06 грудня 2019 р. справа № 400/2825/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спроощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович, вул. Січових Стрільців, 17,Київ,04053
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі-Відповідач або Уповноважена особа), в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати відповідача включити позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ст.26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.
Ухвалою суду від 01.10.2019 року відкрито провадження у справі №400/2825/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача відзив не надходив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
14.01.2016 р. позивач уклав з Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» договір банківського вкладу (депозиту) №980-067-000175817.
20.05.2016 р. позивач уклав з Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» договір банківського вкладу (депозиту) №980-067-000243724.
20.05.2019 р. позивач вніс суму 65189,15 грн. для зарахування на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчить квитанція №5037545.
Повернення коштів виконувалось за посередництвом ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр»
15.01.2015 постановою НБУ №217/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку” ПАТ “Банк Михайлівський” було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.
23.05.16 постановою НБУ №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” банк був віднесений до неплатоспроможних.
В серпні 2016 року позивача повідомлено, що на момент введення тимчасової адміністрації на рахунку позивача знаходяться кошти в сумі 65189,15 грн., однак його договір було визнано нікчемним і позивача не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.26 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом.
Відповідно до рішення №27 від 21.08.12 адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб “Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами” розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.
Стаття 27 Закону зобов'язує уповноважену особу Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.
У цьому випадку, судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду, вкладника ОСОБА_1 не було включено до жодного з цих переліків.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Уповноваженої особи.
Щодо постанови НБУ №217/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку” ПАТ “Банк Михайлівський”, яка вводила ряд обмежень щодо діяльності ПАТ “Банк Михайлівський” то необхідно зазначити, що зазначена постанова адресована в першу чергу до керівників банківської установи, а не до його клієнтів. Обмеження, викладені у п.4 зазначеної постанови носять загальний та неконкретний характер, і неможливо встановити, яка сама з цих обмежень може стосуватись відкриттю поточних рахунків та зарахування на них коштів клієнта.
У будь-якому випадку, стаття 75 Закону України “Про банків і банківську діяльність” жодних цивільно-правових наслідків для правочинів, укладених проблемними банками, не передбачає. Єдина заборона для проблемних банків, передбачена ст.75 Закону, стосується використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків в національній та іноземній валюті. Обмежень для клієнтів банка у використанні власних рахунків, законодавство не передбачає.
Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку. В цьому випадку це з 23.05.16.
Жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не передбачає. Тому, станом на 20.05.2016 ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.
Суд зазначає, що позивач 20.05.2016 р. розмістив на депозиті на поточному рахунку банку - 65189,15 гривень. Станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку - 23.05.16, кошти в сумі - 65189,15 гривень були на поточному рахунку позивача. За таких обставин, він має право на відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду відповідно до ст.26 Закону.
Операції проведення ПАТ “Банк Михайлівський” та ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” в травні 2016 року з перерахуванням коштів один одному на підставі договорів доручення та відступлення права вимоги не вплинули на баланс взаєморозрахунків позивача з банком.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" доповнено Принкінцеві та Перехідні положення ЗУ “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” п. 15, за яким до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх при рівнянням до вкладників.
Тобто, вказаним законом розширено коло осіб, які з 19.11.2016 року набули права на отримання коштів за рахунок Фонду.
Так, на час виведення Фондом банку з ринку, на поточному рахунку позивача знаходилися ті самі 65189,15 гривень та проценти по ним, які ним особисто внесені до каси ПАТ “Банк Михайлівський” 20.05.2016 р.
Відтак, в даному випадку, позивач прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Зазначена правова позиція відповідає правовим висновкам Вищого адміністративного суду, викладеним, зокрема, в ухвалі від 13.09.2017 року по справі №К/800/16649/17.
Щодо посилання повноваженої особи у листах на адресу позивача про нікчемність правочину, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону «Про систему гарантування вкладів» № 4452 (далі- Закон №4452), Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452, Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, з огляду на особливу правову природу діяльності Уповноваженої особи, обов'язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону № 4452, перелік яких є вичерпним. При цьому, положення статті 216 ЦК не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 р. у справі №823/2074/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн. за позов немайнового характеру, що підтверджується квитанцією від ПН155 від 09.09.2019 р. (а. с. 4) і з урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала стороною у справі в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (вул. Січових Стрільців, 17,Київ,04053 ідентифікаційний код 21708016) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 21708016) щодо не включення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку осіб, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 65189,15 гривень.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) включити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку осіб, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 65189,15 гривень.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 704,80 грн.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич