ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 15/86/10
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.,
при секретарі судового засідання: Станковій І.М.,
за участю представників:
від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - участі не брали,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" - участі не брали,
від Приватного акціонерного товариства "Бластко" - Пляка С.В.,
від Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" - Бованенко Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2019, прийняту суддею Ржепецьким В.О., м. Миколаїв, повний текст складено 13.09.2019,
у справі №15/86/10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт"
про стягнення 3 754 913,05 грн
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2011 у справі №15/86/10, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" 3733903,05 грн, з яких: 2577882,68 грн - основний борг, 264795,78 грн - пеня, 93645,81 грн - 3% річних, 290961,13 грн - збитки від інфляції, 348282,69 грн - неустойка, 158334,96 грн - штраф, а також 25500 грн відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом та 236 грн відшкодування витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; вилучено у Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" предмет лізингу, а саме: буровий станок Аtlas Copco ROC L8, заводський номер НОМЕР_1 ; у задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 21010 грн та додаткових судових витрат в сумі 30000 грн відмовлено.
Судове рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу №070412-16/ФЛ-Ю-О від 12.04.2007.
17.03.2011 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2011 у справі №15/86/10 судом першої інстанції був виданий наказ про його примусове виконання.
29.08.2019 до місцевого господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" надійшла заява б/н від 27.08.2019 (вх.№13798/19 від 29.08.2019), в якій останнє просило визнати наказ Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" коштів в загальній сумі 3733903,05 грн таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилався на заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору фінансового лізингу №070412-16/ФЛ-Ю-О від 12.04.2007, а саме: заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" на Приватне акціонерне товариство "Бластко", при цьому у провадження Господарського суду Черкаської області перебувала справа №10/5026/290/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", під час розгляду якої було постановлено ухвалу від 03.06.2019 про затвердження мирової угоди між комітетом кредиторів та боржником, за умовами якої майнові вимоги Приватного акціонерного товариства "Бластко" були відстрочені і розстрочені та відбулась новація відповідного зобов'язання в межах суми грошових коштів у розмірі 771413,43 грн, у той час як інша частина заборгованості у сумі 2962489,62 грн була погашена відповідачем під час процедури банкрутства, що встановлено Господарським судом Черкаської області в ухвалах від 15.03.2018 та від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011. За таких обставин, відповідач зауважує, що на теперішній час у Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" відсутній обов'язок зі сплати залишку заборгованості та, відповідно, виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2019 у справі №15/86/10 (суддя Ржепецький В.О.) заяву Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" б/н від 27.08.2019 (вх.№13798/19 від 29.08.2019) задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2011 у справі №15/86/10 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства (Приватного акціонерного товариства) "Первомайський кар'єр "Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" коштів в загальній сумі 3733903,05 грн, з яких: 2577882,68 грн - основний борг, 264795,78 грн - пеня, 93645,81 грн- 3% річних, 290961,13 грн- збитків від інфляції, 348282,69 грн - неустойка, 158334,96 грн - штраф, а також 25500 грн відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом та 236 грн відшкодування витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Вказана ухвала суду мотивована відсутністю (припиненням) зобов'язання боржника перед стягувачем за наказом Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2019 у справі №15/86/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" від 27.08.2019 про визнання виконавчого документа у справі №15/86/10 таким, що не підлягає виконанню (вх.№13798/19 від 29.08.2019) відмовити.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що відсутність у боржника обов'язку зі сплати грошових коштів у розумінні приписів частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Крім того, апелянт зауважує, що державним виконавцем вживаються заходи та вчиняються дії, спрямовані на примусове виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011, при цьому, звертаючись до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, Приватне акціонерне товариство "Первомайський кар'єр "Граніт" намагається уникнути сплати виконавчого збору у розмірі 373390,30 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 11.11.2019 (вх.№3636/19/Д3 від 12.11.2019) Приватне акціонерне товариство "Бластко" зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, останнє зазначає про те, що подальше примусове виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011 порушуватиме умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", ставитиме в нерівне становище кредиторів у справі про банкрутство та порушить баланс інтересів кредиторів і боржника, що фактично нівелює основну мету вказаної мирової угоди та в подальшому може призвести до неможливості виконання Приватним акціонерним товариством "Первомайський кар'єр "Граніт" умов цієї мирової угоди як в частині дотримання строків оплат, так і в частині визначених черговості та розмірів платежів.
14.11.2019 Приватним акціонерним товариством "Первомайський кар'єр "Граніт" до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 11.11.2019 (вх.№3636/19/Д4 від 14.11.2019), в якому останнє просить апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2019 у справі №15/86/10 - без змін. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що на теперішній час у нього відсутній обов'язок зі сплати залишку заборгованості та, відповідно, виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011. Водночас відповідач зауважує, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є належною та самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження, а також звертає увагу апеляційного господарського суду на безпідставність доводів скаржника щодо ухилення Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" від сплати виконавчого збору у розмірі 373390,30 грн, оскільки всі обставини, що зумовили відсутність у боржника обов'язку з виконання виконавчого документа, виникли задовго до винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Таран С.В., суддів Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 28.10.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.
Між тим у зв'язку з перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці за розпорядженням керівника апарату суду №748 від 13.11.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №15/86/10.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 для розгляду апеляційної скарги у справі №15/86/10 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у визначеному складі суддів справу №15/86/10 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 04.12.2019 о 10:00.
У судовому засіданні 04.12.2019 представники Приватного акціонерного товариства "Бластко" та Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" висловили заперечення проти задоволення апеляційної скарги; представники Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.238,239).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників Приватного акціонерного товариства "Бластко" та Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2011 у справі №15/86/10, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" 3733903,05 грн, з яких: 2577882,68 грн - основний борг, 264795,78 грн - пеня, 93645,81 грн - 3% річних, 290961,13 грн - збитки від інфляції, 348282,69 грн - неустойка, 158334,96 грн - штраф, а також 25500 грн відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом та 236 грн відшкодування витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; вилучено у Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" предмет лізингу, а саме: буровий станок Аtlas Copco ROC L8, заводський номер НОМЕР_1 ; у задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 21010 грн та додаткових судових витрат в сумі 30000 грн відмовлено.
Вказане судове рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу №070412-16/ФЛ-Ю-О від 12.04.2007.
17.03.2011 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2011 у справі №15/86/10 судом першої інстанції був виданий наказ про його примусове виконання, з яким в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулося до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області.
Постановою заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 14.04.2011 було відкрито виконавче провадження №25926388 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011 порушено провадження у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника, у зв'язку з чим 14.12.2011 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області було прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження №25926388 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 у справі №10/5026/290/2011 затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", зокрема, було визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" на загальну суму 3733903,05 грн, з яких: 2962489,62 грн віднесено у першу чергу та 771413,43 грн у шосту чергу.
В подальшому ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2012 у справі №10/5026/290/2011 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Бластко" про заміну кредитора його правонаступником; на підставі відступлення права вимоги виключено з реєстру вимог кредиторів Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" на суму вимог 3733903,05 грн; зобов'язано розпорядника майна боржника внести зміни до реєстру вимог кредиторів та включити грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Бластко" в розмірі та черговості виконання цих вимог згідно з реєстром вимог, затвердженим ухвалою суду від 19.07.2011.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 задоволено клопотання розпорядника майна боржника №02-10/14 від 26.04.2019; затверджено мирову угоду від 25.04.2019, укладену між боржником та комітетом кредиторів боржника, та закрито провадження у справі.
Відповідно до підпункту 1.9.1 пункту 1.9 вищезазначеної мирової угоди вимоги першої черги погашені.
За умовами підпункту 1 пункту 2.4.2 вказаної мирової угоди після спливу десятимісячного строку, протягом якого боржнику відстрочено погашення заборгованості перед кредиторами, грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Бластко" у сумі 771413,43 грн (вимоги шостої черги) сплачуються протягом двох місяців, починаючи з дати закінчення строку відстрочки погашення заборгованості.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 11.07.2019 поновлено виконавче провадження №25926388 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011 з підстав внесення 26.06.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт".
Приватне акціонерне товариство "Первомайський кар'єр "Граніт" звернулось до суду з заявою б/н від 27.08.2019 (вх.№13798/19 від 29.08.2019) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, яка мотивована відсутністю у останнього на теперішній час обов'язку з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011.
Задовольняючи заяву Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" б/н від 27.08.2019 (вх.№13798/19 від 29.08.2019), місцевий господарський суд послався на відсутність (припинення) зобов'язання боржника перед стягувачем за наказом Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
В силу статті 1291 КонституціїУкраїни суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішення по справі "Деркач та Палек проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, даний пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").
У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За умовами частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Колегія суддів зауважує, що на господарський суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, при цьому суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням зустрічних вимог, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові (до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката тощо).
Водночас перелік підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 328 Господарського процесуального кодексу України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у вказаній норми процесуального права.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011 порушено провадження у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 у справі №10/5026/290/2011 затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", зокрема, було визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" на загальну суму 3733903,05 грн, з яких: 2962489,62 грн віднесено у першу чергу та 771413,43 грн у шосту чергу.
В подальшому ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2012 у справі №10/5026/290/2011 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Бластко" про заміну кредитора його правонаступником; на підставі відступлення права вимоги виключено з реєстру вимог кредиторів Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" на суму вимог 3733903,05 грн; зобов'язано розпорядника майна боржника внести зміни до реєстру вимог кредиторів та включити грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Бластко" в розмірі та черговості виконання цих вимог згідно з реєстром вимог, затвердженим ухвалою суду від 19.07.2011.
Отже, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, обставини заміни кредитора у зобов'язанні та, як наслідок, набуття Приватним акціонерним товариством "Бластко" права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", яке раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", встановлені ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2012 у справі №10/5026/290/2011, що набрала законної сили, при цьому вказаний факт також визнається та не оспорюється сторонами.
Відтак доводи апеляційної скарги стосовно того, що заміна кредитора у цій справі відбулася вже після прийняття оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, тим більше, що з відповідною заявою про заміну стягувача до суду звернувся саме апелянт.
З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" задоволено клопотання розпорядника майна боржника №02-10/14 від 26.04.2019; затверджено мирову угоду від 25.04.2019, укладену між боржником та комітетом кредиторів боржника, та закрито провадження у справі.
Відповідно до підпункту 1.9.1 пункту 1.9 вищезазначеної мирової угоди вимоги першої черги погашені.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що грошові вимоги в розмірі 2962489,62 грн, які підлягали до задоволення у першу чергу, погашені боржником, що встановлено судовими рішеннями Господарського суду Черкаської області, прийнятими в межах розгляду справи №10/5026/290/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", та що підтверджується самим кредитором - Приватним акціонерним товариством "Бластко", відтак обов'язок зі сплати зазначених коштів у відповідача відсутній.
Водночас Південно-західним апеляційним господарським судом враховується наступне.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинним на час розгляду справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" (далі - Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Положеннями статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
За умовами статей 77, 79 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Мирова угода повинна містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
В силу частини першої статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються за домовленістю сторін.
Одним з різновидів домовленості сторін, що зумовлює припинення зобов'язання є новація зобов'язання - заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (частина друга статті 604 Цивільного кодексу України).
Частиною четвертою статті 604 Цивільного кодексу України унормовано, що з припиненням первісного зобов'язання пов'язано правило про те, що новація припиняє і дію додаткових зобов'язань щодо нього.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що мирова угода, затверджена господарським судом у справі про банкрутство, за своєю правовою природою є новацією зобов'язання боржника перед кредиторами.
Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.06.2018 у справі №923/516/17 та від 24.04.2018 у справі №922/1866/17.
За умовами підпункту 1 пункту 2.4.2 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі №10/5026/290/2011, після спливу десятимісячного строку, протягом якого боржнику відстрочено погашення заборгованості перед кредиторами, грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Бластко" у сумі 771413,43 грн (вимоги шостої черги) сплачуються протягом двох місяців, починаючи з дати закінчення строку відстрочки погашення заборгованості.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що з моменту затвердження Господарським судом Черкаської області 03.06.2019 мирової угоди у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт" відбулась новація зобов'язання боржника перед кредитором, відтак зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", яке виникло у останнього перед Приватним акціонерним товариством "Бластко" як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2011 у справі №15/86/10, ухваленого у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу №070412-16/ФЛ-Ю-О від 12.04.2007, в межах суми грошових вимог, закріпленої умовами мирової угоди, а саме: 771413,43 грн, припинено.
Враховуючи вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності (припинення) зобов'язання боржника перед стягувачем за наказом Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011, що є належною та достатньою правовою підставою для визнання вказаного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Доводи скаржника про те, що відсутність у боржника обов'язку зі сплати грошових коштів у розумінні приписів частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, повністю спростовуються самим змістом вказаної норми процесуального закону та вищезазначеними висновками суду апеляційної інстанції, зробленими з урахуваннях фактичних обставин справи.
Посилання апелянта на те, що звертаючись до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, Приватне акціонерне товариство "Первомайський кар'єр "Граніт" намагається уникнути сплати виконавчого збору у розмірі 373390,30 грн, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Бочаров проти України" наголошує на тому, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Скаржником до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що Приватне акціонерне товариство "Первомайський кар'єр "Граніт" намагається уникнути сплати виконавчого збору у зв'язку з примусовим виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №15/86/10 від 17.03.2011, тому вказані твердження апелянта фактично ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях, при цьому судом апеляційної інстанції враховується те, що подання боржником до суду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є реалізацією права, наданого останньому приписами процесуального закону, а також те, що обставини, які зумовили відсутність у боржника обов'язку з виконання вищевказаного наказу, а саме: затвердження Господарським судом Черкаської області 03.06.2019 мирової угоди у справі №10/5026/290/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "Граніт", виникли до прийняття 11.07.2019 державним виконавцем відповідної постанови про стягнення виконавчого збору.
З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи скаржника стосовно порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 11.09.2019 у справі №15/86/10 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2019 у справі №15/86/10 - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2019.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя О.Ю. Аленін