справа №1.380.2019.003332
про залишення позовної заяви без розгляду
05 грудня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
представника позивача Шимборської О.А.,
представника відповідача Заставного Р.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року № 007-13999-120215.
Ухвалою від 08.07.2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали. 19.07.2019 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 23.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Представником відповідача у підготовчому засіданні заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначає, що Банком направлялося повідомлення про нікчемність договору банківського вкладу листом від 23.09.2015 року. Оформлення прав позивача на спадкове майно відбулося 20.01.2016 року. Представник відповідача вважає, що позивач знав і мав можливість знати про порушення своїх прав, проте до суду звернувся у 2019 року чим пропустив шестимісячний строк встановлений на звернення до адміністративного суду.
Представник позивача у підготовчому засіданні просив у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовити. Вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки він скористався досудовим порядком вирішення спору та 05.06.2019 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича з вимогою за №10/19 про подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року № 007-13999-120215, на яку 14.06.2019 року отримала відмову про включення даних гр. ОСОБА_1 , як спадкоємця згідно договору «Найкращий від Миколая» від 12.05.2015 року №007-13999-120215 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Третя особа у підготовче засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази наявні в матеріалах справи, зазначає наступне.
Нормою ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за змістом ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Твердження представника позивача про те, що про порушення своїх прав позивач дізналася з листа відповідача від 14.06.2019 за №2736/4, судом не враховуються з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №007-13999-120215 у доларах США.
25.05.2015 ОСОБА_2 померла. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.01.2016 державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори Якубець Т.Я. та зареєстрований у реєстрі за №6-18, а також витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №427086802 від 20.01.2016 року ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2
23.09.2015 року представником ПАТ «Дельта Банк» на адресу ОСОБА_2 скеровано повідомлення про нікчемність правочину у відповідності до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивачу було відомо про укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №007-13999-120215 від 12.02.2015, оскільки кошти банківського вкладу за зазначеним договором в сумі 7800 дол. США згідно платіжного доручення №45777977 від 12.02.2015 перераховані на рахунок ОСОБА_2 . ОСОБА_1 .
Крім того, позивачу було відомо про розпочату процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» згідно рішення ВДФГВФО №181 від 02.10.2015, оскільки вона включалась до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду і 23.10.2015 їй було виплачено 200 000,00 грн. суми відшкодування вкладу.
Оформлення прав на спадкове майно позивачем відбулося 20.01.2016 року, а відтак позивач мала можливість з цього часу звернутися до суду за захистом своїх прав, що стосуються подання відповідачем додаткової інформації щодо ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року № 007-13999-120215, та подати позов у встановлений строк.
Представник позивача покликався на те, що лише після висловлення Верховним судом правових позицій у даній категорії справ вона вирішила звернутися до суду.
Зазначені доводи є безпідставними, оскільки наявність чи відсутність судової практики ніяк не пов'язана з правом особи звернутись до суду.
Представником позивача не наведено будь - яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду без поважних причин, підстав для поновлення цього строку немає, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст.123 КАС України.
З огляду на наведене, враховуючи дату звернення позивача до суду із позовом про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “ДЕЛЬТА БАНК” Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року № 007-13999-120215, суд не вбачає поважних причин для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання до вчинення дій, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання до вчинення дій.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмір 802,80 грн., сплачені згідно квитанції №42456419 від 02.07.2019 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2019 року.
Суддя Крутько О.В.