03 грудня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/36729/18
Апеляційне провадження 22-ц/824/14641/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А.
при секретарі Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідачі ОСОБА_2
Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія 112-ТВ»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія 112-ТВ» (надалі телеканал «112 Україна») про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
у вересні 2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , телеканалу «112 Україна», у якому просив визнати інформацію, розповсюджену через ресурси засобів масової інформації, а саме: телеканал «112-Україна», власником якого є ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» під час трансляції телепрограми «Студія 112» та в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 - недостовірною та такою, що порочить його честь гідність і ділову репутацію. А саме інформацію наступного змісту: «руйнував систему українського транспорту і зв'язку»; «треба спочатку відповісти за ті всі злочини, які були скоєні ним поки він був на посаді Міністра транспорту»; «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6». Просив зобов'язати відповідачів спростувати вищезазначену недостовірну інформацію через телеканал «112-Україна» та в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 - на тому ж веб сайті, на тій же мові, в той же час, в тій же програмі, протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду по даній справі; стягнути з ОСОБА_2 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 000 грн, судові витрати, які складаються із судового збору - 8 810,00 грн, витрат на правову допомогу - 55 840 грн та 13 000 грн, витрат за проведення лінгвістичної експертизи - 10 500 грн, витрат за отримання інформації по власнику веб сайту - 500 грн.
В обгрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в ефірі телеканалу «112-Україна» власником якого є ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», під час трансляції телепрограми «112 Україна.Live» ОСОБА_2 розповсюдила неправдиву, негативну інформацію про нього, яка також була на сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. На момент зйомки телепрограми, він не знаходився в студії телеканалу і не міг аргументовано відстоювати свою позицію та був позбавлений рівносильного права на відповідь, у зв'язку з нерівністю умов місця знаходження, перериванням телефонної розмови. Вказує, що розповсюджена інформація є неправдивою, принижує його честь, гідність і ділову репутацію, як порядної людини, благодійника, колишнього міністра транспорту. Крім того розповсюдження неправдивої інформації призвело до погіршення його самопочуття, порушення звичного ритму та способу життя.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.08.2019 позов задоволено частково. Визнано інформацію, розповсюджену на телеканалі «112-Україна» під час трансляції телепрограми «Студія 112» та в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 -недостовірною та такою, що порочить честь гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , а саме: - «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6». Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію розповсюджену на телеканалі «112-Україна» під час трансляції телепрограми «Студія 112» в той же час, в тій же програмі, протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили із зазначенням, що інформація «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6» є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 Зобов'язано ТОВ «Телекомпанія 112-ТВ» (телеканал 112 Україна) спростувати недостовірну інформацію розповсюджену в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на тому ж веб сайті, на тій же мові, протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили із зазначенням, що інформація «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6», яка розповсюджена ОСОБА_2 під час трансляції телепрограми «Студія 112» є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн, судовий збір у сумі 1559,60 грн, витрати за отримання інформації по власнику веб-сайту в сумі 500 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що позивач у судовому засідання визнав, що ОСОБА_4 є його давнім другом, а тому згадка у передачі про зазначену особу без наведення конкретизації фактів придбання ОСОБА_4 майна ніяким чином не порушує честі, гідності та ділової репутації позивача. Факт належності значної частини рухомого складу у опосередкованій власності ОСОБА_4 через підконтрольну йому компанію ТОВ «Лемтранс» є загальновідомим. Позивач не надав доказів про те, що в період, коли він був міністром, ОСОБА_4 не набув у власність майно, яке можна визнати як «рухомий склад». Вважає, що лист Міністерства інфраструктури від 30.07.2018 не є неналежним доказом. Зазначає, що її висловлювання є нейтральними, а не негативними, та фактично містять оціночні судження. Крім того, позивач не довів факт вчинення йому моральної шкоди.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в ефірі телеканалу «112-Україна», власником якого є ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», під час трансляції телепрограми «112 Україна.Live» ОСОБА_2 було розповсюджено інформацію про позивача.
19.07.2018 на запит представника позивача ТОВ «Телекомпанія 112-ТВ» (телеканал 112 Україна) надано фрагмент ефіру телеканалу «112 Україна» та витяг з обліку передач ТОВ «ТРК «112-ТВ» за ІНФОРМАЦІЯ_2. Програма стосувалась питання швидкісного транспорту «Нyреrlоор» та ОСОБА_1 висловлював свою думку щодо зазначеного питання як спеціаліст в даній галузі.
У судовому засіданні був оглянутий диск із записом програми, в якому ОСОБА_2 висловлювала оспорювані фрази, зокрема: «руйнував систему українського транспорту і зв'язку»; «треба спочатку відповісти за ті всі злочини, які були скоєні ним поки він був на посаді Міністра транспорту»; «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6». Висловлювання, у тому числі і спірні, ОСОБА_2 були здійснені після виступу позивача та стосувалися його роботи на посаді міністра інфраструктури в той час, коли він обіймав вказану посаду.
Сторони не заперечували, що на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 було розміщено відео з програмою «112 Україна.Live», яке містило інформацію, що розповсюджена ОСОБА_2 .
Позивач надав висновок № 14689 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, складений 17.09.2018 експертом ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Л.В. Фраймович. Зазначений висновок не прийнятий судом як належний та допустимий доказ, оскільки суду не надано доказів, що експерт має свідоцтво для проведення зазначеного виду експертиз, а згідно інформації, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України в реєстрі атестованих судових експертів, ОСОБА_5 видано свідоцтво для проведення почеркознавчих та автотоварознавчих експертиз, про що також вказано у трудовій книжці експерта.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання інформації про те, що «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6» недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутації позивача, суд першої інстанції виходив з того, що таке висловлювання є фактичним твердженням, оскільки Міністр міністерства інфраструктури України ОСОБА_8 в листі від 30.07.2018 зазначив, що в період обіймання посади Міністра транспорту та зв'язку України ОСОБА_1 . Міністерство транспорту та зв'язку України не здійснювало продажу «рухомого складу» та «нерухомого складу» інфраструктури громадянину ОСОБА_4 , а відповідачі не надали доказів, що «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6».
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній стороні.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач є публічною особою, а тому вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, суд повинен ураховувати, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорту чи в будь-якій іншій галузі).
Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких політичних лідерів.
Проте, правильно зазначивши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вислів «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6» лише опосередковано стосується позивача. У даному вислові не йдеться про те, що «рухомий склад» був проданий ОСОБА_6 саме позивачем. Як і не йдеться про те, що «рухомий склад» був проданий у незаконний спосіб. Не вказується також і про те, яка частина «рухомого складу» була продана. З даного вислову не вбачається, що був проданий весь «рухомий склад».
Матеріали справи не містять доказів на спростування чи підтвердження інформації про те, чи продавався рухомий склад за часів коли позивач очолював Міністерство транспорту та зв'язку чи ні, оскільки відповідно до листа Міністерства інфраструктури України ПАТ «Укрзалізниця» не має можливості надати інформацію про здійснення правочинів з ТОВ «Лемтранс» у період з лютого по вересень 2005 року, тому що документи знищені за закінченням терміну зберігання.
Проте, колегія суддів вважає, що інформація не є для позивача настільки негативною, щоб призвести до порушення його особистих немайнових прав.
З матеріалів справи не вбачається, що інформація «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6» була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що вислів «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6» порушує право позивача на повагу до його честі, гідності чи ділової репутації.
Відтак рішення суду в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові в цій частині.
Оскільки суд задовольнив позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди лише з тих підстав, що вважав, що інформація «за часів міністра ОСОБА_7 рухомий склад був проданий ОСОБА_6» порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача, то в цій частині рішення також підлягає скасуванню.
Рішення суду в частині відмови в позові про визнання недостовірною інформації: «руйнував систему українського транспорту і зв'язку», «треба спочатку відповісти за ті всі злочини, які були скоєні ним поки він був на посаді Міністра транспорту» не оскаржується, а відтак в апеляційному порядку не переглядається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови виготовлений 04.12.2019.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик