справа № 372/3580/16 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Потабенко Л.В.
03 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.,
секретаря судового засідання: Дячук І.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10406/2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах позивачів на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року та на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 до Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Трипільська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до ПАТ «Центренерго» та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та доповнення підстав позову, просили стягнути на їх користь спричинену моральну шкоду кожному у розмірі по 576 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється рівнем розміру мінімальної зарплати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду по 1 843 200,00 грн. кожному.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У травні 2019 року представник ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» - Грибець В.А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по даній справі в частині стягненняз позивачів судового збору.
Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року заяву задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 суму судових витрат, що включають судовий збір за розгляд справи судом у розмірі по 551,20 грн. з кожного на користь Державної судової адміністрації України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах позивачів на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що реальні санітарні зони по Трипільській ТЕС - як по промисловому майданчику, так і по майданчику золошлакових відвалів не встановлені і це очевидні факти.
Зазначає про наявність сумнівів в об'єктивності неперепровірених досліджень, які здійснювались власною лабораторією ТЕС.
Звертають увагу на те, що «пиління» продовжується, на підтвердження чого позивачами надано доказові документи.
Вказує, що відстань від с. Дерев'яна до населених пунктів, у яких проживають позивачі, коливається у відстанях 2-4 км та доказові матеріали засвідчують явища, які є характерними для всього регіону.
Зазначає, що надзвичайне пилове забруднення атмосферного повітря головним чином на 80-90% спричинено викидами Трипільської ТЕС. Господарська діяльність відповідача зумовлює екологічні ризики, а саме: забруднення атмосферного повітря, висока ймовірність захворювань дихальної системи людей, які мешкають в населених пунктах Обухівського району та перевищення ГДК арсену в ґрунтах.
Вказує на те, що експертні висновки №8645 від 27.07.2016, додаткові висновки №8658 від 25.08.2016 та №8796 від 05.05.2017 є належними та допустимими доказами у даній справі, які доповнюються Звітом ДУ «ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва НАМН України» та висновками екоаудиту, здійснені ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Екозахист» щодо понаднормативного забруднення шкідливими речовинами природного довкілля виробничою діяльністю відповідача у регіоні проживання позивачів, що створює небезпеку для життя і здоров'я місцевих жителів.
Посилається на комплексне порушення прав позивачів, спричинення останнім моральної шкоди, наявність у діях Трипільської ТЕС складу цивільного правопорушення та необхідність застосування правових унормувань наведених у рішеннях ЄСПЛ «Дубецька проти України» та «Дземюк проти України». Звертають увагу на погіршення здоров'я у позивачів, у зв'язку з екологією регіону та стресом від таких умов проживання та наявністю медичної документації.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах позивачів на додаткове рішення просить останнє скасувати, як незаконне. Вказує, що позивачі звільняються від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджується практикою Апеляційного суду Київської області, Київського апеляційного суду та Верховного Суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Центренерго» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Зазначає, що перевищень нормативів доведених Дозволом на викиди забруднюючих речовин не виявлено. Стан природного середовища Обухівського району Київської області за 2014, 2015 та перше півріччя 2016 року в нормі та не перевищує прийнятих державних стандартів відповідно до інформації ЦГО. Вказує, що за даними багаторічних спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в місті Обухів і Українка характеризується, як низький.
За екологічною оцінкою стану і ступеню чистоти поверхневі води в районі м. Українка відносяться до ІІ класу, 3 категорії: за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті.
Звертає увагу на те, що на території Обухівського району Київської області не зареєстровано жодного випадку пов'язаного з професійним захворюванням внаслідок діяльності Трипільської ТЕС. Зазначає, що кількість хворих на серцево-судинні хвороби, онкологічні, захворювання органів дихання в Обухівському районі не залежить від відстані та місця їх проживання по відношенню до Трипільської ТЕС та діяльність останнього не впливає на рівень захворюваності серцево-судинними, онкологічними захворюваннями та органів дихання.
Вказує на недоведеність позивачами, що виробнича діяльність відповідача погіршила їх рівень життя до неприйнятного в даній місцевості.
У судовому засіданні представник позивачів - ОСОБА_1 підтримав апеляційні скарги в повному обсязі з підстав наведених в ній та просив останні задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
Позивачі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_60 , ОСОБА_59 , ОСОБА_43 , ОСОБА_45 , ОСОБА_44 надали свої пояснення та підтрималу думку
Представники ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Трипільська теплова електрична станція» - Грибець В.А. заперечував проти апеляційних скарг, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їхніх представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про відмову повністю в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено обставин, які б породжували правові наслідки у виді виникнення зобов'язань сплатити визначені позовом кошти. Дослідивши матеріали справи та зібрані докази, встановлені обставини справи підстав для задоволення позовних вимог з мотивів, викладених в позовній заяві суд не вбачав.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що всі позивачі постійно проживають в місті Українка Обухівського району Київської області, поблизу Трипільської ТЕС, що підтверджується копіями паспортів.
ПАТ «Центренерго» зареєстрована в Україні юридична особа, власником істотної частки якої, на час розгляду справи, є Держава Україна. Майновий комплекс підприємства складається з будівель, споруд та технологічного обслуговування, а також складів для збереження відходів, серед яких Трипільська теплова електрична станція, що знаходиться за адресою: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1, яка не має статусу юридичної особи. Вказане підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав, Положенням про Трипільську ТЕС, Відомостями з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, копією Свідоцтва про державну реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
Вказаному підприємству Міністерством екології та природних ресурсів України 28 грудня 2012 року наданий Дозвіл № 3223110500-004 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком на п'ять років з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року (т. 10, а. с. 14).
Міністреством охорони навколишнього природного середовища України 25.04.2016 надано дозвіл № 3223110500-25 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з необмеженим терміном дії. Також підприємство має: спеціальний дозвіл на користування надрами № 4694 від 14 вересня 2015 року виданий Державною службою геології та надр України строком на п'ять років.Підприємство також має дозвіл на спеціальне водокористування від 31.12.2015 № 478/14 з терміном дії з 01.01.2016 до 01.01.2019. В матеріалах справи також наявні паспорт місця видалення відходів від 20.07.2000 № 14-3-4 та Сертифікат якості промислових відходів від 12.05.2015.
У листі Трипільської ТЕС №04-1932 від 08 квітня 2013 року, зазначено, що спорудження Трипільської ТЕС відбувалося протягом 60-70-х років минулого століття. Електростанція була повністю введена в експлуатацію у 1972 році. Генеральним проектувальником Трипільської ТЕС, Київським відділенням КІ «Енергопроект» (у період будівництва «Теплопроект»), в проект її побудови були закладені рішення універсального проекту пиловугільної ДРЕС з енергоблоками потужністю 300 МВт, розробленого ще у 50-ті роки. Таким чином, питання охорони навколишнього середовища вирішувалося лише шляхом впровадження сучасних на той час методів та заходів. Для Трипільської ТЕС ці заходи полягали у встановленні установок уловлення твердих суспендованих речовин. Інші установки очищення димових газів (від оксидів сірки та азоту) проектом просто не передбачалися.
З огляду на брак коштів модернізація та оновлення обладнання ТЕС практично не проводилось з моменту розпаду Радянського Союзу. І лише в 2005 році відбулася реконструкція електрофільтрів блоку ст. №1А з їх повною зміною, що дало змогу знизити викиди твердих суспендованих речовин до 375 мг/м3.
Наявні установки очищення димових газів, встановлені ще при спорудженні ТЕС, не в повній мірі задовольняють вимогам чинного законодавства, а саме «Технологічним нормативам допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт», які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 жовтня 2008 року №541. Цей наказ на національному рівні втілює вимоги Директиви 2001/80 ЄС, які наша країна зобов'язалась виконати до 31 грудня 2017 року, приєднавшись до Договору про заснування Енергетичного співтовариства.
Враховуючи потребу технічного переозброєння устаткування підприємств енергетичного комплексу, наказом Міністерства палива та енергетики України від 09 жовтня 2008 року затверджений графік реконструкції блоків, яким передбачається іонізація парку переобладнання пиловугільних енергоблоків Трипільської ТЕС, в тому числі оснащення їх газоочисним обладнанням відповідного ступеню очистки, в термін до 2020 року.
На даний час електростанція впроваджує проект з реконструкції.
З листа Державної архітектурно-будівельної інспекції №10/10-73/0709/06/01 від 07 вересня 2016 року вбачається, що реконструкція Трипільської ТЕС не проведена у зв'язку з наявністю цілого ряду обставин (т. 12, а. с. 48-50).
Згідно відповіді на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації № 10-05-18/787 від 30.01.2018 року надано інформацію про те, що за результатами протоколу проведених випробувань Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області щодо лабораторних досліджень повітря, води та ґрунту в Обухівському районі встановлено: у відібраних пробах повітря концентрації хімічних речовин в точці № 1 (1000 м з підвітряної (північної) сторони від джерел забруднення, (межа СЗЗ) перевищують ГДК по пилу (зважені речовини) в 1,1 рази, азоту діоксиду в 1,1 рази, вуглецю оксиду в 1,06 рази в точці № 18 -300 м з підвітряної (північної) сторони від золо відвалу (меже СЗЗ) перевищують ГДК по пилу (зважені речовини) в 1,1 рази згідно «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць» затверджених Т. в. о. Головного Державного санітарного лікаря України 03.03.2015. В інших точках відбору концентрації хімічних речовин відповідають ГДК. Відповідно до протоколу мікробіологічного контролю ґрунтів в Обухівському районі в чотирнадцяти точках відбору ґрунту перевищені допустимі рівні титру БГКП та ентерококів, що свідчить про його забруднення; За результатами протоколів мікробіологічного дослідження води з колодязів в с. Плюти та в м . Українка по вул. Будівельників виявлено загальні коліформні бактерії та E. coli, що підтверджується відповідними протоколами в матеріалах справи (т. 15, а. с. 184 - 200).
З листів Державної екологічної інспекції у Київській області № 10-31/1962 від 05 листопада 2015 року та Державної екологічної інспекції України № 2/2-10/1389 з/ 142з вбачається, що у період з 2012 по 2015 рік проведено 4 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільської ТЕС, 3 планові та 1 позапланова з Київською міжрайонною екологічною прокуратурою. За фактами порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірок винні особи були притягнуті до дисциплінарної відповідальності. А саме в 2013 році були встановлені наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; перевищення нормативів ГДС в річку Дніпро з очисних споруд санаторію-профілакторію «Зміна»; забруднення земельної ділянки площею 4,94 кв.м. нафтопродуктами на території електроцеху. В 2014 році та в 2015 році встановлено перевищення норматив ГДС в річку Дніпро з очисних споруд санаторію-профілакторію «Зміна».
В листі № 14-25/УЛ/08-25 від 27 квітня 2015 року Державна екологічна інспекція у Київській області також повідомляє про здійснені перевірки, не заперечує наявності пиління золовідвалу Трипільської ТЕС, що виникає під час сильних вітрів та у спекотну погоду, вказує на заходи, які вчиняються Трипільською ТЕС та про початок робіт по реалізації проекту реконструкції золовідвалу (т. 10, а. с. 186-187).
У листі № 07-08-26/1896/1 від 11 липня 2016 року Державна екологічна інспекція у Київській області надала інформацію про причини невиконання робіт по реалізації проекту реконструкції золовідвалу та зазначила, що у 2016 році звернення щодо забруднення від золовідвалу не надходили (т. 10, а. с. 232).
В листі Державної екологічної інспекції України № 2/0-10-2049 від 11 травня 2016 року повідомляється про здійснену в 2015 році перевірку вод Канівського водосховища у створі м. Києва та виявлення у вересні 2015 року перевищення норм забруднення. Однак у червні, липні, листопаді 2015 року, січні - березні 2016 року у Канівському водосховищі взагалі не було виявлено високих та екстремально високих рівнів забруднення. Дані щодо якісного складу води Канівського водосховища в районі м. Українки не надані у зв'язку з відсутністю (т. 10, а. с. 45-46).
В 2016 році Державна екологічна інспекція України в листі № 2/2-7-8036 від 13 жовтня 2016 року надала інформацію про проведені перевірки у цьому році. У листі зазначається про наявність у підприємства чинних дозволів на викиди забруднюючих речовин з терміном дії. Вказано, що за результатами вимірювань показників складу і властивостей вод перевищення гранично допустимого скиду речовин із зворотними водами не встановлено. Ефективність пилогазоочисних установок Трипільської ТЕС (електрофільтрів) дозволяє забезпечення виконання умов Дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що підтверджується результатами випробовувань. Золошлаковідвал Трипільської ТЕС рівнинного типу, займає площу 125 га та складається з трьох технологічних карт. Розроблений паспорт місця видалення відходів золошлакувідвалу Трипільської ТЕС від 20 липня 2000 року № 14-3-4. Для контролю впливу золошлакувідвалу на ґрунтові води встановлена мережа спостережних свердловин (їх 24). Для визначення техногенного впливу золошлакових відходів проводиться щорічне моніторингове обстеження ґрунтів в межах санітарно-захисної зони золошлакувідвалу. Основним напрямком вирішення питання зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище від золошлаковідвалу Трипільської ТЕС є, насамперед, збільшення кількості повторного використання золошлакових відходів. У листі також вказується про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, деякі з них стосуються санаторію-профілакторію «Зміна», деякі відсутності необхідного погодження (т. 12, а. с. 57-59).
Аналогічні дані були наведені Державною екологічною інспекцією у Київській області в листі № 2-08-25/3941 від 14 листопада 2016 року та №2/2-10-884 від 26 листопада 2016 року (т. 11, а. с. 182-185, т. 15, а. с. 86-88).
В листі Державної екологічної інспекції України № 2/2-10-8844 від 18 листопада 2016 року надається повна інформація про проведені в 2016 році перевірки, їх результати та вжиті заходи реагування (т. 11, а. с. 188-189). Матеріали справи містять копії актів перевірок в період часу з 2011-2016 роки та матеріали щодо здійснення реалізації проекту реконструкції захисних систем.
