ун. № 759/14047/17
пр. № 2/759/1401/19
24 вересня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Фещук Т.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення,
встановив:
ОСОБА_3 заявила позов до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення.
Позов мотивовано тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.11.2015 року в порядку перерозподілу спадкового майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ОСОБА_3 визнано право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , право власності на решту квартири визнано за ОСОБА_4 За технічним паспортом квартира є однокімнатною. Зазначила, що відповідач не допускає позивача до квартири, чим порушує її права власника квартири.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 на вимогах позову наполягав, просив позов задовольнити на підставі обставин викладених в позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві, а саме на те, що відповідач ніколи не чинила перешкод позивачу у користуванні нею спірною квартирою.
Оскільки, у справі достатньо даних про права взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити заочне рішення у справі. Позивач проти такого порядку розгляду справи не заперечувала.
Судом встановлено таке.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.11.2015 р. у порядку перерозподілу спадкового майна за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_4 право власності на 3/4 частини спірної квартири (а.с. 103-107).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 з 2003 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Статтею 1 ЖК України задекларовано, що громадяни України мають право на житло.
Згідно зі ст. 9 ч. 4 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які на суперечать закону. При здійснені своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.
Сттатею 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
У розумінні ст. 64 Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина, їх діти, і батьки.
Позивач в заяві зазначає, що має намір проживати в квартирі, проте вселитись не може через те, що відповідачем змінено замки на вхідних дверях, передати ключі від квартири вона відмовляється.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_3 у спірній квартирі не мешкала та не була зареєстрована. Лише в червні 2017 р. позивач не змогла потрапити до квартири, оскільки ОСОБА_4 замінила вхідні двері та замки.
Проте, позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що з червня 2017 р. по теперішній час вона не проживає у квартирі внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 та зверталась до компетентних органів із метою усунення перешкод у користуванні квартирою.
З надано позивачем листа Святошинського УП ГУ НП у м. Києві від 20.06.2017 р. не можливо встановити, кому саме ОСОБА_4 чинить перешкоди у користуванні майном і яким саме майном.
Тому, за відсутності іншого, суд приходить до висновку, що права позивачів не порушені, а відповідно судового захисту не потребують.
Отже, в задоволенні позовів слід відмовити, за безпідставністю.
Витрати у справі, за такого рішення та відсутності заяви відповідача про понесені витрати, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 60, 77-80, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення.
Повний текст рішення буде виготовлено не пізніше десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Головуючий М.Ф. Сенько