Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №819/1356/17
провадження №К/9901/19684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду, прийняту 31 жовтня 2017 року у складі головуючого судді - Подлісної І.М., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого - Кушнерика М.П., суддів: Мікули О.І., Курильця А.Р.,
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 187 о/с від 01 серпня 2017 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 01 серпня 2017 року;
1.2. поновити позивача на посаді старшого інспектора Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 01 серпня 2017 року;
1.3. стягнути з ГУНП в Тернопільській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову зазначає, що зі змісту наказу від 01 серпня 2017 року № 2089 випливає те, що позивача звільнено зі служби за систематичні грубі порушення службової дисципліни, вимог керівництва МВС України, Національної поліції України, ГУНП в Тернопільській області щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України та статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у самовільному здійснені виїзду на службовому автотранспорті в с. Колиндяни Чортківського району, безпідставній зупинці транспортних засобів та незаконній перевірці документів у водіїв.
2.1. Додатково зазначив, що систематичність його порушень, на думку відповідача, полягає в тому, що позивач не прибував на заплановані атестації, які проводилися 07 березня 2017 року та 21 червня 2017 року, а також в порушенні щодо позивача кримінального провадження від 12 квітня 2016 року № 42016210000000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
2.2. Однак позивач не погоджується із такими висновками, оскільки про проведення атестацій, які проводилися 07 березня 2017 року та 21 червня 2017 року, він не знав і не міг знати, тому що в зазначений період перебував на лікарняному.
2.3. Щодо порушення кримінального провадження від 12 квітня 2016 року № 42016210000000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, то позивач звернув увагу на те, що станом на дату видання оскарженого наказу, розгляд по зазначеній кримінальній справі проходить у Чортківському районному суді Тернопільської області та рішення по суті ще не прийнято, а тому відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
2.4. Вважаючи звільнення з органів поліції незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
3. Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області проти позову заперечував, та зазначив що оскаржені дії відповідача щодо видання оскарженого наказу здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та просив у задоволенні позову відмовити.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 01 жовтня 1992 року по 01 серпня 2017 року проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України на різних посадах.
5. 19 липня 2017 року до ГУНП в Тернопільській області надійшло подання із Тернопільського управління департаменту внутрішньої безпеки НПУ про виявлені порушення службової дисципліни з боку окремих працівників Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області.
6. Наказом ГУНП в Тернопільській області від 26 липня 2017 року № 2035 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактами, викладеними у зазначеному поданні Тернопільського управління департаменту внутрішньої безпеки НПУ.
7. За підсумками службового розслідування складено висновок від 01 серпня 2017 року, з якого вбачається наступне:
7.1. 14 липня 2017 року близько 21 год 00 хв наряд поліції у складі: старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції патрульної поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_2 ., інспектора з дорожнього нагляду зазначеного сектору майора поліції ОСОБА_3 та старшого інспектора Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1, здійснили самовільний виїзд на службовому автомобілі «Фольксваген - Пассат» н.з. НОМЕР_1, без відповідної шляхової документації у с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області, де у форменому одязі здійснювали безпідставні зупинки транспортних засобів та протиправні перевірки документів у водіїв.
7.2. Також, в ході зазначеного службового розслідування встановлено, що 13 квітня 2016 року о 15 год. 30 хв. в результаті проведеної спільної операції співробітниками УВБ в Тернопільській області ДВБ Національної поліції України, УСБ України в Тернопільській області та Прокуратури Тернопільської області в рамках кримінального провадження від 12 квітня 2016 року № 42016210000000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України у службовому приміщенні по вул. Копичинецькій, 128 у місті Чорткові був затриманий старший інспектор Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_1 після отримання ним раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 2000 гривень від гр. ОСОБА_5 за повернення йому посвідчення водія та не притягнення до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
7.3. Крім того встановлено, що позивач не прибував на заплановані атестації, які проводилися 07 березня 2017 року та 21 червня 2017 року, у зв'язку з чим допустив грубі систематичні порушення службової дисципліни.
8. За результатами службового розслідування відповідач видав наказ від 01 серпня 2017 року № 2089, яким позивача вирішено звільнити зі служби за систематичні грубі порушення службової дисципліни, вимог керівництва МВС України, Національної поліції України, ГУНП в Тернопільській області щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України та статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), що виразилось у самовільному здійснені виїзду на службовому автотранспорті в с. Колиндяни Чортківського району, безпідставній зупинці транспортних засобів та незаконній перевірці документів у водіїв.