Державна установа «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України, Обухівський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» у листі № 384 від 08 серпня 2016 року вказують на те, що основним забруднювачем атмосферного повітря в Обухівському районі є Трипільська ТЕС, її викиди складають 82,8% усіх викидів промислових підприємств. Разом з цим, вказують на наявність у підприємства дозволу на викиди, зменшення кількості викидів забруднюючих речовин, проведені профілактичні заходи та дослідження, за результатами яких зроблені висновки про підвищений рівень забруднення в межах м. Обухів та м. Українка (т. 11, а. с. 5-7).
Згідно відповіді №17.10/107 від 22 жовтня 2016 року на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації, яка становить публічний інтерес, з приводу стану природного довкілля у зв'язку з діяльністю Трипільської ТЕС до Центральної геофізичної лабораторії ДС України з надзвичайних ситуацій №485 від 18.01.2016 року, вода Канівського водосховища в районі Українки забруднена сполуками важких металів, сполуками азоту, фенолами. Перевищення гранично допустимих концентрації (ГДК)1 відмічено за сполуками міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного, сполуками азоту та фенолами. Середні межі коливань складали за сполуками міді 2-8 ГДК, > форму шестивалентного 4-6 ГДК, сполуками цинку -1-3 ГДК, мангану - 0,8 - 4,8 ГДК. Вміст азоту нітритного був у межах 1-3,8 ГДК, азоту амонійного - 0,3 - 2,4 ГДК, фенолів - від 0 до З ГДК Концентрації сполук заліза загального були у межах 0,4-1,5 ГДК.
Центральна геофізична обсерваторія Державної служби України з надзвичайних ситуацій вказала, що за даними багаторічних спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Обухів і Українка характеризується, як низький. Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації.
Стан забруднення поверхневих вод в районі розміщення Трипільської ТЕС визначається на Канівському водосховищі, в районі м. Українка. За програмою спостережень, проби води на гідрохімічні показники відбираються 4 рази на рік (в основні гідрологічні фази), в яких визначається до 40 хімічних речовин. Аналіз отриманих даних за 2014, 2015 роки та І півріччя 2016 року свідчить, що у воді Канівського водосховища в районі м. Українка вміст фенолів, нафтопродуктів, синтетично поверхнево-активних речовин (СПАР), хлорорганічних пестицидів не перевищував допустимі нормативи. Найбільш високі концентрації сполук азоту амонійного та міді спостерігались у І півріччі 2016 року, сполук азоту нітратного - у 2014 р. у нижньому створі міста, сполук мангану та хрому шестивалентного - у 2015 р. у створі 4 км нижче м. Українка. За екологічною оцінкою стану і ступеню чистоти поверхневі води в районі м. Українка відносяться до II класу, 3 категорії: за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті.
Спостереження за забрудненням ґрунтів на вміст важкими металами проводились в м. Українка в 2010 році, максимальний вміст калію, магнію, міді та нікелю був нижчий рівня ГДК (т. 13, а. с. 177-181).
ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій в листі № 66/1/4408 від 20 травня 2016 року вказала про здійснення планових та позапланових перевірок Трипільської ТЕС, за результатами яких були складені акти та приписи про усунення порушень, притягнуто винних осіб до адміністративної відповідальності. Разом з цим, вказано про відсутність інформації про аварії і пожежі на цьому підприємстві протягом останніх 10 років (т. 10, а. с. 79-80).
В листі від 18 травня 2016 року № 06.1-08.2/579 Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації повідомив, що у департаменті відсутні відомості щодо фактів аварій, пожеж на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» та внесення документів реагування у зв'язку з діяльністю Трипільськорї ТЕС за останні 10 років (т. 10, а. с. 184).
Комунальним закладом Обухівської районної ради «Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» надана інформація щодо кількості хворих на різні захворювання, узагальнений аналіз причин захворювань не здійснений (т. 11, а. с. 30-35).
З Висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02.07.130482 від 27 грудня 2012 року вбачається, що для Трипільської ТЕС величина санітарно-захисної зони не нормується, а визначається розрахунком розсіювання, відповідно до якого розсіювання максимально приземних концентрацій по більшості інгредієнтів спостерігаються на відстані 1000 м. Найближча житлова забудова розташована в північному напрямку на відстані 1000 м. (т. 10, а. с. 16-18).
Матеріали справи містять копію Висновку судової комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5542, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса 03 серпня 2017 року на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_81 , ОСОБА_82 до ПАТ «Центренернго» відшкодування моральної шкоди № 372/2439/16-ц. У висновках експерти вказали про неможливість встановити масштаб негативного впливу внаслідок господарської діяльності Трипільської ТЕС, проте вважають негативним вплив діяльності ТЕС на навколишнє природне середовище.
Матеріали справи містять копію статистичного щорічника Київської області за 2015 рік Головного управління статистики у Київській області, але він не містить відомостей про динаміку основних показників захворюваності населення різними хворобами в населених пунктах прилеглих до Трипільської ТЕС з прив'язуванням з відстанню джерела забруднення до населених пунктів та відомостей, що характер хвороб є особливим і відмінним від інших регіонів України.
Згідно відповіді відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області від 26.01.2017 року № 19/23 на запит ПАТ «Центренерго» за період з 01.01.2010 по 01.01.2017 року включно, не зареєстровано жодного випадку, пов'язаного з професійним захворюванням внаслідок діяльності Трипільської ТЕС (т. 14, а. с. 170).
Згідно відповіді Департаменту Екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 18.05.2016 року № 06.1-08.2/579 на запит ПП «Юридична фірма «Імператив плюс» у Департаменті відсутні відомості щодо фактів аварій, пожеж на Трипільській ТЕС та інформації про екологічні наслідки виробничої діяльності зазначеного підприємства за останні 10 років (т. 10, а. с. 184).
В матеріалах справи також наявні опитування позивачів на встановлення їх психологічного стану.
Звіт моніторингового екологічного обстеження ґрунтів в районі золовідвалу Трипільської ТЕС за 2017 рік, складений Державним підприємством «Українська геологічна компанія» Державної служби геології та надр України. За результатами виконаних досліджень ґрунтів в районі золовідвалу Трипільської ТЕС в 2017 році зроблені наступні висновки.
Основними елементами-індикаторами забруднення волошкових відходів за 2006 - 2017 роки є Ag-Li-Cu-Mo-S-Pb-Sn-Ni-V, концентрація яких в 5-10 разів перевищує їх фоновий вміст в ґрунтах району робіт. Відмінності в складі забруднення золошлакових відходів, котрі були зафіксовані в попередні роки, в основному стосувались порядку розміщення деяких елементів в геохімічному спектрі, а не самого геохімічного складу забруднення та вмісту цих елементів. В цілому, золошлакові відходи за токсичністю відносяться до ІV класу небезпечності і підлягають зберіганню на спеціальному проммайданчику чи на полігоні промислових відходів. Крім того, за результатами досліджень 2017 року, в складі елементів забруднювачів золошлакових відходів відмічається незначне зростання концентрації Mo Cu і S. В мінеральному складі золошламу відмічається незначне підвищення вмісту окислів кремнію,заліза і калію та пониження вмісту окисів кальцію, натрію і фосфору. Такі зміни в мінеральному та мікроелементному складі золошламів ТЕС наймовірніше пов'язано із незначною зміною геохімічного складу палива.
