03 грудня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 755/1062/19
Апеляційне провадження 22-ц/824/15363/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Махлай Л.Д.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»
Акціонерне товариство «УкрСиббанк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Арапіної Н.Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим в частині, усунення перешкод у здійсненні права власності,
у січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кей-Колект», АТ «УкрСиббанк», у якому просила визнати припиненим договір іпотеки в частині 1/3 іпотечного майна, усунути перешкоди у здійсненні нею права власності.
В обґрунтування вимог зазначала, що 14.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11269341000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 155 000 доларів США. Цього ж дня між цими ж сторонами з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала в іпотеку банку нежитлове приміщення № 1, яке знаходиться на другому поверсі (в літ. А) за адресою: АДРЕСА_1 .
За договором факторингу № 4 від 11.06.2012 право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11269341000 від 14.12.2007, укладеним із ОСОБА_3 та договором іпотеки перейшло до ТОВ «Кей Колект».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.07.2015 задоволено її позов до ОСОБА_3 та визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АВВ 504481 видане 19.08.1999 на ім'я ОСОБА_3 , а саме: в частині обов'язкової частки у спадковому майні в розмірі 1/3 частини нежитлового приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19.01.2016 задоволено її позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визначено їй додатковий строк терміном один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2017 задоволено її позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та визнано за нею, як спадкоємицею першої черги за законом право власності на 1/3 частину нежитлового приміщення № 1, площею 81,9 м2, яке розташоване на другому поверсі (в літ. А) нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.05.2018 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кей Колект» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено в повному обсязі.
Оскільки у неї відсутні боргові зобов'язання перед ТОВ «Кей Колект» договір іпотеки в частині майна, яке належить їй на праві власності має бути припиненим та вона має право повноцінно розпоряджатися належним їй майном.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом першої інстанції не враховано, що вона є власником частини майна, переданого в іпотеку. Це майно вона успадкувала від батька, а не від матері, яка є іпотекодавцем по іпотечному договору та вона не повинна нести відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_3 . На неї не поширюється положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку» щодо наслідків переходу права власності на предмет іпотеки. Суд не врахував положення ст. 607 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Суд також не врахував, що у позові ТОВ «Кей Колект» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, оскільки позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги. АТ «УкрСиббанк» також не має права вимоги до позичальника за спливом позовної давності. Крім того, вважає, що суд безпідставно не задовольнив її клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи Конституційним Судом України за зверненням ОСОБА_7 щодо невідповідності ч. 1, 2, 4, 5 ст. 41 Конституції України положень ч. 1 та 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку».
У судовому засіданні представник ТОВ «Кей-Колект» - Грабовий О.А. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на його законність та обгрунтованість. Також вказав, що суд правильно вирішив питання про відмову у зупиненні провадження у справі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Кей-Колект» колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Позивач просила зупинити провадження у справі, оскільки на розгляді у Конституційному Суді України перебуває справа за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституцій України положень частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку».
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи Конституційним Судом України не звернув уваги на те, що спірні правовідносини базуються саме на положеннях ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку». Відтак у разі задоволення конституційної скарги ОСОБА_7 застосування до спірних правовідносин даної норми призведе до неправильного вирішення спору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За вказаних обставин колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституцій України положень частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку».
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд
провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим в частині, усунення перешкод у здійсненні права власності зупинити до розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституцій України положень частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку».
Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 04.12.2019.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик