справа № 363/4884/18
провадження № 22-ц/824/15249/2019
05 грудня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року відкрито провадження.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, в частині порушення правил підсудності, ОСОБА_1 07 жовтня 2019 року звернулась до суду із апеляційною скаргою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що дана справа має розглядатися Деснянським районним судом міста Київ.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для надіслання на адресу апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску вказаного строку.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Відповідно до супровідного листа Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року на поштову адресу ОСОБА_1 було направлено копію вищевказаної ухвали для виконання.
Як убачається з матеріалів справи, копію ухвали Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року скаржник отримав 07 листопада 2019 року.
Разом з тим, станом на 05 грудня 2019 року скаржник не виконав вимоги, зазначені в ухвалі, та не надіслав на адресу апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску вказаного строку.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Законом, а саме частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).
Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Виходячи зі змісту частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Таким чином, за обставин, коли скаржником у встановлений судом строк станом на 05 грудня 2019 року не усунуто недоліки апеляційної скарги, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357, ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути.
Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Суддя Т.О. Писана