Справа № 2-351/10
21 січня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого- судді- ОСОБА_1
при секретарі- Підвисіцькій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «СОВ-ГАЗ», виробничого підрозділу «Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція» про стягнення заробітної плати, стягнення коштів за невикористану відпустку за рік та моральної шкоди завданої в зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, -
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати, стягнення коштів за невикористану відпустку за рік, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, завданої в зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Зазначив, що згідно наказу №9 від 1 липня 2008 року та заяви на ім»я генерального директора, позивач був прийнятий на роботу і отримав посаду оператора наповнювача балонів на АГНС м. Черкаси. Керівництвом ТОВ «СОВ-ГАЗ» було запропоновано звільнитися за згодою сторін з 1 серпня 2009 року, на що він був змушений погодитись. 11.08.2009 року позивач написав заяву на звільнення згідно п.1. ст. 36 КЗпП України та його було звільнено. Відповідно до ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Всупереч цьому, відповідач не розрахувався з позивачем в день звільнення по заборгованій заробітній платі, та доплаті за виконання обов»язків старшого зміни, а також кошти за невикористану відпустку за рік. На численні вимоги позивача розрахуватись з ним, керівництво товариства на них не відреагувало, мотивуючи це браком коштів. У зв»язку з цією ситуацією позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що своєчасно не виплачувалась заробітна плата, не був проведений своєчасний розрахунок, а це вплинуло на матеріальний стан сім»ї, його душевний стан та завдало шкоду здоров»ю. Позивачу нині доводиться витрачати позапланові кошти та час на захист своїх прав. Отже, відповідно до ст. 237-1 КЗпП і ст.ст. 23,1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 5000 грн. Просить стягнути заборгованість по заробітній платі, кошти за невикористану відпустку за рік та моральну шкоду, завдану в зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати.
В попередньому судовому засіданні за клопотанням відповідача виключено з числа відповідачів виробничий підрозділ «АГНКС» м. Черкаси, оскільки він не є відокремленим підрозділом, не має статуту та окремих банківських рахунків. Дана станція є об»єктом нерухомості ТОВ «СОВ-ГАЗ».
В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути 5332,65 грн. заборгованості по заробітній платі, 2264,55 грн., як компенсацію за період затримки, 1753,20 грн., як компенсація за невикористану відпустку, а всього 9350,40 грн. Крім того вважає, що відповідачем було завдано йому моральну шкоду, яка виражалась в тому, що не маючи достатніх коштів він не міг забезпечити свою дитину та сім»ю товарами першої необхідності та особисто себе ліками, оскільки є інвалідом 2 групи, погіршилась атмосфера в сім»ї. У зв»язку з цим просив стягнути на його користь завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн. В подальшому позивач зменшив позовні вимоги в частині заборгованості по заробітній платі та просив стягнути на його користь борг в розмірі 7743,30 грн., оскільки під час розгляду справи в суді відповідач частково погасив суму заборгованості по заробітній платі в сумі 1607,10 грн., та просив стягнути з відповідача витрати за направлення відповідачу рекомендованих листів.
Представник відповідача в попередньому судовому засіданні позов не визнав, про що надав письмові заперечення. Зазначив, що 20.07.2009 року зміна, в якій працював позивач, не вийшла на роботу, що викликало дезорганізацію в роботі автомобільної газонаповнювальної компресорної станції ТОВ « СОВ-ГАЗ». Про даний інцендент було складено акт про нез»явлення на робочому місці, така ж ситуація повторилась 24.07.2009 року. ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомив, що він знаходиться у відпустці, але товариство не отримувало від позивача заяви про надання відпустки та відповідно не видавало наказу про її надання. З урахуванням наведеного, товариство мало усі підстави на звільнення ОСОБА_2 за прогул, але не дивлячись на це йому було запропоновано звільнитись за власним бажанням, крім цього ТОВ «СОВ-ГАЗ» задоволило прохання позивача щодо його згоди за згодою сторін. Крім того, через скрутне фінансове становище товариство мало заборгованість перед працівниками по заробітній платі, але позивача при звільненні було поінформовано, що одразу після виходу з відпустки головного бухгалтера товариства зробляться всі необхідні розрахунки та він отримає гроші у банку для виплати у повному обсязі заборгованості по зарплаті. Після отримання всієї суми заборгованості за травень у серпні 2009 року, позивач відмовився отримати відповідні суми за червень-серпень 2009 року. Зазначив, що відповідно до відомостей на виплату грошей щомісячна заробітна плата ОСОБА_2 становить 1057, 03 грн. Твердження позивача, як обргунтування своїх вимог щодо виплати моральної шкоди - є безпідставними і нічим не підтвердженими. Просив у позові відмовити повністю. В подальшому, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений i від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на пiдставi наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з трудовою книжкою серії БТ-ІІ №0601485, позивач з 01.07.2008 року прийнятий на посаду оператора наповнювача балонів ТОВ «СОВ-ГАЗ» (наказ №9 від 01.07.2009 року), а 11.08.2009 року звільнений за згодою сторін згідно ст. 36 КЗпП України (наказ №41 від 11.08.2009 року).
Згідно наданих розрахунків позивача, заборгованість по заробітній платі за червень 2009 року, липень 2009 року та за період з 01.08.2009 року по 11.08.2009 року становить 7743,30 грн., компенсація за період затримки становить 2264,55 грн., компенсація за невикористану відпустку становить 1753,20 грн., що в загальному становить 11761,05 грн.
Згідно до ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівниками регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно ст. 116 КЗПП України, при звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення, але не пізніше наступного дня вимоги про розрахунок.
Згідно з ст. 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Суд вважає, що відповідач порушив законні права позивача на оплату його праці.
Що стосується моральної шкоди в розмірі 5000 грн., то суд вважає за можливе задовольнити позов в цій частині в повному розмірі, оскільки позивач переніс певні душевні страждання, викликані протиправною поведінкою відповідача у вигляді неможливості тривалий час отримати заробітну плату та інші передбачені виплати. Крім того, позивач є інвалідом 2 групи загального захворювання, що потребує додаткових витрат на ліки.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в доход держави судовий збір в сумі 1676,10 грн., 8,50 грн. за відшкодування моральної шкоди, 21 грн. за відправку рекомендованих листів, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., а всього 1705, 60 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 2, 38, 47, 115, 116, 117, 232, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 81, 84, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ТОВ «СОВ-ГАЗ» про стягнення заробітної плати, доплату за виконання обов»язків старшого зміни, стягнення коштів за невикористану відпустку за рік та моральної шкоди завданої в зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати - задоволити.
Стягнути з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 7743,30 грн., компенсацію за період затримки у виплаті заробітної плати - 2264,55 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 1753,20 грн., моральну шкоду - 5000 грн., а всього стягнути 16761,05 грн.
Стягнути з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь ОСОБА_2 21 грн. за відправлення рекомендованих листів.
Стягнути з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь держави судовий збір в сумі 1676,10 грн. та 8,50 грн. за відшкодування моральної шкоди, а всього 1705,60 грн.
Стягнути з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.
Рішення, в частині стягнення зарплати за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії.
Рішення може бути оскаржено на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.