Значимі підвищення контрольних рівнів вмісту (більше ніж в 1 раз) хімічних елементів у ґрунтах санітарно-захисної зони Трипільської ТЕС, як і в попередні роки досліджень, відмічаються на відстані до 50 метрів від золовідвалу за Pb і в поодиноких пробах за Mn, V.
Суттєве забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах санітарно-захисної зони ТЕС відбувається на відстані 50 м від контуру золо відвалу, за сумарним показником забруднення класифікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м від контуру золо відвалу ТЕС, забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені.
Аналіз динаміки забруднення ґрунтів в санітарно-захисній зоні золовідвалів Трипільської ТЕС 2006-7 роки свідчить, що в межах 50 метрової зони від контуру золовідвалу в ґрунтах не відбувається суттєвих змін концентрації хімічних елементів. З 2012 року відмічається незначне зростання концентрацій за S і Ag в межах північної 50 метрової зони золовідвалу.
Отримані висновки щодо впливу золовідвалу Трипільської ТЕС на ґрунти прилеглих територій базуються на їх тривалому дослідженні (11 років) за однотипною методикою і можуть вважатися достовірними, так як вони повторюються із року в рік із несуттєвими відхиленнями, в межах похибки точності аналітичних досліджень та геологічного випробовування (т. 16, а. с. 59-68).
У висновку екологічного аудиту від 16 травня 2018 року, проведеного на замовлення Фонду державного майна України в ході процедури приватизації ПАТ «Центренерго», експертами встановлена відсутність цілого ряду погоджень, що передбачені нормами чинного законодавства, виявлені ризики та розроблені рекомендації щодо удосконалення діяльності Трипільської ТЕС. Межі екологічного аудиту визначені площею відведених земельних ділянок Трипільської ТЕС, оцінка впливу за межами території визначена виключно в межах санітарно-захисної зони, відбір проб для аналітичних досліджень не передбачено. Зі Звіту вбачається, що аудитором був здійснений аналіз наведених вище експертних досліджень Незалежного інституту судових експертиз, ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва» НАМН України та вказано на те, що вони свідчать про наявність негативного впливу на навколишнє природне середовище Трипільської ТЕС. Також у звіті приділяється увага аналізу інформації, оприлюдненої в ЗМІ та інформації щодо наявних судових розглядів, що є результатом діяльності ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс», які оцінюються як такі, що створюють репутаційні ризики та ризики правового характеру для майбутнього власника, а також надано рекомендації щодо усунення виявлених невідповідностей на об'єкті Трипільска ТЕС ПАТ «Центренерго» (т. 2, а. с. 40-58, 94-130; т. 16, а. с. 107-128).
Відповідно до експертного висновку № 8645 від 27 липня 2016 року, зазначається, що господарська діяльність Трипільської ТЕС здійснює істотний вплив на пилове забруднення атмосферного повітря населених місць в 15-кілометровій зоні навколо станції, до якої, зокрема, належать населені пункти: м. Українка та с. Трипілля, виявлено перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації суспендованих часточок, недиференційованих за складом у 4-20 разів. За рештою досліджених показників забруднення атмосферного повітря перевищення ГДК не виявлено.
Вплив господарської діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» на забруднення ґрунтового покриву населених місць виявляється у 2-8-кратному перевищенні регіональних фонових концентрацій арсену в межах жилої зони, зокрема, м. Українка, с. Трипілля, що свідчить про можливе забруднення сільськогосподарських угідь понад гранично допустиму концентрацію. Обстеження сільськогосподарських угідь на вміст арсену потребує окремого дослідження.
За рештою досліджених показників забруднення, господарська діяльність Трипільської ТЕС не здійснює істотного впливу на забруднення ґрунтів населених місць. Виявлено локальні 2-3-кратні перевищення фонового регіонального рівня змісту цинку (у 2 точках), нікелю (в 1 точці) та свинцю (в 1 точці), джерелами яких, крім Трипільської ТЕС, можуть бути і інші техногенні об'єкти Обухівського району, а кратність перевищення - неістотно виходить за межі природних флуктуацій фонового рівня.
Господарська діяльність Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» зумовлює наступні екологічні ризики:
- неприйнятний ризик пилового забруднення атмосферного повітря з оціночною величиною 10 -6 та встановленим в експертному дослідженні перевищенням гранично допустимої максимальної разової концентрації у 4-20 разів - «недопустимого» рівня «дуже високого» ступеня забруднення; можливим перевищенням гранично допустимої середньодобової концентрації у 13-65 разів, що відповідає класифікації: «сильно забруднена атмосфера», зокрема, в східній частині м. Українка, «високо забруднена атмосфера» , зокрема, в східній частині м. Українка, північній частині с. Трипілля, «екстремально забруднена атмосфера» - в більшій частині с. Трипілля;
- аналіз літературних джерел щодо впливу пилових часточок викидів ТЕС на здоров'я населення, хімічного та мінералогічного складу аерозолів дає підстави для висновку щодо високої ймовірності захворювань дихальної системи людей, які мешкають, зокрема, в населених пунктах Обухівського району: м. Українка, с. Трипілля з формуванням концерагенних та мутагеничних ефектів. Цей висновок потребує підтвердження даними медичної статистики або проведення медико-біологічних досліджень;
- ризик перевищення ГДК арсену в ґрунтах сільськогосподарських угідь та забруднення сільськогосподарської продукції сполуками арсену потребує окремого дослідження (т. 11, а. с. 36-143).
Позивачами наданий експертний висновок № 8658 від 25 серпня 2016 року як додаток до експертного висновку № 8645 від 27 липня 2016 року, за результатами електронномікроскопічних досліджень суспендованих часточок, недиференційованих за складом (пилу), відібраних 04 серпня 2016 року з атмосферного повітря в с. Трипілля (з підвітряного боку на відстані 3 км від Трипільської ТЕС), експерт Долін В.В. сформулював наступні відповіді на поставлені йому питання:
- суспендовані часточки, недиференційованих за складом, виявлені в повітрі зони впливу Трипільської ТЕС, являють собою переважно дрібнодисперсні (мікронних та субмікрональних розмірів) фракції силікатів (алюмосилікатів). Кристалів сірки (сульфітів, сульфатів), калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включеннями фосфору та фтору. Переважна більшість часточок має неправильну форму з гострими краями, голко- та зірочко подібну, що визначає ризик травмування тканин при вдиханні та розвитку захворювань дихальних шляхів. Форма, розміри, хімічний склад пилових часточок, вміст практично в усіх проаналізованих структурах елемента-індикатора - цирконію - однозначно вказує на генезис та тип пилового забруднення атмосфери - зола винесення ТЕС;
- електронномікроскопічні дослідження суспендованих часточок, недиференційованих за складом, дають підстави для кваліфікації пилового забруднення атмосфери в зоні впливу Трипільської ТЕС як «пил неорганічний зі вмістом діоксину кремнію 70-20%», що обґрунтовує застосування нормативу максимально разової концентрації (ГДК м.р.) 0,3 та середньодобової (ГДК м.р.) 0,1 мг/м3 згідно діючих нормативів (в Експертному висновку № 8645 від 27 липня 2016 року застосовано норматив 0,5 та 0,15 мг/м3 відповідно). Останнє не лише підтверджує висновки викладені в Експертному висновку № 8645, а й істотно збільшує оцінку екологічної небезпеки для населення зони впливу Трипільської ТЕС та дозволяє класифікувати більшу частину обстеженої території, як «зону екстремального пилового забруднення атмосферного повітря». Враховуючи переважно мікронні та сумікронні розміри суспендованих в атмосфері часточок, їх форму та хімічний склад, дослідження та рекомендації ВООЗ щодо вмісту в повітрі твердих часточок розмірами менше 10 та 2,5 мкм, результати медико-екологічних досліджень літературних джерел, експерт дійшов висновку щодо істотного (недопустимого) ризику для населення обстеженої території захворювань дихальних шляхів (фіброз, гранульома, силікоз легенів), в тому числі онкологічних, унаслідок пилового забруднення атмосфери, спричиненого господарською діяльністю Трипільської ТЕС (т. 14, а. с. 191-250; т. 15, а. с. 1-14).
За результатами експертизи № 8796 від 05.05.2017, проведеної Незалежним інститутом судових експертиз експертом Доліним В.В. був складений Висновок та експерт дійшов наступних висновків:
Головним екологічним ризиком для екосистем та населення, що мешкає в зоні впливу Трипільської ТЕС є пилове забруднення атмосфери, зумовлене викидом суспендованих часточок, недиференційованих за складом, що містять діоксин кремнію в межах 70-20% та являють собою переважно дрібнодисперсні (мікронних та субмікронних розмірів) фракції силікатів (алюмосилікатів), кристалів сірки (сульфідів, сульфатів), голкоподібних часточок оксиду цирконію зі включеннями міді, натрію, калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включеннями фосфору та фтору. У зв'язку з чим, експерт вважає обґрунтованим застосування нормативу ГДКМ.Р. - 0,3, ГДК С.Д. - 0,1мг/м3 для цього показника згідно чинного РД 52.04.186- 89».
Причинно-наслідковий зв'язок між пиловим забрудненням повітря та господарською діяльністю щодо спалювання викопного палива на Трипільській ТЕС визначається наявністю «реактивного кремнезему» (у біологічно доступній формі), який утворюється при високотемпературному спалюванні вугілля, присутністю елементів-індикаторів цирконію, міді, радіоактивних урану-238 та торію-232, що дозволяє однозначно ідентифікувати тип пилового забруднення атмосфери, як «зола винесення Трипільської ТЕС».
Пилове забруднення атмосфери обстежених населених пунктів відповідає недопустимому рівню забруднення та категорії екстремально забрудненої атмосфери на більшій частині території впливу Трипільської ТЕС. Пилове забруднення атмосфери веде до пригнічення фізіологічної діяльності екосистем та всихання окремих видів рослинності. Хімічний та гранулометричний склад пилового забруднення однозначно вказує на його головне джерело - викиди Трипільської ТЕС.
Екстремальне пилове забруднення атмосфери дрібнодисперсними часточками діоксину кремнію уламкової форми з загостреними краями, спричинене господарською діяльністю Трипільської ТЕС, визначає істотний (недопустимий) ризик для населення обстеженої території захворювань дихальних шляхів (фіброз, гранульома, силікоз легень), в тому числі онкологічних.
Також, дослідження стану навколишнього природного середовище було здійснено Державною установою «Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва» НАМН України від 05 вересня 2016 року, на замовлення Юридичної фірми «Імператив Плюс», що представляє інтереси позивачів.
У висновках Звіту цієї установи зазначено, що за виявленими ознаками діяльність Трипільської ТЕС, що входить до складу ПАТ «Центренерго», не відповідає вимогам діючих нормативних документів, а саме: Конституції України, Земельному кодексу України, Водному кодексу України, Повітряному кодексу України, Законам України: «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про охорону атмосферного повітря»; «Про охорону земель»; «Про відходи»; «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»; «Про питну воду та питне водопостачання»; «Про об'єкти підвищеної небезпеки», ДСП № 173-96 «Рекомендациям по проектированию золоотвалов электрических станций П26-85».
На прилеглій до Трипільської ТЕС території має місце наднормативне забруднення атмосферного повітря (пил з вмістом двоокису кремнію 20-70% до 9,2 ЕДК, сполуки хрому до 2,1 ГДК), ґрунту (кадмій до З ГДК), поверхневих ґрунтових вод у джерелах децентралізованого водопостачання населення (кадмій до 60 ГДК, хром до 12 ГДК, нікель до 6 ГДК, свинець до 4 ГДК, марганець до 8 ГДК в порівнянні з показниками води питного призначення) забруднюючими речовинами, властивими для цього об'єкту.
Існування золошлаковідвалу Трипільської ТЕС у такому вигляді як зараз є неприпустимим, оскільки порушує вимоги діючих нормативних документів щодо захисту довкілля і негативно впливає на здоров'я та умови проживання населення на прилеглих територіях.
В зв'язку з цим, необхідно розробити та реалізувати проект додаткових заходів (рекультивація ділянок, де не ведеться намив, посилення протифільтраційного захисту, посилення заходів по пригніченню пилоутворення, розгортання мережі моніторингових свердловин, утилізація накопичених відходів з використанням їх в якості складових компонентів будівельних матеріалів та ін.) з метою забезпечення недопущення перевищення гігієнічних нормативів рівнів впливу чинників Трипільської ТЕС на умови проживання населення прилеглих до нього територій.
Переважна більшість населення в зоні впливу золошлаковідвалу Трипільської ТЕС оцінює стан довкілля у своєму населеному пункті та на прилеглій території як незадовільний, пов'язуючи це із впливом діяльності Трипільської ТЕС, а також відзначає, що функціонування поруч з населеним пунктом цього об'єкту негативно впливає на стан здоров'я та умови проживання мешканців.
Динаміка основних показників захворюваності населення серцево-судинними хворобами, онкологічними хворобами та хворобами органів дихання в населених пунктах прилеглих до золошлаковідвалу Трипільської ТЕС, чітко корелюється з відстанню джерела забруднення до населених пунктів та переважаючими напрямками вітрів.
У зв'язку з виявленням в воді джерел децентралізованого водопостачання надзвичайно високих концентрацій важких металів, особливо кадмію, є потреба у проведенні цілеспрямованих досліджень та розробки дієвих заходів по його усуненню. Протоколи досліджень, на підставі яких були зроблені вказані висновки також містяться в матеріалах справи.
Актом Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, складеним чотирма депутатами сільської ради, зафіксовано випадіння темного снігу на п'яти вулицях с. Дерев'яни вночі з 09 на 10 березня 2013 року. У зв'язку з вказаним явищем загальними зборами жителів села прийнято рішення про вжиття ряду заходів (т. 10, а. с. 188-203).
Інформація щодо випадіння снігу чорного кольору в 2013 році в Обухівському районі Київської області була розповсюджена також засобами масової інформації в мережі Інтернет, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (т. 10, а. с. 215-218).
Позивачі вважають, що своєю діяльністю відповідач порушив їхні права на нормальне навколишнє середовище, в зв'язку з чим звернулися до суду з відповідним позовом.
Положеннями ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право кожного на життя, що охороняється законом.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
В силу ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадів, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 Цивільного кодексу України фізична особа має невід'ємне право на життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Цивільного кодексу України фізична особа має право на охорону її здоров'я.
В силу ст. 293 ЦК України, фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.
Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту). Фізична особа має право на належні, безпечні та здорові умови праці, проживання, навчання тощо.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», кожний громадян України має право на безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне середовище.
Згідно з ч. 1 ст. 11 даного Закону Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.
Зазначені норми права свідчать про те, що кожен має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.
Стаття 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає завдання стандартизації і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів (ч. 1 ст. 32 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 33 цього Закону екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи.
Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів.
Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України.
Згідно зі ст. 50 цього Закону екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
Суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей (ст. 55 цього Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об'єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.
В силу ст. 7 цього Закону нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються: нормативи гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела; технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.
До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать: поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів; перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.
Нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.
Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом) (ст. 8 цього Закону).
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що державою встановлюються стандарти та нормативи щодо охорони навколишнього природного середовища, які є обов'язковими до виконання, зокрема, природокористувачами.
Стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом довкілля, вимоги щодо запобігання його забрудненню та інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.
Нормування у сфері природокористування й охорони довкілля полягає у встановленні уповноваженими державними органами екологічних нормативів відповідно до вимог чинного законодавства. І такими екологічними нормативами є:
Гранично-допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин (ГДВ), рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних і біологічних факторів;
Нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих і біологічних впливів на нього.
Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів бере до уваги Рішення Європейського суду з прав людини у подібних правовідносинах.
Так, у справі «Дземюк проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, воно має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції (див. рішення від 9 грудня 1994 року у справі «Лопес Остра проти Іспанії» (Lopez Ostra v. Spain), п. 51, Series А № 303-С, та рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia), пп. 69-70). Тому, для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (рішення від 2 грудня 2010 року у справі « Іван Атанасов проти Болгарії» (Ivan Atanasov v. Bulgaria), заява № 12853/03, п. 66).
У справі «Дубецька та інші проти України» ((Dubetska and Others v. Ukraine), заява № 30499/03, пп. 110 та 113) суд встановив, що забруднення води є одним з чинників, які впливають на стан здоров'я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя.
Оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нещодавно нагадував, що не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті ( рішення від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» (Hardy and Maile v. the United Kingdom), заява № 31965/07, п. 188).
Таким чином, при вирішенні вказаного спору позивачі повинні були довести в судовому засіданні не тільки сам факт забруднення довкілля саме відповідачем, а й те, що воно відбувається поза відповідними нормами встановленими Державою, яке не притаманне наявному забрудненню в сучасних містах та селищах, яке негативно впливає на користування зручностями останніх, їх приватного та сімейного життя, та як наслідок таке забруднення навколишнього природного середовища призводить до погіршення стану здоров'я позивачів.
Встановлено, що Трипільська ТЕС була введена в експлуатацію у 1972 році, з того часу проводить свою діяльність, тривалий час модернізація та оновлення обладнання ТЕС не проводилась, у зв'язку з чим наявні очисні установки не в повній мірі відповідають сучасним вимогам.
Також встановлено, що Трипільська ТЕС, згідно санітарної класифікації, відноситься до об'єкту першого класу із санітарно-захисною зоною 1000 м, яка до м. Українка, де проживають позивачі, витримана.
Встановлено, що вказане підприємство, в установленому законом порядку отримало дозволи на користування надрами та водокористування, а також на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Діяльність Трипільської ТЕС знаходиться під контролем уповноважених органів Держави.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правової оцінки доказів наданих відповідачем на спростування доводів позивачів, але вважає за необхідним додатково звернути увагу на наступні обставини справи.
Встановлено, що для Трипільської ТЕС величина санітарно-захисної зони не нормується, а визначається розрахунком розсіювання, відповідно до якого розсіювання максимально приземних концентрацій по більшості інгредієнтів спостерігаються на відстані 1000 м.
За даними Державної екологічної інспекції України та її підрозділу в Київській області протягом 2011-2016 років проведені численні лабораторні дослідження, зокрема більше 100 досліджень атмосферного повітря і перевищень ГДК не виявлено, перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин згідно дозволу на викиди. Також не було виявлено негативного впливу від діяльності Трипільської ТЕС на якість води водоймища та ґрунту.
Матеріали справи також містять данні про те, що Державна установа «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України, Обухівський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» надавала інформацію про те, що перевищень максимально разових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі 1000 метровій санітарно-захисної та в житловій забудові м. Українка не було зареєстровано.
Обухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області вказує на наявність забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах 50-метрової зони від контуру золовідвалу, проте за сумарним показником воно кваліфікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені (т. 15, а. с. 184-200).
У Звіті моніторингового екологічного обстеження, складеного ДП «Українська геологічна компанія» Державної служби геології та надр України вказується на наявність забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах 50-метрової зони від контуру золовідвалу, проте за сумарним показником воно кваліфікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачі проживають в зоні вказаного забруднення.
Більш того, Державними органами, які проводили перевірку впливу відповідача на навколишнє природне середовище не заперечується наявність негативного впливу останнього на наявність перевищень ГДК по пилу в одній із точок відбору з повітряної (північної) сторони від джерела забруднення (золовідвалу) та їх виникнення, внаслідок певних погодних умов таких, як вітри та спека, але вказують, що такий вплив має епізодичний характер і у межах зони 1000 м, в якій не знаходиться житлових забудов та не проживають відповідачі по справі.
Крім того, матеріали справи містять дослідження Центральної геофізичної обсерваторії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які вказують, що за даними багаторічних спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Обухів і Українка характеризується, як низький. Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації. А згідно із даними Державної служби геології та надр України, промислові відходи, що утворюються в результаті спалювання палива Трипільською ТЕС за токсичністю відносять до IV класу небезпечності (малонебезпечні).
При розгляді справи в судах різних інстанцій встановлено, що офіційних звернень громадян Обухівського району до державних органів зі скаргами на пилові бурі, пов'язані з діяльністю Трипільської ТЕС у період 2013-2017 років не зафіксовано. Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила про відсутність фіксації надзвичайних ситуацій та подій на Трипільській ТЕС з 2005 року по 2017 рік. А надана Комунальним закладом Обухівської районної ради «Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» інформація щодо кількості хворих за різними захворюваннями не свідчить, що характер хвороб є особливим і відмінним від інших регіонів України.
У Висновку ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва» НАМН України вказано про виявлене наднормативне забруднення атмосферного повітря пилом, з мотивувальної частини висновку вбачається, що проби атмосферного повітря були відібрані у двох точках на північ від золошлакувідвалу Трипільської ТЕС у житловій зоні м. Українка приблизно 460 м від об'єктів та у лісосмузі приблизно 240 м від об'єкту.
Місце проживання всіх позивачів знаходиться поза межами 1000 метрової санітарно-захисної зони.
А отже, даний Висновок, яким встановлено наднормативне забруднення атмосферного повітря пилом, за пробами отриманими в межах 240 м та 460 м, не може свідчити про наявність такого забруднення на території місця проживання позивачів.
Також Висновком встановлено наднормативне забруднення ґрунту за одним із хімічних елементів - кадмій.
Вказано на виявлення в воді джерел децентралізованого водопостачання надзвичайно високих концентрацій важких металів, особливо кадмію. Зазначено про необхідність проведення цілеспрямованих досліджень.
Інші висновки ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва» НАМН не містять фактичних даних, стосуються аналізу стану золовідвалу Трипільської ТЕС, ставлення населення до діяльності Трипільської ТЕС, висловлені рекомендації.
У Висновку екологічного аудиту вказано на відсутність достовірних даних про результати досліджень й оцінки рівнів канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на територіях населених пунктів, прилеглих до Трипільської ТЕС та вказано на необхідність їх проведення.
Експертами встановлена відсутність цілого ряду погоджень, що передбачені нормами чинного законодавства, виявлені ризики та розроблені рекомендації щодо удосконалення діяльності Трипільської ТЕС. Межі екологічного аудиту визначені площею відведених земельних ділянок Трипільської ТЕС, оцінка впливу за межами території визначена виключно в межах санітарно-захисної зони, відбір проб для аналітичних досліджень не передбачено.
Даний висновок також не свідчить про наявність забруднення навколишнього середовища в місцях проживання позивачів до такого ступеню, що завдає їм моральної шкоди.
За даними компетентних органів держави має місце забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах 50-метрової зони від контуру золовідвалу, проте за сумарним показником воно кваліфікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені.
Стан забруднення поверхневих вод в районі розміщення Трипільської ТЕС визначається компетентними органами як такі, що відносяться до II класу, 3 категорії: за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті, хоча були виявлені певні хімічні речовини, що мають негативний вплив, проте у межах допустимих норм.
У Висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-інженерної екологічної експертизи №5707/17-48 від 03 березня 2017 року проведеного у вказаній справі, зокрема, вказано на те, що господарською діяльністю Трипільської ТЕС спричинено негативний вплив на навколишнє природне середовище, переважно забруднення атмосферного повітря викидами зі стаціонарних джерел. «Пиління» золовідвалу Трипільської ТЕС негативно впливає на навколишнє природне середовище, зокрема на стан забруднення атмосферного повітря пилом.
Проте, оцінити обсяг забруднення пилом атмосферного повітря від «пиління» золовідвалу Трипільської ТЕС за наданими матеріалами неможливо, а саме неможливо визначити вклад процесу «пиління» золовідвілу на загальне забруднення атмосферного повітря пилом, оскільки забруднення пилом атмосферного повітря відбувається з різних джерел викидів, розміщених як на території Трипільської ТЕС, так і за її межами. У зв'язку із суперечливістю наявних у матеріалах справи даних щодо фактичних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі неможливо підтвердити факт наднормативного забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, в тому числі пилом. Виявлені ДАБІ України порушення вимог містобудівного законодавства стосуються процедур оформлення дозвільних документів і не можуть бути критеріями для оцінки фактичного стану техногенної і екологічної безпеки за планової діяльності.
За даним висновком судової експертизи однозначно не встановлені обставини щодо наявності понаднормового забруднення атмосферного повітря діяльністю Трипільської ТЕС або наявності такого переважно-негативного впливу на навколишнє природне середовище, як вказують позивачі.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.
Колегія суддів вважає вищевказані документи у їх сукупності належними та допустимими доказами у даній справі.
У зв'язку з наведеними обставинами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачами фактів негативного впливу відповідача на їх повсякденну діяльність, враховуючи відстань знаходження їх житла від Трипільської ТЕС.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення на користь позивачів моральної шкоди.
Стаття 282 ЦК України визначає, що фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 4 даної Постанови передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови).
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню по-перше: за наявністю у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода; по друге: встановлення факту протиправної поведінки такої особи та при умові наявності причинного зв'язку між ними.
Відповідно до наданих матеріалів, порушень вимог санітарного законодавства Трипільською ТЕС, державними органами не виявлено. А виявлені порушення стосуються вимог містобудівного законодавства, процедур оформлення дозвільних документів і не можуть бути критеріями для оцінки фактичного впливу діяльності Трипільської ТЕС на життєдіяльність позивачів.
Не встановлено, що місце проживання позивачів знаходиться у такій зоні, де шкідливий вплив від діяльності Трипільської ТЕС перевищує встановлені нормативи, створює суттєві ризики для життя і здоров'я позивачів або порушує їх звичайний спосіб життя.
При цьому, судом не можуть бути взяті до уваги висновки спеціалістів за результатами психологічного дослідження, оскільки експерти вийшли за межі своїх повноважень. Окрім аналізу психологічного стану позивачів були надані відповіді на питання, що належать до компетенції суду, такі як факт заподіяння моральної шкоди, встановлення причино-наслідкового зв'язку з діяльністю відповідача та визначення розміру відшкодування моральної шкоди, без врахування індивідуальних якостей позивачів, так як визначений однаковий розмір. Крім того, при розрахунку розміру моральної шкоди застосовано методику, яка виключена із реєстру методик проведення судових експертиз, а застосовані максимальні коефіцієнти встановлені з урахуванням наявності окремих обставин, які фактично у цій справі відсутні.
Отже, в ході розгляду справи позивачами не доведено, що інтенсивність і тривалість шкідливого впливу від діяльності Трипільської ТЕС є настільки значними, що безпосередньо впливають на їх життя чи здоров'я, перевищують екологічні ризики, притаманні життю у кожному сучасному місті.
Сторонами позивачів був наданий висновок складений Незалежним інститутом судових експертиз, експерт ОСОБА_84 № 8645 від 27.07.2016 та до нього № 8658 від 25.08.2016 та № 8796 від 05.05.2017.
Узагальнений аналіз наведених висновків експерта ОСОБА_84 дає підстави стверджувати, що експертом встановлено наявність суспендованих часточок, недиференційованих за складом в атмосферному повітрі в 15-ти кілометровій зоні.
У додаткових дослідженнях експертом здійснюється аналіз цих часточок, наводяться характеристики їх небезпеки та ймовірні ризики, також вказується на наявність причинно-наслідкового зв'язку між пиловим забрудненням повітря та господарською діяльністю Трипільської ТЕС. За рештою досліджених показників забруднення атмосферного повітря перевищення ГДК не виявлено.
При цьому слід звернути увагу, що проведені дослідження ґрунтуються на разових пробах відібраних експертом та різного роду публікаціях, а електронномікроскопічне дослідження проведено на пробах повітря в с. Трипілля з підвітряного боку на відстані 3 км від Трипільської ТЕС.
На запитання щодо забруднення ґрунтів, експертом Доліним В.В. надана відповідь щодо можливого забруднення сільськогосподарських угідь внаслідок виявлення перевищення регіональних фонових концентрацій арсену, проте вказаний висновок не є однозначним з огляду на побудову речення та посилання на необхідність проведення окремих досліджень. За рештою досліджених показників забруднення, господарська діяльність Трипільської ТЕС, за висновком цього експерта, не здійснює істотного впливу на забруднення ґрунтів населених місць. А отже, такий висновок не свідчить про наявне забруднення ґрунтів на територіях місця проживання позивачів.
Численними компетентними органами держави у проміжок часу 2011-2017 років перевищень максимально разових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі 1000 метровій санітарно-захисної зони та в житловій забудові м. Українка зареєстровано не було. Наявний рівень забруднення характеризується як низький, в Україні законодавчо не встановлені норми для таких видів викидів, як пил чи суспендовані часточки, недиференційовані за складом, як вказує експерт Долін В.В., що проби здійснені даним експертом носили разовий характер.
Колегія суддів вважає висновки експерта не можуть бути покладені в основу рішення, які суперечать іншим наявним в матеріалах справи доказам.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що під час судового розгляду позивачами не доведено співвіднесення моральних страждань позивачів і покладених в основу позову фактичних обставин із виробничою діяльністю відповідача, а також доказів причинного зв'язку між діями відповідача та наслідками у виді спричинення моральної шкоди позивачам.
Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту в обраний позивачами спосіб під час розгляду цієї справи не виявлено.
Посилання позивачів на невстановлену для Трипільської ТЕС величину санітарно-захисної зони самі по собі не дають підстав для висновку про віднесення їх місця проживання до зони підвищеного впливу від Трипільської ТЕС, оскільки зона у 1000 м була визначена компетентними органами розрахунком розсіювання сполук, що мають негативні наслідки, при тому, що нормативно мінімальна зона становить 300 м.
При цьому, з екологічного звіту вбачається, що встановити (скоротити) санітарно-захисну зону для Трипільської ТЕС не вбачається можливим. А питання встановлення такої зони належить до компетенції відповідних державних органів, а отже відповідач не є таким, що несе цивільну відповідальність за відсутність встановлення такої зони.
Сторона позивача переважно посилається на те, що внаслідок діяльності одного з підприємств відповідача має місце забруднення навколишнього середовища, що впливає на стан їх здоров'я, проте колегія суддів вважає, що за наведених обставин, враховуючи обсяг доказів наданих позивачами, дуже важко відрізнити вплив екологічних ризиків на їх повсякденне життя від впливу інших відповідних факторів, таких як їх вік, професії або особистий спосіб життя.
Матеріали справи дають можливість зробити висновок про те, що майже кожен позивач так чи інакше постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, переважна більшість з них є пенсіонерами, тобто особами похилого віку, а тому розлади їх здоров'я не є такими, що прямо пов'язані з діяльністю відповідача.
Сторона позивача вказує на те, що сам по собі факт забруднення навколишнього середовища свідчить про заподіяння моральної шкоди.
Разом з тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не доведено, що в місцях проживання позивачів у даній справі рівень забруднення навколишнього середовища становить очевидну загрозу їх життю та здоров'ю, є вищим ніж в інших регіонах та містах та непритаманний сучасній екологічній обстановці у відповідному регіоні України, оскільки саме з таким чинником законодавець пов'язує можливість зазначеного відшкодування.
Більш того, такої позиції дотримується Європейський суд з прав людини.
Позивачі посилаються на те, що наявне психологічне навантаження вплинуло на їх здоров'я, внаслідок зазначених аспектів позивачі, за їх твердженням, переживають значні душевні страждання, що проявилися у постійному стресі, страхах, тривогах, переживаннях.
Однак, вказане є власним суб'єктивним сприйняттям фактичних обставин.
Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому суд вірно визнав безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив всі матеріали справи, рішення суду повністю відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегією суддів було запропоновано представнику позивача надати пояснення стосовно стану здоров'я кожного позивача, спричинену діяльністю відповідача, у зв'язку з чим відкладався розгляд справи.
Разом з тим, ні представник позивача, ні окремо позивачі в судовому засіданні не вказали на наявність конкретних захворювань у кожного з них, та не розмежували наслідки впливу Трипільської ТЕС на кожного конкретного позивача з урахуванням особливостей кожного з них.
Апеляційний суд звертає увагу, що предметом даного судового розгляду є не перевірка всієї діяльності Трипільської ТЕС, на оцінці якої була фактично побудована позиція представника позивачів, а безпосередньо доведення заподіяння позивачам моральної шкоди, внаслідок діяльності відповідача.
У зв'язку з чим, до уваги суду можуть бути прийняті лише ті докази, які безпосередньо свідчать про наявність негативного впливу на життя позивачів, наявності витрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань позивачів, або інших негативних явищ, заподіяних їм незаконними діями або бездіяльністю відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження завдання їм моральної шкоди діяльністю відповідача та таких не здобуто судом.
Посилання в апеляційній скарзі на відповідні рішення Європейського суду з прав людини, на думку колегії суддів, не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки останніми було вирішено спір, який є не тотожнім з обставинами зазначеними у розглянутому судом позові.
Також необґрунтованими, на думку колегії суддів, є посилання в апеляційній скарзі на безпідставне неприйняття в якості доказу «експертизи» наданої позивачами на підтвердження своїх вимог, оскільки вказані дослідження не являються експертизою у розумінні цивільно-процесуального законодавства України, а дослідження заподіяння моральної шкоди та встановлення її розміру проведені за методикою, яка є не чинною на території України.
За наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним дослідженням обставин справи, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо апеляційної скарги позивачів на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області віл 22 травня 2019 року, колегія суддів вважає наступне.
При ухваленні рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року, судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою суду від 22 серпня 2008 року відстрочено сплатусудовогозбору до ухвалення судового рішення у справі.
21.05.2019 представник відповідача Грибець В.А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по даній цивільній справі в частині стягнення з позивачів судового збору на користь держави в сумі 551 грн. 20 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Із позовних вимог вбачається, що позивачі вимагають відшкодування моральної шкоди, спричиненої, зокрема, заподіянням їх здоров'ю діяльністю відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позивачі відповідно до вимог чинного законодавства звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду.
Висновки суду першої інстанції про необхідність сплати судового збору не відповідають положенням Закону України «Про судовий збір».
За наведеного, додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області віл 22 травня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-376, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 задовольнити.
Додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове додаткове рішення.
У задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Трипільська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 04.12.2019.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: О.В. Шахова
Я.В. Головачов