Апеляційне провадження № 22-ц/824/15251/2019
4 грудня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи 753/4830/13
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.,
учасники справи:
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
боржник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва, постановлену 19 вересня 2019 рокув приміщенні суду під головуванням судді Комаревцевої Л.В.,
У вересні 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося із заявою про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «Вердикт Капітал» по виконанню рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2013, яке набуло чинності, по справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно інформації АСВП з відкритим доступом, за параметрами пошуку ПІБ боржника ОСОБА_1 відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі ДВС чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
У зв'язку із перебуванням ТОВ «ОТП Факторинг України» на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, через що було порушено строки для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Після укладенні договору факторингу 17.09.2018 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал», виникла необхідність передачі оригіналів кредитних справ клієнтів, однак, оригіналів виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 Товариству не передавалося. Про вказане свідчить Акт перевірки матеріалів кредитної справи від 30.07.2019.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено; видано дублікат виконавчого листа та поновлено строк для його пред'явлення.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні вказаної заяви.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд необґрунтовано поновив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки стягувач не надав достатніх доказів стосовно пропуску такого строку та не навів поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Суд першої інстанції безпідставно поклав на боржника відповідальність за дії/бездіяльність стягувача, не надавши неупередженої оцінки тим обставинам, що сторона стягнення, як ТОВ «ОТП Факторинг Україна» так і ТОВ «Вердикт Капітал», починаючи з 02.08.2013 (дата видачі виконавчого листа № 753/4830/13) мали всі об'єктивні можливості для виконання судового рішення.
Вважає, що передача документа від одного структурного підрозділу до іншого, чи продаж кредитного портфелю ніяк не свідчить про існування непереборних обставин, що не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Посилання суду на ту обставину, що ТОВ «ОТП Факторинг» на момент передачі права вимоги до ТОВ «Кредит Капітал» перебувало на стадії ліквідації спростовується витягом з ЄДРПОУ, згідно якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не перебуває в стані припинення чи банкрутства. А тому вказане спростовує висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції жодним чином не мотивував свою ухвалу.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - Крупенко В.А. підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви.
Представник ТОВ «Вердикт Капітал» - Цермолинський І.М. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належно, проте про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Задовольняючи заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для його пред'явлення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Акту про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи CL-013/025/2007 щодо ОСОБА_1 встановлено факт відсутності оригіналів виконавчих документів.
Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
У відповідності до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.05.2013 Дарницьким районним судом м. Києва на підставі заочного рішення стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 31 872 доларів США і 46 центів, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 254 756 грн. 57 коп., заборгованості та 876 463 грн. 06 коп. пені, що разом складає 1 131 219 грн. 63 коп. та судовий збір.
04.02.2019 заявник звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2019 заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2013, яке набрало законної сили з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал».
Звертаючись із заявою Товариство посилалося на те, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень за ОСОБА_1 відкриті виконавчі провадження відсутні, а у зв'язку з перебуванням ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на стадії ліквідації, скороченням штату виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик «ProZorro», після купівлі частини кредитного портфелю виникла необхідність у передачі кредитних справ, звірки за актами прийому-передачі документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів виконавчих листів.
На час подання заяви судове рішення не виконано.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 433 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Колегією суддів враховано, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 30.07.2019, у будь-якому відділі ДВС чи приватного виконавця не перебувають на виконанні виконавчі листи по цивільній справі №753/4830/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, виданих на підставі заочного рішення Дарницького районного суду м. Кива від 31.05.2013.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки виконавчий лист було втрачено, що підтверджується Актом про втрату виконавчих документів результаті перевірки матеріалів кредитної справи № CL-013/025/2007 щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки оригінал втрачено, рішення не виконано і воно не втратило своєї законної сили.
У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греці, заява №183571/91» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…».
19 листопада 2010 року Консультативною радою європейських суддів (КРЄС) прийнято Висновок №13 (2010), який зокрема встановлює, що у державі, яка керується верховенством права, державні органи передусім зобов'язані поважати судові рішення і виконувати їх швидко ex ofilicio. Сама ідея державного органу, який відмовляється підкоритися рішенню суду, підриває концепцію примату закону (п. 31).
З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції грунтується на матеріалах справи, встановлених обставинах та відповідає вимогам закону, є законною і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 5 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач
Судді: