справа № 752/14008/19
головуючий у суді І інстанції Череднніченко Н.П.
провадження № 22-ц/824/17213/2019
04 грудня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Груз» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Київ від 10 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Груз», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Київ від 10 липня 2019 року відкрито провадження у даній справі.
Не погоджуючись із указаною ухвалою ТОВ «Груз» 25 листопада 2019 року подало апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначало, що дана справа має бути підсудна Ленінському районному суду міста Запоріжжя, оскільки місцем реєстрації відповідача ТОВ «Груз» є Дніпровський район міста Запоріжжя.
З матеріалів справи убачається, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 354 ЦПК України, оскільки, пропущено строк на апеляційне оскарження та не надано доказів сплати судового збору.
Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Отже, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що копію оскаржуваної ухвали разом із позовною заявою він отримав 13 листопада 2019 року, однак, доказів на підтвердження зазначеного суду не надав.
Також скаржник звертаючись до суду із апеляційною скаргою не просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Скаржником також не долучено до апеляційної скарги докази сплати судового збору.
Так, у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вищезазначені документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921, 00 грн.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 положення підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VІ справляння судового збору за подання таких заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Отже, скаржнику за подання апеляційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1921, 00 грн.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами:
отримувач коштів УК у Солом'янському районі;
Код за ЄДРПОУ 38050812;
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
МФО банку 899998;
Рахунок отримувача UA118999980000034311206080024;
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За наведених обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Груз» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Київ від 10 липня 2019 року залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана