Справа: 1-468\09
28 грудня 2009 року Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Безверхого І.В.,
при секретарі: Ілюк Н.І.,
з участю прокурора: Мовчана О.М.,
адвоката: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера по інвалідності 2-ї групи загального захворювання, неодруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, несудимого в силу ст.89 КК України, -
у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
ОСОБА_2, 09 липня 2009 року близько 20 годин перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, знаходячись на території ринку „Седова”, розташованого за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 345, за раптово виниклим умислом, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_3, а саме - викрав велику парасолю, вартістю 230 грн., чим завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_3 на вказану суму і з викраденим з місця скоєння злочину зник.
Вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння підтверджується:
- показами потерпілої ОСОБА_3, даними нею в ході досудового слідства та оголошеними і дослідженими в судовому засіданні, яка пояснила, що вона тимчасово працює реалізатором продуктів харчування на ринку «Сєдова», на кошти з продажу яких, утримує свою сім'ю. Продукти вона привозить з села Головківка, Чигиринського району, Черкаської області, де проживають її батьки. Цією діяльністю вона займається не постійно, а періодично. Так, 09.07.2009 року, близько 09 години, вона приїхала на ринок «Сєдова» в м. Черкаси з метою продажу овочів, які нещодавно привезла з села від батьків. Вона розташувалася неподалік від магазину «Карманчик», що поруч з іншими продавцями, які продають овочі, з якими вона не знайома. Вона встановила велику парасолю, під якою і здійснювала торгівлю. Цю парасолю вона придбала восени 2008 року на ринку в м. Хмельницький за двісті тридцять (230) гривень. Парасолька була червоного кольору, чотирикутної форми, в синьому чохлі. Вона працює до пізнього часу, а тому, близько 20 години, почала збирати свої речі: корзини, дерев'яні і картонні ящики та вищевказану парасолю. Вона склала парасолю, наділа чохол на неї і поставила її неподалік від себе, біля столу. Після чого вона вирішила перерахувати зароблені за день кошти і відвернулася, в інший бік, від парасолі. Коли вона рахувала гроші, то помітила, що на відстані метра від неї стояв невідомий чоловік, на вигляд 50-55 років, худорлявої статури, з засмаглим обличчя, з сивим волоссям, в чому він був одягнений, вона не запам'ятала, так як не надала цьому ніякого значення. Як їй здалося, цей невідомий, перебував у стані алкогольного сп'яніння. На цього чоловіка вона ніяк не відреагувала, і відвернувшись від нього, продовжила перерахунок грошей. Через хвилину до неї підійшов невідомий молодий чоловік, якого вона декілька разів бачила на ринку. Він її запитав, чи не вкрали в нею парасолю. Вона обернулася в той бік, де стояла її парасоля і побачила, що та зникла. Вона підбігла до інших продавців, які стояли поруч, з її місцем, і запитала їх, чи не бачили вони, куди зникла її парасоля. Двоє продавців, одну з яких звати Надія, відповіла, що щойно двоє чоловіків підійшли і забрали її парасолю. На цю подію вони не звернули уваги, так як вважали, що один з цих чоловіків її чоловік. Після чого вона разом з вантажником на ім'я ОСОБА_4 побігла наздоганяти згаданих невідомих чоловіків, але обійшовши район, так їх і не знайшли. Про цей випадок вона повідомила працівникам патрульної служби, які проходили поруч. Після чого вона повернулася додому. 10.07.2009 року, вона знову вийшла на роботу на ринок «Сєдова». У обідній час, та сама продавець на ім”я Надія, показала їй тих двох чоловіків, які, за її словами, викрали парасолю. Ці чоловіки проходили повз ринок і один з них був схожий на того, який стояв поруч з нею. Вона прослідкувала за цими чоловіками і встановила, що вони зайшли до будинку №41 кв.79, що по вул. Різдв'яній. Після чого вона викликала працівників міліції і повідомила про те що сталось;
( а.с. 4, 11-12);
- показами свідка ОСОБА_4, даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, який пояснив, що 08.07.2009 року, він вирішив піти на пляж р. Дніпро, в районі Митниці, неподалік кафе «Марина» в м. Черкаси. Близько 09 години ранку він громадським транспортом доїхав до вказаного місця та вибравши вільне місце на пляжі, відразу ж пішов купатися. Коли він вийшов з води і присів на піску, до нього підійшов невідомий чоловік, який представився ОСОБА_2. Як він пізніше дізнався, що його прізвище ОСОБА_2. Як йому здалося, останній був на підпитку. Той сказав, що разом зі своїм товаришем Денисом також відпочивають на пляжі та розпивають горілку, після чого запропонував йому приєднатися до них і пройти до того місця, де вони сидять. Він погодився та разом з ОСОБА_2 підійшов до чоловіка на ім'я Денис, який чекав на ОСОБА_2, неподалік від того місця, де сидів він. Напротязі дня вони втрьох розпили пляшку горілки ємкістю 0,75 л, яку принесли з собою на пляж Денис та ОСОБА_2. В ході розмови, ОСОБА_2 повідомив йому, що на даний час він ніде не працює, ні чим не займається, проживає самостійно. Близько 17 години, останній запропонував піти до нього додому та продовжити розпивати горілку. Від вказаної пропозиції Денис відмовився та пішов у невідомому йому напрямку, а він, в свою чергу, підтримав ОСОБА_2, так як ще хотів вжити горілки. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вони вдвох пішки пішли в напрямку вул. Різдв'яна, де і проживав ОСОБА_2. Проходячи повз ринок «Сєдова» в м. Черкаси, вони зайшли до одного з магазинів та придбали пляшку горілки, яку і збиралася розпити у квартирі ОСОБА_2. Через декілька хвилин вони зайшли до квартири №79 в будинку №41, що по вул. Різдв'яна, де і проживає ОСОБА_2. ОСОБА_5 вони розпили придбану пляшку горілки та полягали спати. Наступного дня, 09.07.2009 року, прокинувшись, він та ОСОБА_2 і вирішили піти на ринок «Сєдова», та придбати горілки, так як у них було сильне похмілля. Прийшовши на ринок, вони придбали пляшку горілки та знову пішли на пляж р. Дніпро в м. Черкаси, де вони з ОСОБА_2 відпочивали вчора. ОСОБА_5 вони перебували до 18 години, де і розпили придбану пляшку горілки. Після чого вирішили повертатися додому, і пішки пішли до ринку «Сєдова». По дорозі ОСОБА_2 сказав, що у нього ще залишилися невелика сума грошей, на які ще можна витратити на придбання горілки. Він не заперечував, так як йому ще захотілося випити. Близько 20 години, вони зайшли на територію ринку «Сєдова», де в одному з магазинів, ОСОБА_2, за свої кошти, придбав пляшку горілки, після чого вони пішли в напрямку будинку, де проживає ОСОБА_2. Коли вони виходили з території ринку він побачив, що продавці, які працюють на ринку, почали вже збиратися, так як ринок у вказаний час зачинявся. Проходячи повз ряди, на яких продають овочі та фрукти, ОСОБА_2 дещо зменшив хід і почав йти повільніше. Він не звернув на це великої уваги, а тому пішов вперед до виходу з ринку. Через декілька секунд він обернувся, щоб побачити, чому ОСОБА_2 відстав від нього, і побачив, що останній взяв у руки велику парасолю, червоного кольору, яка на той момент була складена у синьому чохлі. Поруч з парасолькою, стояла невідома жінка, як він зрозумів продавець, яка не бачила, що ОСОБА_2 взяв вказану парасолю, так як стояла спиною до нього. Олександр, взявши парасольку, швидко наздогнав його і нічого не пояснивши, повідомив йому, що дану річ можна продати. Він не став запитувати, чому той взяв вказану парасолю, і вони разом з ним швидко пішли до помешкання ОСОБА_2. Домовленості про те, щоб викрасти згадану парасолю, у нього з ОСОБА_2 не було, чому він вчинив такі дії, йому не відомо та взагалі не розумів, навіщо їм була потрібна ця парасоля. Коли ОСОБА_2 приніс вказану парасолю до його квартири, він дещо розгубився, та більше нічого не запитував про вказану подію. Крім того вони перебували в стані алкогольного сп'яніння. В квартирі вони розпили придбану на передодні пляшку горілки та полягали спати. 