Справа №2-3527/09
17 лютого 2010 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді - Позарецької С.М.
при секретарі - Семиволос І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, внаслідок затоплення квартири. Свої позовні вимоги мотивує тим, що проживає в трикімнатній квартирі №93, що на шостому поверсі будинку №72 по вул. Орджонікідзе, м. Черкаси. У квартирі №97, що поверхом вище зі своєю сім»єю проживає відповідач ОСОБА_2 Так, 20.09.2008р. внаслідок витікання води з пральної машини відповідача сталося затоплення її квартири. Крім того, 04.03.2009р. внаслідок експлуатації пошкодженого шлангу гарячого водопостачання, знову сталося затоплення її квартири. В результаті: пошкоджені стеля в кухні, стеля у стіна у ванному приміщенні, в коридорі та спальній кімнаті. Факти затоплення підтверджуються актами комісії ВЖ «РЕУ-4». Вартість завданої матеріальної шкоди РЕУ не проводили. Не проводилась і експертна оцінка такої шкоди. Добровільно відповідач шкоду не відшкодував. Вважає, що їй завдана і моральна шкода, яку оцінила в 2500грн., а саме, - перебувала в нервовому напруженні, душевно страждала, підвищувався артеріальний тиск, що відобразилось на її здоров»ї. Просить стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2000грн. і моральної шкоди в сумі 2500грн., а також судові витрати.
Ухвалою суду від 12.10.2009р. по даній справі в якості співвідповідачів залучені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнювала свої позовні вимоги 26.11.2009р. і 04.12.2009р. збільшила позовні вимоги, а саме, - просила стягнути на свою користь з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 3361грн. 35коп., моральну шкоду в сумі 2500грн., витрати на правову допомогу в сумі 500грн., яку надав ПП Ковальов, та судові витрати. Зазначила, що 20.09.2008р., прийшовши ввечері додому, побачила, що у ванній кімнаті затоплені стіни та стеля, в коридорі - стеля, в спальній кімнаті - стеля та стіни. ОСОБА_5, сусід, що проживає в квартирі поверхом вище, повідомив, що не пристосував шланг від пральної машинки у ванні і вода витікала на підлогу. Таким чином, сталось залиття її квартири. Добровільно сусіди матеріальну шкоду не відшкодували. 17.10.2008р. вона звернулась до РЕУ №4, працівники якого, в її присутності та ОСОБА_2 склали акт затоплення. Згодом, в березні 2009р. вона побачила на кухні пляму на стелі. Прийшовши до квартири ОСОБА_2, вони нічого підозрілого не виявили. Тоді, 04.03.09р. вона звернулась до РЕУ і його працівниками було виявлено протікання труби, про що складений акт. Відповідачі коштів на відшкодування шкоди не надали, а тому вона звернулася до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивачки - за усною заявою ОСОБА_6 просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, викладені в заяві від 04.12.2009р. Зазначив, що 03 грудня 2009р. позивачка, прочитавши оголошення, звернулася до ПП ОСОБА_7, який визначив розмір 2684грн. та надав перелік матеріалів, які необхідні для здійснення ремонту. Позивачка придбала будматеріали на загальну суму 527грн. 35коп. Крім того, ПП Бутенко провів огляд квартири і виконав кошторис робіт, за що вона сплатила 150грн. Таким чином, загальна вартість ремонтних робіт, матеріалів складає 3361грн.35коп. Моральна шкода, яку оцінила позивачка в 2500грн., полягає в тому, що відповідач ОСОБА_5 обіцяв сплатити кошти, але не виконав обіцянки, від чого ОСОБА_1 страждає, були нервові зриви.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3, не заперечуючи фактів залиття квартири, що мали місце 20.09.08р. та 04.03.09р., визнала позовні вимоги частково. Вважає, що наданий позивачкою кошторис, на суму 3361грн. 35коп., - є занадто завищеним і необґрунтованим. Зазначила, що ОСОБА_1 не довела доводи своїх позовних вимог, а тому вона згідна сплатити їй матеріальну шкоду на суму 2393грн. 15коп. Моральну шкоду не визнала в повному обсязі, оскільки відсутні докази погіршення здоров»я позивачки. Також заперечила проти стягнення з неї та інших відповідачів 500грн. як правової допомоги. Що стосується судових витрат, то вважає, що їх слід поділити порівну.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з»явились, будучи належним чином повідомленими про час, даті та місце розгляду справи. Надали заяви про невизнання позовних вимог від 04.12.2009р. та можливість розгляду справи без їх участі.
Заслухавши пояснення позивачки, представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, в результаті всебічного, повного та об»єктивного дослідження доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за таких підстав:
встановлено, що позивачці ОСОБА_1 та її сину на праві власності належить квартира №93 будинку №72, що по вул. Орджонікідзе, м. Черкаси (свідоцтво №24898 від 15.05.2000р.). Також, відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві власності належить квартира №97 вказаного будинку (свідоцтво №29037 від 18.12.2003р.). Відповідно до даних довідки від 17.09.09р., наданої КП ВЖРЕУ №4 та поквартирної картки відповідачі зареєстровані та проживають в даній квартирі.
З акту від 17.10.2008р., складеного працівниками КП ВЖРЕУ №4, вбачається, що при обстеженні технічного стану квартири №93, було виявлено замочення: у ванному приміщенні - стеля і стіни, клейове фарбування; у коридорі стеля та стіни шпалери; у кімнаті клейове фарбування стелі, на стінах шпалери; необхідно виконати відновлений ремонт пошкоджених елементів. У акті від 04.03.2009р., також складеного працівниками РЕУ №4, при обстеженні квартири №93 було виявлено замочення - кухня - стеля клейове фарбування, розміром 30х15см.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Крім того, стаття 61 ЦПК визначає підстави звільнення від доказування, зокрема, - обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Так, позивачка, в обґрунтування своїх вимог, подала до суду кошторис виконання робіт, складений 03.12.2009р. приватним підприємцем ОСОБА_7. Даний розрахунок проведений у відсутності будь-кого з відповідачів, також відсутні відомості про те, що ПП ОСОБА_7, як суб»єкт підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця №369568, вправі проводити ремонтні роботи та складати кошториси по ремонту. У наданих позивачкою товарних чеках від 02.12.2009р. б/н та 04.12.2009р. №223 не зазначено, хто саме оплачував придбання будівельних матеріалів, хто прийняв товар від торгівельних організацій.
Крім того, під час судового розгляду справи позивачка відмовилась від проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлення, - стану квартири на час подій; чи мали місце пошкодження в квартирі №93, внаслідок її залиття; розміру матеріальної шкоди, заподіяної майну ОСОБА_1, внаслідок заливу квартири; вартості відновлювального ремонту. Також нею не надано доказів щодо обставин, які мають значення для справи, а саме, - місце розташування плям чи інших пошкоджень, їх розміри, вид, причини та час їх виникнення. Не зазначені такі відомості і в наданих нею актах від 17.10.2008р. та 04.03.2009р. Лише в грудні 2009р., за спливом значного часу, приватним підприємцем було проведено обстеження квартири позивачки. Відсутні докази того, що зазначені у кошторисі відновлювані роботи та необхідний перелік та кількість будматеріалів відповідає саме тим пошкодженням, які виникли під час залиття квартири №93 20.09.08р. та 04.03.09р., відсутня методика проведених розрахунків.
Як зазначено у ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, - втрати, яких особа зазнала у зв»язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 319 ч.4 ЦК передбачено, що власність зобов»язує. Власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322ЦК).
Встановлено, що відповідачі по даній справі є співвласниками квартири №97 і саме з їхнього помешкання відбулось залиття квартири №93, належної ОСОБА_1
Суд вважає, що позивачкою не надано суду переконливих доказів того, що відповідачами порушені її майнові права на суму 3361грн. 35коп. Між тим, оскільки під час розгляду справи відповідачкою ОСОБА_3 визнані лише факти заливу квартири №93 - 20.09.08р. та 04.03.09р., і вона погоджується сплатити позивачці 2393грн. 15коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги саме в такому розмірі, стягнувши їх в солідарному порядку зі всіх відповідачів.
Відповідно до положень ст. 23ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в т.ч. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів, у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до роз»яснень п.п.3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року зі змінами “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди“ моральна шкода може полягати в порушенні права власності, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Також зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Також, згідно роз»яснень, що містяться в п.5, при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засідання має бути з»ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
На підтвердження вказаних вище обставин позивачка ОСОБА_1 будь-яких доказів суду не надала. Не довела, що внаслідок залиття її квартири вона зазнала моральних чи фізичних страждань, відсутні в матеріалах справи і фактичні дані, які б свідчили про негативні наслідки зазначених подій, що вплинули на зміну звичайного способу життя позивачки.
За таких підстав, оцінюючи, досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідачі не забезпечили належним чином утримання своєї квартири, внаслідок чого відбулись залиття квартири №93, належної позивачці - 20.09.08р. та 04.03.09р., а тому необхідно задовольнити позовні вимоги частково, а саме, - стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2393грн. 15коп., а у відшкодуванні моральної шкоди в розмірі 2500грн. слід відмовити з-за необґрунтованості таких вимог.
Що стосується стягнення судових витрат, пов»язаних з наданням позивачу правової допомоги, наданої приватним підприємцем ОСОБА_8 в сумі 500грн., то за матеріалами справи встановлено, що, незважаючи на наявність акту прийому-передачі виконаних робіт від 07.12.2009р., договору від 04.12.2009р. та додаткової угоди №1 від 07.12.2009р., фізична особа - підприємця ОСОБА_8 не встановлена, оскільки відсутнє відповідне свідоцтво. Крім того, саме по собі свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця не є документом, за яким особу слід вважати фахівцем в галузі права. Статус особи, яка надає правову допомогу та її повноваження визначені ст. 56 ЦПК України. Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Також, відповідно до ст. 12 ЦПК України, правова допомога може надаватись адвокатом або іншим фахівцем у галузі права у порядку, встановленому законом. Оскільки на даний час відсутній закон, який визначає статус та повноваження фахівця в галузі права, то за таких обставин, суд вважає, що стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги в сумі 500грн. не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Встановлено, що позивачкою при подачі позову сплачені - державне мито в сумі 51грн. (квитанція від 18.05.09р.) та інформаційно-технічний збір в сумі 250грн. (квитанція від 18.05.09р.), а тому ці витрати необхідно стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки.
Крім того, як зазначено у ст. 83 ч.4 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається позивачеві, в т.ч. і в інших випадках, встановлених законом. Встановлено, що 18.05.2009р. позивачкою сплачено судовий збір в сумі 17грн. 00коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція. Оскільки позивачка, як інвалід другої групи (довідка до акта огляду МСЕК №107781) звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.18 Декрету КМУ від 21.01.1993р. «Про державне мито», то судовий збір в сумі 17грн. 00коп. як зайво сплачений підлягає поверненню ОСОБА_1 Також, позивачкою помилково досплачено ще 08грн. 00 коп., як витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (квитанція від 01.06.2009р.), а тому ці кошти необхідно повернути позивачці.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 22, 23, 319, 322, 1166, 1167 ЦК України, Декретом КМУ від 21.01.1993р., постановою ППВСУ №4 від 31.03.1995р., ст.ст. 3, 10, 11, 12, 56, 60, 61, 79, 83, 88, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2393грн. (дві тисячі триста дев»яносто три грн.) 15коп. та судові витрати , які складаються із судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250грн., а всього на суму 2694грн. (дві тисячі шістсот дев»яносто чотири грн.) 15 коп.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти, як витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 08грн. 00коп. в АБ «Кліринговий Дім» у м. Києві, по квитанції №5878047/09 від 01.06.2009р., отримувач УДК в Черкаській області код отримувача 22809222, МФО 300647, банк отримувача ГУДКУ у Черкаській області, код банку отримувача 854018.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти, як державне мито в сумі 17грн. 00коп. в АБ «Кліринговий Дім» у м. Києві, по квитанції 5794910/09 від 18.05.2009р., отримувач УДК в Черкаській області код отримувача 22809222, МФО 300647, банк отримувача ГУДКУ у Черкаській області, код банку отримувача 854018.
В решті частині позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя С.М. Позарецька