.1992 - 07.06.1994 - прохідник 5 розряду підземний із повним робочим днем під землею; 08.06.1994 - 15.09.1995 гірничий майстер підземний із повним робочім днем під землею - пільговий стаж 4 роки 1 місяць 11 днів. Зобов'язано Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту а) частини 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення пенсійного віку - 12.03.2018.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/8975/18 набрало законної сили 26.12.2018 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року виправлено описки в тексті рішенні від 21.11.2018 по справі №520/8975/18, а саме, в першому абзаці мотивувальної частини рішення зазначено "01.03.1991" замість "01.03.1901" та в четвертому абзаці резолютивної частини рішення зазначено "01.03.1991" замість "01.03.1901".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року виправлено описки в тексті рішенні від 21.11.2018 по справі №520/8975/18, а саме, в першому абзаці мотивувальної частини рішення зазначено "14.11.1990" замість "14.11.1999" та в четвертому абзаці резолютивної частини рішення зазначено "14.11.1990" замість "14.11.1999".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року виправлено описки в тексті рішенні від 21.11.2018 по справі №520/8975/18, а саме, в першому абзаці мотивувальної частини рішення зазначено "15.07.1995" замість "15.09.1995" та в четвертому абзаці резолютивної частини рішення зазначено "15.07.1995" замість "15.09.1995".
Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачами, позивач звернувся до пенсійного органу із проханням виплатити пенсію за минулий час за вище зазначений період або надати письмову відповідь в зв'язку із чим це не є можливим.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №1064/02.4-20 від 30.07.2019 року повідомлено позивачу, що 29.12.2018 року до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області надійшла копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/8975/18, згідно якого Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зобов'язане призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту а частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення пенсійного віку - 12.03.2018 року. Вказано, що розпорядженням Балаклійського відділу від 13.03.2019 року після виправлення описок в вищезазначеному рішенні та надання позивачем відповідних довідок, які підтверджують пільговий стаж та оригінала трудової книжки позивачу призначена пенсія за віком по Списку 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.03.2018 року. Крім того, повідомлено, що за матеріалами електронної пенсійної справи пенсія за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року та доплата до пенсії за червень, липень 2019 сумі 76512,09 грн. нарахована на серпень 2019 року на відділення АТ "Ощадбанк" (дата виплати - в межах фінансування). Вказано, що пенсія за червень 2019 року в розмірі 5056,66 грн. та липень 2019 року в розмірі 5058,00 грн. нарахована та виплачена на відділення АТ "Ощадбанк" (дата виплати 20 число). Зазначено, що пенсія за серпень 2019 року в розмірі 5204,32 грн. буде нарахована та виплачена на відділення АТ "Ощадбанк" (дата виплати 20 число). Повідомлено, що згідно п. 15 Порядку Здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів ^країни від 25.04.2018 року № 335), орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, сума соціальних виплат, які не виплачені, за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Крім того, повідомлено, що пенсія призначена та виплачується згідно чинного пенсійного законодавства України.
Таким чином, перед позивачем обліковується заборгованість з виплати пенсії за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн.
Не погоджуючись з невиплатою пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 1058 встановлено, що Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058 визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України № 1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто, положення цього Закону є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.
Отже, правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон України № 1058. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом України № 1058, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
Отже, невиплачуючи позивачу пенсію за відсутності передбачених законами України підстав, пенсійний орган порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п. 33 цього рішення).
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що виплата заборгованості з пенсії позивачу буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України з моменту його прийняття, керуючись підзаконним нормативно-правовим актом постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2018 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. №365", з огляду на наступне.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", зокрема, пункт 15 викладено в наступній редакції орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Наразі такого окремого порядку не існує.
Так, за змістом конституційних норм (ст.ст. 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Судом встановлено, що жодних змін у вказаний Закон з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як встановлено судом під час розгляду справи, право на отримання позивачем пенсії відповідачем не заперечується, однак зазначене право було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законам України. Таким чином, право позивача щодо виплати раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у пенсійного органу правових підстав для невиплати позивачу пенсії.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 628 від 22.08.2018 року "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Зміївське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідно до запису № 14581120004005232 від 01.08.2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань така юридична особа, як Зміївське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області припинена.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником Зміївського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області у спірних правовідносинах.
Так, судовим розглядом встановлено, що перед позивачем обліковується заборгованість з виплати пенсії за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 належну йому пенсію за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Зміївського об'єданого управління Пенсійного фонду України Харківської області код 41248550, які полягають у відмові виплатити пенсію за минулий час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 за період з 12.03.2018 р. по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн., суд зазначає наступне.
Так, про виплату заборгованості з пенсії в майбутньому в межах фінансування позивачу повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1064/02.4-20 від 30.07.2019 року.
Отже, Зміївське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області не відмовляло позивачу у виплаті пенсії за минулий час ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії Зміївського об'єданого управління Пенсійного фонду України Харківської області, які полягають у відмові виплатити пенсію за минулий час ОСОБА_1 за період з 12.03.2018 р. по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на протиправність бездіяльності відповідача та для ефективного захисту прав позивача, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог та вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов'язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.
В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, 15, м. Зміїв, 63404), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512,09 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 належну йому пенсію за період з 12.03.2018 року по 30.04.2019 року, а також доплата до пенсії за червень, липень 2019 року, всього на загальну суму 76512 (сімдесят шість тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 09 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.