10.07.2009 року, прокинувшись, ОСОБА_2 сказав йому, що потрібно піти на ринок, який розміщений на площі 700-річчя м. Черкаси та продати вказану парасолю. Він сказав, що піде з ним, але парасолю продавати не буде, так як зрозумів, що ОСОБА_2 її викрав. Близько 10 години, ОСОБА_2 взяв парасольку і вони разом вийшли з дому. Пішки вони прийшли до площі, де і розташований ринок. ОСОБА_5 помітив невідому жінку, на вигляд 40-43 роки, середньої статури, на зріст 160-163 см, волосся руде; жінка була одягнена в сарафан, синього кольору. ОСОБА_2, підійшовши до неї, запропонував придбати за 50 гривень парасолю, яку приніс із собою, на що вона погодилася. Останній, жінці не пояснив, що дана парасоля крадена, тому остання, без вагань, передала тому гроші в сумі 50 гривень. В розмову ОСОБА_2 та жінки він не вмішувався, так як ОСОБА_2 сам продавав парасольку. Взявши згадані 50 гривень, він та ОСОБА_2 зайшли до найближчого магазину і витратили їх на придбання горілки та закуски, після чого, пішли на пляж, де і розпили її. Жінку, яка придбала парасольку він більше не бачив;
( а.с. 17-19);
- даними протоколу явки з повинно від 11.08.2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 добровільно розповів працівникам міліції про обставини скоєння ним крадіжки 09.07.2009 року у потерпілої ОСОБА_3;
( а.с. 8).
Під час досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Черкаському обласному психоневрологічному диспансері з приводу шизофренії ( а.с. 44), в зв'язку з чим йому була проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза.
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи за №603 від 11.11.2009 року ОСОБА_2: - страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноідної шизофренії з безперервно-прогредієнтним перебігом, галюцінаторно-маячним синдромом і вираженим стійким дефектом, через що на момент скоєння інкримінованих йому діянь він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними; - на теперішній час ОСОБА_2 0.0. страждає вказаним хронічним психічним захворюванням у формі параноідної шизофренії з безперервно-прогредієнтним перебігом, галюцінаторно-маячним синдромом і вираженим стійким дефектом, через що він також не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі; - через вказане хронічне психічне захворювання у формі параноідної шизофренії з безперервно-прогредієнтним перебігом, галюцінаторно-маячним синдромом і вираженим стійким дефектом, що може привести до скоєння ним суспільно-небезпечних дій, ОСОБА_2 потребує застосування примусового заходу медичного характеру, у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ( а.с. 54-61).
Сукупність вказаних доказів приводить суд до висновку, що таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_3, що мало місце 09.07.2009 року, явилось результатом суспільно-небезпечних дій ОСОБА_2
Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив вказані дії в стані неосудності, тобто відповідно до ч.2 ст.19, ч.2 ст. 94 КК України він не підлягає кримінальній відповідальності і це є підставою для застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.
Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив середньої тяжкості суспільно-небезпечне діяння і за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно-небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку, суд вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи медичного характеру і він відповідно до ч.4 ст.94 КК України повинен бути госпіталізований до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не був визнаний судом недієздатним і йому не був призначений опікун, а тому суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 - залишити без розгляду, так як дана категорія справ вирішується в порядку цивільного судочинства.
Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.420, 421 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення в стані неосудності суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу постанови суду в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд з місця проживання.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб.
Головуючий: підпис;
Копія: вірно: суддя: І.В. Безверхий