Справа № 1 - 34 / 2010 року
01 березня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Макаренка І.В.
при секретарях - Слюсар Л.І., Мандрик А.М.
з участю: прокурорів - Гоменюк О.О., Мовчана О.М.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілого - ОСОБА_3
законного представника потерпілого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розведеного, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей віком 17 та 12 років років, працюючого директором ПП „Агора - 2”, не судимого, -
у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Підсудний ОСОБА_6 органами досудового слідства обвинувачується, що він, 18 серпня 2006 року близько 14.30 год., перебуваючи в підвальному приміщенні магазину СТО „Таврія”, розташованого по вул. Добровольського, 106 в м. Черкаси, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, умисно наніс один удар совковою частиною лопати по голові потерпілому ОСОБА_3, причинивши йому згідно висновку судово-медичної експертизи тяжкі тілесні ушкодження в виді травми голови: лінійного перелому склепіння черепа в тім'яно-скроневій ділянці зліва з переходом на основу черепа, крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) в лобно-тім'яно-скроневій ділянці зліва, крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) лобної ділянки справа, рани тім'яної ділянки.
Дії підсудного ОСОБА_6 органи досудового слідства кваліфікували за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, та не оспорюючи факту нанесення удару лопатою по голові потерпілого ОСОБА_3 пояснив, що він діяв в межах необхідної оборони. Так як 18 серпня 2006 року після обідньої перерви він зателефонував водієві ОСОБА_7, якого він найняв для перевезення вантажу, і запитав, що чого його так довго немає. Останній повідомив йому, що знаходиться на стації СТО „Таврія”, так як він в дорожньо-транспортній пригоді пошкодив чужий автомобіль і вирішує питання про відшкодування збитків власнику автомобіля який він пошкодив. Коли він під'їхав на СТО „Таврія” і йому пояснили як сталась ДТП, то він запропонував відремонтувати пошкоджений автомобіль, але власник автомобіля, як він потім взнав ОСОБА_8, це не влаштовувало і він потребував в залог 500 доларів США. Таких грошей у нього не було і він запропонував ОСОБА_8 викликати працівників ДАІ, а ОСОБА_7 сказав сісти в автомобіль „ЗІЛ”, на якому він працював, та чекати приїзду міліції. ОСОБА_8 сказав, що нехай ОСОБА_7 посидить в підвалі і відпрацює пошкодження автомобіля. ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_3 заломили руки ОСОБА_7, та наносячи йому удари по тулубу повели в сторону приміщення СТО. Він почав захищати ОСОБА_7, але його наказали не вмішуватись, бо він може „отримати монтировкою по голові”. Осторонь стояли робітники СТО і тримали в руках монтировки. Тоді він зателефонував ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Коли останні приїхали, то разом з ними він пішов в приміщення СТО, що знайти ОСОБА_7 Біля входу в приміщення магазину СТО стояла лопата, яку він взяв для самозахисту. Коли вони зайшли в підвальне приміщення магазину СТО, то він побачив, що ОСОБА_7 сидить під колоною, а потерпілий ОСОБА_3 наносить йому удар ногою по обличчю. Він сказав ОСОБА_3, щоб той припинив бити ОСОБА_7 Тоді ОСОБА_3 відійшов від ОСОБА_12 і вдарив його правою рукою в обличчя, а потім замахнувся для нанесення удару лівою рукою в якій був металевий ключ чи монтировка. Він захищаючись вдарив ОСОБА_3 лопатою, яку тримав в руках перед собою, металевою частиною догори. ОСОБА_3 після удару присів на каністри, які стояли в підвалі, а він забрав ОСОБА_7, і він, ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 вийшли на вулицю. Винним себе визнає частково, бо захищаючись від нападу потерпілого ОСОБА_3, який хотів його вдарити металевим предметом, вдарив останнього лопатою.
Покази підсудного ОСОБА_5 підтверджуються:
- показами свідків ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 171 - 177, т. 2 а. с. 53 - 56, 62 - 67), ОСОБА_10 (т. 1 а. с. 150 - 154) і ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 155 - 158);
- даними копії висновку судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у ОСОБА_7 мали місце тілесні пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку з розривом астено-вегетативного, вестибулоатаксичного і шийно-краніального больового синдромів, саден обличчя, забою грудної клітини праворуч. Вказані пошкодження виникли в наслідок дії тупих предметів, можливо при обставинах про які вказано в постанові і відносяться до категорії середньої тяжкості у зв'язку з тривалим розладом здоров'я. Виникнення цих тілесних пошкоджень в наслідок падіння з висоти власного росту виключається;
- даними висновку судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у ОСОБА_5 мали місце тілесні пошкодження у вигляді гематоми центральної частини лоба. Вказане пошкодження виникло в наслідок дії тупого предмета, можливо удару рукою. Вказане пошкодження відповідає обставинам та часу вказаним в постанові і відноситься до категорії легких.
За таких обставин вбачається, що підсудний ОСОБА_5 при нанесенні удару потерплому ОСОБА_3 міг діяти в межах необхідної оборони, або при її перевищенні, але прийняти вірне процесуальне рішення по справі суд позбавлений можливості, оскільки під час досудового слідства, в порушення вимог ст. ст. 22 та 26 КПК України по справі допущена суттєва неповнота та неправильність.
Так в порушення вимог ст. 26 КПК України органи досудового слідства безпідставно виділили в окреме провадження кримінальну справу по факту спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень свідку ОСОБА_7, що підтверджує доводи підсудного ОСОБА_5 щодо нападу потерпілого ОСОБА_3 в підвалі магазину СТО „Таврія” на свідка ОСОБА_7
Виділивши кримінальну справу по факту спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень свідку ОСОБА_7 в окреме провадження, органи досудового слідства допустили суттєву неповноту при розслідуванні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України, а ще крім того, з часу виділення її в окреме провадження фактично не розслідували дану кримінальну справу і безпідставно зупинили по ній провадження на підставі п. 3 ст. 206 КПК України, той час, як очевидцями даної події були 3 особи, які підтверджують, що хто і як заподіяв свідку ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
Перевірка і встановлення обставин заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень свідку ОСОБА_7 має значення для перевірки обґрунтованості показань підсудного ОСОБА_5, щодо його дій в межах необхідної оборони відносно дій потерпілого ОСОБА_3, який заподіяв тілесні ушкодження як свідку ОСОБА_7, так і самому підсудному ОСОБА_5
Також в порушення вимог ст. 22 КПК України органи досудового слідства не прийняли рішення по підсудному ОСОБА_5 по його діях в межах необхідної оборони, або її перевищенні та по факту отримання ним легких тілесних ушкоджень.
Порушення вимог ст. ст. 22 та 26 КПК України не може бути усунено в ході судового засідання, ні шляхом проведення слідчих дій, ні шляхом надання доручення органу досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України, оскільки це пов'язано з необхідністю скасування прокурором незаконних рішень органу досудового слідства, а саме: постанов про виділення матеріалів кримінальної справи по факту спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень свідку ОСОБА_7 та зупинення виділеної кримінальної справи по п. 3 ст. 206 КПК України, та інших постанов, а тому дана кримінальна справа підлягає поверненню прокурору Придніпровського району м. Черкаси для проведення додаткового розслідування, в ході якого необхідно усунути недоліки які вказані в мотивувальній частині постанови, а також виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне в ході додаткового розслідування.
Також в ході досудового слідства необхідно приєднати до кримінальної справи оновлені довідку про судимість підсудного ОСОБА_5 та його характеристики з місць проживання і роботи, а також копії свідоцтв про народження дітей підсудного та виконати в повному обсязі вказівки прокурора які викладені в постанові про направлення справи на додаткове розслідування (т. 2 а. с. 224).
Міру запобіжного заходу відносно підсудного ОСОБА_5 суд вважає за необхідне залишити попередню - підписку про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 281, 368 КПК України, суд, -
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України повернути прокурору Придніпровського району м. Черкаси на додаткове розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишити попередню - підписку про невиїзд.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 7 діб.
Головуючий: