Іменем України
05 грудня 2019 року
Київ
справа №161/18700/17
адміністративне провадження №К/9901/61987/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року (головуючий суддя - Плахтій Н.Б.)
і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року (головуючий суддя - Сапіга В.П., судді - Довга О.І., Запотічний І.І.)
у справі №161/18700/17
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області
про визнання протиправним і скасування рішення.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області (далі - «РСЦ МВС у Волинській області»), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 14 вересня 2017 року Територіального сервісного центру 0742 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в частині скасування реєстрації транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Територіальний сервісний центр 3248 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Київській області вчинити дію, якою поновити реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 за ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно скасовано реєстрацію транспортного засобу VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , який належить позивачу на праві власності. Вказане рішення прийнято на підставі висновку Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області від 14 вересня 2017 року №31/3-3-2482, яким встановлено відсутність сертифіката відповідності на транспортний засіб, який мав надаватись під час його реєстрації. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки будь-якого відношення до первинної реєстрації вказаного транспортного засобу немає. Крім того, вказує на порушення відповідачем вимог пункту 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, оскільки при перевірці первинної реєстрації належного позивачу транспортного засобу не було встановлено факт його реєстрації за фіктивними чи підробленими документами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у цій справі позов в частині позовних вимог до Територіального сервісного центру 3248 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Київській області про зобов'язання поновити державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 за ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області, оформлене пунктом 2 висновку від 14 вересня 2017 року №31/3-2482 за результатами перевірки законності первинної реєстрації транспортних засобів, здійсненої у Територіальному сервісному центрі 0742 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області, в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 за ОСОБА_1 .
Судові рішення мотивовані тим, що на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру Міністерства внутрішніх справ не було беззаперечних документальних доказів того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами. Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України. Оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення, а відтак, є протиправним і його належить скасувати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Волинській області просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Вимоги касаційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що первинну реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 проведено, зокрема, і на підставі сертифікату відповідності UA1.050.0032676-16, який виданий ДП «ІНПОМТ» (державна система сертифікації УкрСЕПРО). Проте, зазначений орган сертифікації з 1 січня 2016 року не входить до переліку органів, які уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 (надалі - «Порядок №521»).
Отже, на думку відповідача, при здійсненні реєстрації вказаного транспортного засобу було порушено пункт 10 Порядку № 521, у зв'язку з чим, на підставі пункту 40 Порядку № 521, висновком Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області від 14 вересня 2017 року №31/3-3-2482 було скасовано державну реєстрацію цього транспортного засобу.
Крім того, скаржник посилається на те, що судами не було взято до уваги лист офіційного дилера ТОВ «ВОЛЬВО Україна», адресований прокурору про те, що транспортний засіб VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 відповідає рівню екологічної норми «Євро-2» та проведення його переобладнання на екологічні стандарти «Євро-5» неможливо.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року - без змін.
У відзиві позивач зазначає, що в обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на правові норми, які регулюють порядок реєстрації транспортних засобів, а не порядок їх скасування.
Також, позивач посилається на те, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції і технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.
Оскільки, первинна реєстрація транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 була проведена Територіальним сервісним центром 0742 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області (далі - «Територіальний сервісний центр 0742»), то останнім було здійснено комплекс заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які стали підставою для проведення такої реєстрації.
Отже, помилка державного органу при первинній реєстрації транспортного засобу не може порушувати право нового власника транспортного засобу, на якого останній перереєстрований, на користування та розпорядження належним йому майном.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 6 грудня 2016 року Територіальним сервісним центром 0742 здійснено первинну реєстрацію транспортного засобу VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 за ОСОБА_2 з видачою свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та номерних знаків НОМЕР_5 .
5 квітня 2017 року між ТзОВ «АВТО-РЕАЛ» (продавець), який діє на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії №5744/00033 від 5 квітня 2017 року, та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №5744/00033, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 .
Територіальним сервісним центром 3248 регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Київській області 6 квітня 2017 року здійснено перереєстрацію транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 за договором купівлі-продажу на нового власника ОСОБА_1 , у зв'язку з чим отримано нові номерні знаки НОМЕР_2 та видано позивачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .
Судами також встановлено, що з 13 червня до 12 липня 2017 року згідно з наказом регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області від 7 червня 2017 року №93 було здійснено перевірку організації службової діяльності Територіального сервісного центру 0742.
Виконуючим обов'язки начальника РСЦ МВС у Волинській області 14 вересня 2017 року затверджено висновок №31/3-3-2482 за результатами перевірки законності державної реєстрації транспортних засобів, здійсненої у Територіальному сервісному центрі 0742.
Вказаним висновком встановлено факти первинної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, за сертифікатами відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, виданими органами державної системи реєстрації «УкрСЕПРО».
Зокрема, у висновку зазначається, що 6 грудня 2016 року здійснено державну реєстрацію автомобіля VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 на громадянина ОСОБА_2 . Реєстрацію зазначеного транспортного засобу здійснено на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 5 грудня 2016 року №17/12/16, акту прийому-передачі транспортних засобів від 5 грудня 2016 року, вантажної митної декларації від №204050003/2016/008999 від 5 грудня 2016 року, акту огляду реалізованого транспортного засобу від 5 грудня 2016 року №7195/16/000328, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу іноземної держави (БРИФ) від 22 лютого 2000 року №7299SDN, квитанції про сплату за отримані послуги від 6 грудня 2016 року, сертифікату відповідності UA1.050.0032676-16, виданого ДП «ІНПОМТ», терміном дії з 3 серпня 2016 року до 3 липня 2017 року, позначення рівня екологічної норми Євро-5.
Рішення щодо державної реєстрації вказаного транспортного засобу прийняла головний спеціаліст відділу організації реєстраційно-екзаменаційної роботи та взаємодії із суб'єктами господарювання РСЦ МВС у Волинській області Ковальчук Н .А.
Згідно із пунктом 2 висновку від 14 вересня 2017 року №31/3-2482 скасовано державну реєстрацію транспортного засобу VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу.
Листом від 13 жовтня 2017 року №31/3/2-4168 Територіальний сервісний центр 0742 повідомив позивача про те, що відповідно до висновку РСЦ МВС у Волинській області від 14 вересня 2017 року №31/3-22482 було проведено скасування державної реєстрації транспортного засобу VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 , який належить позивачу згідно зі свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_7 , виданого 6 квітня 2017 року, державний номерний знак НОМЕР_2 .
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання.
Положеннями статті 30 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ГЮН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 затверджено «Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - «Порядок №1388»), згідно з пунктом 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Положеннями пункту 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Абзацом 2 вищенаведеного пункту Порядку №1388 закріплено, що документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів особами, уповноваженими управляти таким майном; рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби; інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.
У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобів інформаційно- телекомунікаційних систем органам МВС.
Пунктом 10 Порядку №1388 встановлено, що Державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» (далі - «Декрет №46-93») передбачено, що сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції в державній системі сертифікації здійснюється призначеними на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями.
Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності внесено зміни, зокрема до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію».
Підпунктом 22 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який набрав чинності 10 лютого 2016 року, внесено зміни до Декрету, зокрема з 1 січня 2016 року виключено абзац другий статті 27 Декрету, яким було передбачено, що нові і такі, що були у користуванні, транспортні засоби, а також вузли, агрегати та частини до них, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності або фізичними особами, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим, 10 лютого 2000 року Україна приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі приписів від 20 березня 1958 роуц (далі - Женевська Угода 1958 року).
З метою виконання цієї Угоди з поправками 1995 року та до законодавчого врегулювання і адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу, Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» №738 від 9 червня 2011 року.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» (далі - «Постанова №738») встановлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС (далі - транспортний засіб), предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.
Пунктом 3 Постанови №738 визначено, що сертифікат відповідності видається:
- виробником або його уповноваженим представником - резидентом України (далі - виробник) на кожний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання;
- уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.
На виконання Постанови №738 наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 встановлений «Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання» та «Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання».
Отже, єдиною законодавчо передбаченою процедурою видачі сертифікатів на транспортні засоби та їхньої частини є оцінка їх відповідності згідно з положеннями «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання» та «Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання», затвердженого наказом Мінінфраструктури України №521 від 17 серпня 2012 року.
До органів із сертифікації, які уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання та органів із сертифікації, призначених на виконання робіт з індивідуального затвердження колісних транспортних засобів відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання відносяться: Державне підприємство «Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут» (наказ Міністерства інфраструктури від 1 березня 2013 року №126); Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (наказ Міністерства інфраструктури від 29 березня 2016 року №121); Державне підприємство «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (наказ Міністерства економічного розвитку від 9 лютого 2016 року №209); Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (наказ Міністерства економічного розвитку від 9 лютого 2016 року №212); Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (наказ Міністерства економічного розвитку від 9 лютого 2016 року №212); Державне підприємство «Український центр з питань сертифікації та захисту прав споживачів» (наказ Міністерства економічного розвитку від 9 лютого 2016 року №212), ТзОВ «Рівнестандарт» місто Рівне (наказ Міністерства інфраструктури від 6 вересня 2016 року №306); Державне підприємство «Харківстандартметрологія» місто Харків (наказ Міністерства інфраструктури від 22 вересня 2016 року №322). Перелік органів з сертифікації, які видають вищенаведені сертифікати відповідності, оприлюднений на сайті Міністерства інфраструктури України у розділі «Діяльність Комісії Міністерства інфраструктури України з питань забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 року».
Крім того, спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання ввезення на митну територію України та проведення першої реєстрації ввезених або виготовлених в Україні транспортних засобів, а також поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів, є Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів».
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам: не нижче рівня «ЄВРО-3» - з 1 січня 2013 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до дати введення екологічних норм не нижче рівня «ЄВРО-3» як обов'язкових; не нижче рівня «ЄВРО-4» - з 1 січня 2014 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до дати введення екологічних норм не нижче рівня «ЄВРО-4» як обов'язкових; не нижче рівня «ЄВРО-5» - з 1 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно; не нижче рівня «ЄВРО-6» - з 1 січня 2018 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2017 року включно.
Статтею 3 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» передбачено, що документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Згідно з частиною дев'ятою статті 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Пунктом 15 Порядку №1388 передбачено, що під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв'язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду.
Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України «Про судову експертизу» порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями.
За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.
Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати. У разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Проаналізувавши вищенаведені норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Територіальний сервісний центр 0742 6 грудня 2016 року здійснив первинну державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 за ОСОБА_2 . Отже, цим Територіальним сервісним центром було здійснено комплекс заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які стали підставою для проведення реєстрації транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 .
Згодом, ТСЦ 3248 РСЦ МВС у Київський області 6 квітня 2017 року здійснив перереєстрацію транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 за договором купівлі-продажу на нового власника ОСОБА_1 .
Вказані обставини, на переконання колегії судів є суттєвими, оскільки питання зняття з обліку вже зареєстрованого транспортного засобу повинно відбуватись виключно до вимог нормативно-правових актів України.
Пунктом 40 Порядку №1388, передбачені підстави зняття з обліку транспортних засобів. Зокрема визначено, що у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до органів доходів і зборів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
Відповідно до пункту 5.7 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року №379 (далі - «Інструкція №379»), на підставі документів, що підтверджують встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в Центрі, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, або інформацію про реєстрацію яких несанкціоновано внесено до автоматизованої бази даних АІС «Автомобіль» та (або) Єдиного державного реєстру Державтоінспекції, працівники Центру оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи до органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що уповноважені особи сервісних центрів МВС скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію) у разі виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, і передають усі відповідні документи до відповідного органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки.
Отже, на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для скасування реєстрації транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 став факт реєстрації вказаного транспортного засобу на підставі сертифікату відповідності UA1.050.0032676-16, терміном дії з 3 серпня 2016 року до 3 липня 2017 року, виданого ДП «ІНПОМТ», який було подано ОСОБА_2 до первинної реєстрації цього транспортного засобу.
Проте, на момент реєстрації вказаний орган сертифікації не входив до переліку органів, які уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521. Відтак, поданий при першій реєстрації транспортного засобу сертифікат відповідності є неналежним сертифікатом відповідності відповідно до Порядку №521.
Одночасно, транспортний засіб марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 був зареєстрований як Територіальним сервісним центром 0742 за ОСОБА_2 , так і ТСЦ 3248 РСЦ МВС у Київський області за ОСОБА_1 .
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, висновком Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області від 14 вересня 2017 року №31/3-3-2482 визначено, що порушення порядку реєстрації транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 допущено провідним головним спеціалістом відділу організації реєстраційно-екзаменаційної роботи та взаємодії із суб'єктам господарювання РСЦ МВС у Волинській області, в той же час відсутні посилання на документи, що підтверджують встановлення факту реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу саме за фіктивними чи підробленими документами.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач скасував державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 за відсутності документів чи інших підтверджуючих обставин, що засвідчують факт реєстрації (перереєстрації) саме за фіктивними чи підробленими документами.
Отже, висновок РСЦ МВС України у Волинській області від 14 вересня 2017 №31/3-3-2482 в частині скасування реєстрації вказаного транспортного засобу є необґрунтований, тобто прийнятий без наявних на те правових підстав, а тому є протиправним і його належить скасувати.
Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій листа офіційного дилера ТОВ «ВОЛЬВО Україна» про те, що транспортний засіб VOLVO B12, кузов НОМЕР_1 відповідає рівню екологічної норми «Євро-2» та проведення його переобладнання на екологічні стандарти «Євро-5» неможливо, оскільки судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку вищезазначеним доводам відповідача.
Обґрунтованим, на думку Верховного Суду, є також застосування судом апеляційної інстанції практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатись в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (справа «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, помилка державного органу при первинній реєстрації транспортного засобу не може порушувати право нового власника транспортного засобу, на якого останній перереєстрований, на користування та розпорядження належним йому майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №803/64/18.
Верховний Суд також відхиляє аргументи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, тому що перелічені скаржником порушення не є такими, що унеможливлювали встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду