05 грудня 2019 року
Київ
справа №9901/590/19
адміністративне провадження №П/9901/590/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи: Вища рада правосуддя, Президент України, про визнання протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 27.11.2019 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС), в якому просить:
1) визнати протиправними та скасувати рішення ВККС від 06.03.2019
- №412/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_2 ;
- №413/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_3 ;
- №420/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4 ;
- №421/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_5 ;
- №422/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_6 ;
- №424/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_7 ;
- №425/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_8 ;
- №426/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_9 ;
- №427/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_10 ;
- №428/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_11 ;
- №431/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_12 ;
- №432/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_13 ;
- №439/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_14 ;
- №441/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_15 ;
- №449/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_16 ;
- №450/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_17 ;
- №452/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_18 ;
- №453/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_19 ;
- №454/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_20 ;
- №455/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_21 ;
- №456/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_22 ;
- №459/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_23 ;
- №461/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_24 ;
- №467/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_25 ;
- №468/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_26 ;
- №464/вс-19 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_27 ;
2) визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 06.03.2019 №28/зп-19 в частині затвердження рейтингів кандидатів на вакантні посади суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду.
3) визнати протиправними та скасувати рішення ВККС від 06.03.2019
- №567/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_2 ;
- №568/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_3.;
- №569/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4 ;
- №570/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_5 . ;
- №571/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_6. ;
- №572/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_7 ;
- №573/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_8 ;
- №574/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_9.;
- №575/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_10 ;
- №576/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_11 ;
- №577/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_12 ;
- №578/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_13;
- №579/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_14 ;
- №580/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_15 ;
- №581/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_16 ;
- №582/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_17 ;
- №583/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_18 ;
- №584/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_19. ;
- №585/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_20.;
- №586/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_21
- №587/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_22 ;
- №588/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_23;
- №589/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_24.;
- №590/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_25 ;
- №591/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_26 ;
- №592/вс-19 про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду ОСОБА_27 ;
4) зобов'язати ВККС провести в належному складі та у встановлений чинним законодавством спосіб повторне кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частиною четвертою статті 22 КАС України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суд керується наступним.
Відповідно до приписів частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказану конституційну норму необхідно застосовувати з урахуванням її офіційного тлумачення, наданого Конституційним Судом України. Зокрема, у справі громадянки ОСОБА_36 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи, Конституційний Суд України офіційно розтлумачив частину другу статті 55 Конституції України вказавши «…кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді» (частина перша пункту 1 Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 у справі №6-зп/1997).
Обґрунтовуючи свою позицію, Конституційний Суд зазначив, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть оскаржуватися будь-які рішення, дії та бездіяльність. Тим самим було створено механізм реалізації конституційного права особи на судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Звідси випливає, що Конституцією України гарантовано і забезпечено кожній людині і громадянину право на звернення до суду за захистом своїх прав чи свобод (частина дев'ята пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 у справі №6-зп/1997).
З наведеного офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України слідує, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Конституція України закріплює гарантію для звернення до суду за захистом прав, але не має на меті гарантувати сам лише судовий розгляд (судове слухання). Для звернення до суду особа повинна мати матеріально-правову заінтересованість у вирішенні спору. Юридична зацікавленість у зверненні до суду повинна мати об'єктивну основу.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; е) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.
Подібні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містять постанови Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах №800/435/17, №800/559/17, №800/149/18 та №9901/472/18.
Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд здійснюється відповідно до Конституції та Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 83 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Згідно з статтею 84 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення чи інших випадків, визначених законом.
За результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої-другої статті 88 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є рішення ВККС, якими визначено результати кваліфікаційного оцінювання кандидатів на заняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та надано рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного ВККС 02.08.2018.
Спірні рішення є індивідуально-правовими актами та своїми приписами породжують права та обов'язки для конкретних осіб, на яких спрямована їх дія.
Право на оскарження рішень (актів індивідуальної дії) ВККС, що приймаються за результатами кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), має лише суддя, якого це рішення стосується у порядку передбаченому КАС України. В той час, інші особи відповідно до вимог законодавства позбавлені права оскаржувати відповідні рішення ВККС, оскільки такі рішення не мають безпосереднього впливу на права, свободи та інтереси цих осіб і не порушують їх.
Разом з тим, позивач не є учасником спірних правовідносин, оскільки не є особою щодо якої ВККС ухвалено рішення за результатом кваліфікаційного оцінювання, та не є особою, на яку спірні акти індивідуальної дії мають безпосередній вплив порушуючи права, свободи та інтереси.
З наведеного слідує, що між ОСОБА_1 і ВККС відсутній публічно-правовий спір (у розумінні КАС України) щодо рішень, які оскаржуються.
Статтею 266 КАС України передбачено особливості провадження у справах щодо оскарження, зокрема, правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів як індивідуально-правового, так і нормативно-правового характеру.
Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
За результатом аналізу вказаних приписів вбачається, що процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження індивідуально-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб'єктів правовідносин, щодо яких застосовується або буде застосовано цей акт. Вказане правило має застосовуватись до оскарження будь-яких правових актів індивідуальної дії.
Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень.
Рішення ВККС можуть бути предметом розгляду адміністративного суду на відповідність їх законам України. Втім, захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
У свою чергу, рішенням ВККС від 06.03.2019 №28/зп-19 затверджено рейтинг кандидатів на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду в межах проведеного Конкурсу (у тому числі рейтинг кандидатів до Касаційного адміністративного суду), що підтвердили здатність здійснювати правосуддя у касаційних судах.
Втім рейтинговий список кандидатів до Касаційного адміністративного суду не містить прізвище позивача.
Отже, оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов'язки тільки для визначеного цим актом кола суб'єктів, яким його адресовано.
У зв'язку з тим, що рейтинговий список кандидатів до Касаційного адміністративного суду не містить прізвища позивача, оскаржуване рішення ВККС від 06.03.2019 №28/зп-19 не породжує для ОСОБА_1 будь-яких прав та/або обов'язків у зв'язку з його прийняттям, в тому числі і права на захист, тобто, права на звернення із цим адміністративним позовом.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», Заяви N 17160/06 та N 35548/06).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини шостої наведеної статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Оскільки розгляд вказаного спору перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстави для роз'яснення позивачу до суду якої юрисдикції належить його вирішення - відсутні.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №9901/731/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №9901/757/18.
Наслідки відмови у відкритті провадження в адміністративній справі визначені частиною п'ятою статті 170 КАС України, зокрема, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 4, 6, 19, 22, 167, 170, 248, 256, 266 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі №9901/590/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи: Вища рада правосуддя, Президент України, про визнання протиправними та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
І.Я. Олендер
Суддя Верховного Суду