справа № 756/9725/19
головуючий у суді І інстанції Жук М.В.
провадження № 22-ц/824/12947/2019
05 грудня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Київ від 02 листопада 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -
Ухвалою Оболонського районного суду міста Київ від 02 листопада 2019 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 20 листопада 2019 року подав до суду апеляційну скаргу.
Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що станом на 20 листопада 2019 року він не отримав копію оскаржуваної ухвали, а про її наявність дізнався 11 листопада 2019 року на сайті судової влади.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що копія оскаржуваної ухвали скаржнику не надсилалась, оскільки відсутній супровідний лист, який є доказом направлення ухвали суду учасникам справи.
Однак, скаржник не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не зазначає поважних причин пропуску вказаного строку.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Згідно з вимогами частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Київ від 02 листопада 2019 року залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана