03 грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/4111/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Старостіна В.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В. (повний текст складено 04.07.19) по справі № 520/4111/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти"
до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти" (далі - ТОВ "Промислові компоненти") звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1112482/39806198 від 19.03.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01 листопада 2018 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислові компоненти” та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01 листопада 2018 року № 1;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1121795/39806198 від 27.03.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 02 листопада 2018 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислові компоненти” та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02 листопада 2018 року № 2;
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.10.2018 року про віднесення ТОВ “Промислові компоненти” до переліку ризикових платників податків та зобов'язати комісію Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити ТОВ “Промислові компоненти” з переліку ризикових платників податків.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти":
- визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1112482/39806198 від 19.03.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01 листопада 2018 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 1121795/39806198 від 27.03.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02 листопада 2018 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислові компоненти”;
- зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01 листопада 2018 року № 1 та від 02 листопада 2018 року № 2, подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислові компоненти”;
- визнано протиправним та скасовано протокольне рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 04.10.2018 року № 183 про віднесення ТОВ “Промислові компоненти” до переліку ризикових платників податків;
- зобов'язано Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ “Промислові компоненти” з переліку ризикових платників податків;
- в іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Не погодившись з таким рішенням, ГУ ДФС у Харківській області, звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
В обгрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності рішень комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1112482/39806198 від 19.03.2019 та № 1121795/39806198 від 27.03.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що віднесення ТОВ “Промислові компоненти” до переліку ризикових платників податків не спричиняє негативні правові наслідки для позивача.
Позивачем до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В обгрунтування відзиву зазначає, що рішення суду першої інстанції в повному обсязі відповідає дійсним обставинам справи, ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції є обгрунтованими та законними.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Промислові Компоненти" на підставі договорів, укладених з ТОВ “ АТП 2012” від 03.08.2018 № 54, ТОВ “ Союз регіон” від 25.06.2018 № 186, ТОВ “Атлант буд схід” від 07.07.2018 № 0407/1, ТОВ “ CITADEL” від 03.09.2018 № 0309/3 придбано щебінь та портланцемент (а.с.82-153, 183-250 т.1, а.с.1-3 т.2).
Транспортування придбаних товарів від контрагентів до позивача здійснювали ТОВ “Гарант Екстра поставка” (договір № 04-18-18/2 від 21.06.2018) та ФОП ОСОБА_1 (договір надання послуг від 02.07.2018 № 0207/Т), що підтверджується актами надання послуг, копії яких містяться у матеріалах справи. (а.с.46-49, 54-61 т.1)
Навантажувально-розвантажувальні та фасувальні роботи проводилися ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 01.10.2018 № 0110/2 (а.с.62-65 т.1).
Вказані товарно-матеріальні цінності зберігалися позивачем у приміщенні, орендованому на підставі укладеного із ТОВ “Агроівест Холдинг” договору оренди нежитлового приміщення від 15.06.2018 № 1506/18/3 (а.с.42-45 т.1).
В той же час, 05.06.2018 між ТОВ "Промислові Компоненти" (продавець) та ТОВ "Агроінвест Холдинг" (покупець) було укладено договір поставки №0506/2, згідно умов якого продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його повну вартість (а.с.50-53 т.1).
Відповідно до п.5.4 даного Договору передача товару здійснюється на місці поставки: склад Продавця.
На виконання вказаного договору ТОВ "Промислові Компоненти" поставлено на адресу покупця щебінь гранітний та портландцемент на своєму складі і, як наслідок, транспортування даного товару позивачем до контрагента не здійснювалось.
Після поставки товару, позивачем складено податкові накладні № 1 від 01.11.2018 та № 2 від 02.11.2018 (а.с.66, 162-168 т.1), які були направлені для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).
Проте, 20.11.2018 позивачем отримано квитанції, у якій зазначено, що документи прийнято, але реєстрацію зупинено. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 1 від 01.11.2018 та № 2 від 02.11.2018 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних /розрахунків коригування в ЄРПН. (а.с.67, 169 т.1).
Позивачем подано пояснення із обґрунтуванням діяльності підприємства, походженням реалізованого товару, транспортування та надано відповідні документи (а.с.71-75,173-176 т.1).
За результатами розгляду наданих документів рішеннями від 19.03.2019 № 1112482/39806198 та від 27.03.2019 № 1121795/39806198 у реєстрації вказаних податкових накладних відмовлено через ненадання повного комплекту документів (а.с.68-69, 170-171, т.1)
Не погодившись з вказаними рішеннями позивачем подано скарги з відповідним пакетом первинних бухгалтерських документів, за результатами розгляду яких прийняті рішення від 11.04.219 № 20653/39806198/2 та від 03.04.2019 № 19093/39806198/2, якими з посиланням на п.56.23. ст.56 ПК України у задоволені скарги відмовлено.
Крім того встановлено, що згідно витягу з протоколу від 04.10.2018 № 183 засідання комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, ТОВ "Промислові Компоненти" включено до переліку платників податків в режимі “Журнал ризикових платників податків” розділу “Робота комісії регіонального рівня” підсистеми” Аналітична система” ІТС “ Податковий блок” за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 “Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником”. (а.с.59 т.2)
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної. Проте, контролюючим органом взагалі не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. В рішеннях відповідачем зазначено про ненадання платником податків первинних бухгалтерських документів. Однак, судовим розглядом встановлено, що позивачем на підтвердження відповідних господарських операцій із контрагентом направлялись до контролюючого органу письмові пояснення зі всіма необхідними документами. Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.
Також суд першої інстанції вказав, що в рішенні про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків не наведено обґрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18. Матеріали, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, відповідачем до суду також не надано. Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пунктів 2, 5, 11-15 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно із п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації №117), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій №117) та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг №117).
Згідно із пп.5 та 6 Порядку зупинення реєстрації №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.13 Порядку зупинення реєстрації № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, зокрема: зазначається критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Згідно з п.п. 15-16 Порядку зупинення реєстрації № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно зУКТЗЕДабо кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 22 Порядку зупинення реєстрації № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно п. 21 Порядку зупинення реєстрації № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації № 117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Як вбачається з електронних квитанцій від 20.11.2018 щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 01.11.2018 та № 2 від 02.11.2018, реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. (а.с.67, 169 т.1)
Станом на час зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН чинними були «Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117», затверджені 05.11.2018 в.о. голови Державної фіскальної служби України та оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.
Так, у п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку зазначено декілька підстав для зупинення реєстрації податкової накладної:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Проте, в електронних квитанціях від 20.11.2018 щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 01.11.2018 та № 2 від 02.11.2018 не зазначено, які конкретно підстави слугували підставами для зупинення реєстрації податкових накладних позивача.
Також, зі змісту квитанцій контролюючого органу не вбачається, які саме документи необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН.
Натомість, як підтверджено матеріалами справи, позивачем на підтвердження здійснення господарської операції з контрагентом було надано до контролюючого органу пояснення із обґрунтуванням діяльності підприємства, походженням реалізованого товару, транспортування та надано відповідні документи (а.с.71-75,173-176 т.1).
Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом не направлялося позивачу будь-яких листів стосовно невідповідності/ненадання певних додатків до зазначених пояснень.
Так само, контролюючим органом не надано до суду документів (актів тощо), складених у зв'язку з невідповідністю/ненаданням певних додатків до пояснень позивача, що свідчить про відсутність підстав вважати, що позивачем якісь із вказаних документів не направлялися на адресу податкового органу.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не було доведено в ході судового розгляду про наявність підстав для застосування конкретно визначених критеріїв оцінки ступеня ризиків, передбачених законодавством на час спірних правовідносин сторін, зважаючи на надані позивачем документи на усунення виявлених ризиків. Тому, відсутні підстави вважати, що позивачем не подано достатніх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності господарських операцій.
При цьому колегія суддів враховує, що рішення контролюючого органу має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог чинного законодавства. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду (зокрема, справи №1940/1950/18, № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.).
Щодо вказівки контролюючим органом у рішеннях комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1112482/39806198 від 19.03.2019 та № 1121795/39806198 від 27.03.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН про ненадання платником податку розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків, колегія суддів відмічає, що ТОВ "Промислові компоненти" разом із поясненнями (а.с.71-75,173-176 т.1) було надано контролюючому органу копії платіжних доручень як щодо купівлі таких товарів позивачем, так і щодо оплати на його користь ТОВ “Агроівест Холдинг” (а.с.158, 160-161 т.1). Зазначене спростовує висновки податкового органу,
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що положеннями п.п. "а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно із п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Таким чином, платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН після настання однієї із подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Промислові Компоненти" складено вищевказані податкові накладні № 1 від 01.11.2018 та № 2 від 02.11.2018 у зв'язку із відвантаженням товарів.
Зазначене спростовує доводи відповідача про ненадання позивачем документів, необхідних для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Отже, з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, які були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податковх накладних, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії.
Згідно з п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1112482/39806198 від 19.03.2019 та № 1121795/39806198 від 27.03.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що зумовлює наявність підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні від 01 листопада 2018 року № 1 та від 02 листопада 2018 року № 2, подані ТОВ “Промислові компоненти”.
Щодо включення ТОВ "Промислові Компоненти" до переліку платників податків в режимі “Журнал ризикових платників податків” розділу “Робота комісії регіонального рівня” підсистеми” Аналітична система” ІТС “ Податковий блок” за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 “Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником” (а.с.59 т.2), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.2 Порядку зупинення реєстрації №117 (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) моніторинг - це сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.
Критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - це визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.
На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 та з метою організації роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), визначення взаємодії Комісії ДФС, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523).
Відповідно до п.1 Порядку №523 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) даний Порядок є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДФС та комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - комісії регіонального рівня).
Згідно із п.п.6-9 Порядку №523 комісіями регіонального рівня здійснюється:
розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);
розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.
Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.
До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.
Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок". Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3*), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4* до Порядку.
Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій №117 (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.
Положеннями п.3 Порядку роботи комісій №117 визначено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Промислові Компоненти" було включено до переліку ризикових платників податків згідно витягу з протоколу від 04.10.2018 № 183 засідання комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.
Включення позивача до такого переліку відбулось до 13.11.2018 (час розміщення на офіційному веб-порталі ДФС України повідомлення про внесення змін до Критеріїв ризиковості платника податку та Критеріїв ризиковості здійснення операцій, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170).
Таким чином, на час включення позивача до переліку ризикових платників податків було чинним повідомлення, розміщене 23.03.2018 на офіційному веб-порталі ДФС України, згідно якого Державною фіскальною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України було затверджено:
- критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій;
- перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.
Так, Критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.
За змістом п.п.1.6 п.1 вказаного листа ДФС України комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
При цьому слід враховувати, що контролюючі органи згідно положень ПК України мають право здійснювати податковий контроль.
Так, відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах: що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до п.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.12.2015 по справі № 821/377/15-а.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством було передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, в тому числі, у формі проведення засідання комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС стосовно розгляду питання щодо встановлення ризиковості платника податків та внесення за результатами такого розгляду інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків до АІС "Податковий блок".
З огляду на вказане, рішення відповідача про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є проміжним рішенням податкового органу, яке безпосередньо не порушує права платника податків, а за своєю суттю є лише підставою для можливого вчинення у майбутньому додаткових заходів стосовно перевірки господарських операцій платника податків під час здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 по справі №540/2077/18, від 20.11.19 у справі № 480/4006/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів звертає увагу, що підстави для відступлення від правових позицій Верховного Суду судом не встановлені, а сторонами не повідомлені.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується із доводами відповідача стосовно того, що контролюючий орган збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій, покладених на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами, в тому числі постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.
Разом з тим слід враховувати, що чинним законодавством передбачено порядок розгляду комісіями регіонального рівня питань щодо виключення платників податку з переліку ризикових платників податків та прийняття за результатами такого розгляду відповідного рішення, про що до АІС "Податковий блок" вноситься інформація.
Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій №117.
Відповідно до п.21 Порядку роботи комісій №117 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Таким чином, наявність/відсутність підстав для виключення ТОВ "Промислові Компоненти" з переліку ризикових платників податків та внесення інформації щодо цього до ІТС “ Податковий блок” може бути розглянута комісією регіонального рівня контролюючого органу.
При цьому слід враховувати, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Також колегія суддів звертає увагу, що в резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 вказано про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти". Проте, в мотивувальній частині не наведено доводів відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування протокольного рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.10.2018 про віднесення ТОВ “Промислові компоненти” до переліку ризикових платників податків та зобов'язання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити ТОВ “Промислові компоненти” з переліку ризикових платників податків.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на результати розгляду апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, наявні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.
Згідно із ч.ч.3, 6 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір за 3 позовні вимоги немайнового характеру в загальному розмірі 5763,00 грн. відповідно до платіжного доручення №127 від 22.04.2019. Суд першої інстанції у мотивувальній частині судового рішення вказав на наявність підстав для стягнення на користь позивача всієї суми сплаченого судового збору у розмірі 5763,00 грн., проте в резолютивній частині судового рішення про таке стягнення та з якого з відповідачів не вказав.
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги та адміністративного позову, колегія суддів вирішила, що судові витрати зі сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову підлягають пропорційному стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти" (код ЄДРПОУ 39806198) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Щодо доводів ТОВ "Промислові компоненти" про наявність підстав для закриття провадження, колегія суддів виходить з фактичних обставин справи щодо повернення апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 Головному управлінню ДФС у Харківській області.
Відповідно до ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, повернення Головному управлінню ДФС у Харківській області апеляційної скарги відповідно до ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 не є перешкодою для повторного подання апеляційної скарги чи підставою для закриття відкритого за повторно поданою скаргою апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 298, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 по справі № 520/4111/19 скасувати в частині визнання протиправним та скасування протокольного рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 04.10.2018 року № 183 про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти" до переліку ризикових платників податків, про зобов'язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти" з переліку ризикових платників податків, а також в частині визначення розміру судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача.
Прийняти в цій частині позову нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування протокольного рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 04.10.2018 року № 183 про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти" до переліку ризикових платників податків та про зобов'язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти" з переліку ризикових платників податків.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові компоненти" (код ЄДРПОУ 39806198) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 по справі № 520/4111/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал
Судді(підпис) (підпис) В.В. Старостін Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 06.12.2019.