9. В подальшому, відповідач видав наказ від 01 серпня 2017 року № 187 о/с, яким позивача звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, позовні вимоги задовольнив.
8.1. Наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №187 о/с від 01 серпня 2017 року в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 01 серпня 2017 року - скасувати.
8.2. Поновив майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 01 серпня 2017 року.
8.3. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 зарплату за час вимушеного прогулу з 01 серпня 2017 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 24 975 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 75 копійок.
8.4. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8 325 (вісім тисяч триста двадцять п'ять) гривень 25 копійок допустив до негайного виконання.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу є необґрунтоване, оскільки позивач не може вважатися таким, який здійснив систематичні грубі порушення службової дисципліни у відповідності до статті 14 Закону України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
10. Таку позицію Тернопільського окружного адміністративного суду підтримав і Львівський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.
12. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що 14 липня 2017 року на момент виявлення працівниками внутрішньої безпеки майора поліції ОСОБА_1 у с. Колиндяни, останній перебував на лікарняному та не мав законних підстав здійснювати перевірку транспортних засобів та перебувати у форменому одязі.
12.1. Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій проігноровано здобуті службовим розслідуванням факти та докази порушення позивачем службової дисципліни, однак безпідставно враховано пояснення свідків-співучасників даного проступку-старшого інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції патрульної поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_2 . та інспектора з дорожнього нагляду цього ж сектору майора поліції ОСОБА_6 , які слід оцінювати критично, оскільки саме дані особи скоїли грубе дисциплінарне порушення, були за це позбавлені частини щомісячної премії та відповідно зацікавлені у спотворенні обставин події та відведенні від відповідальності позивача.
12.2. Крім того, впродовж служби позивач 14 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.
12.3. Суди також не врахували систематичне ухилення позивачем від проходження атестації за різними підставами. Так, позивач не прибув на заплановані атестації 07 березня 2017 року та 21 червня 2017 року посилаючись на перебування на лікуванні, яке збігалося з атестуванням особового складу (відкривалися лікарняні листки за один день до атестації та тривали від трьох до семи днів - з 06 березня 2017 року по 08 березня 2017 року та з 20 червня 2017 року по 27 червня 2017 року).
12.4. Інші систематичні факти порушення службової дисципліни позивачем, зазначені в мотивувальній частині наказу з метою характеристики попередньої поведінки порушника, яка вплинула на визначення начальником ГУНП крайнього виду дисциплінарного стягнення.
13. Наказ ГУНП в Тернопільській області від 01.08.2017 № 2089 «Про грубі порушення службової дисципліни, допущені окремими працівниками Чортківського ВП, та покарання винних» позивачем не оскаржений, і судами не скасований, отже даний наказ, який є підставою для видання спірного наказу, є чинним на данин час.
Таким чином, внаслідок прийняття постанови про скасування наказу по особовому складу залишається чинним дисциплінарний наказ, реалізація якого є обов'язком ГУНП.
14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилається на необгрунтованість та безпідставність останньої, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі також - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут, Закон № 3460-IV) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114).
20. Так, відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
21. Згідно з частиною першою статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
22. Частиною першою статті 2 Закону № 3460-IV визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
23. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина першої статті 5 Закону № 3460-IV).
24. Статтею 14 Закону № 3460-IV визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
25. Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
26. Відповідно до статті 14 Закону № 3460-IV при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
27. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
28. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
29. Пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.
29.1. Таким чином, перевірка відповідності особи вимогам до поліцейських повинна бути проведена до видання відповідного наказу про призначення особи на посаду в Національній поліції України.
30. Відповідно до частини другої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
30.1. Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.
31. Положення частини першої статті 57 Закону № 580-VIII, не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини другої статті 57 Закону № 580-VIII, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є неправомірним.
VI. Позиція Верховного Суду
32. Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі змісту наказу № 2089 від 01 серпня 2017 року, позивача звільнено зі служби за систематичні грубі порушення службової дисципліни, вимог керівництва МВС України, Національної поліції України, ГУНП в Тернопільській області щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України та статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у самовільному здійснені виїзду на службовому автотранспорті в с. Колиндяни Чортківського району, безпідставній зупинці транспортних засобів та незаконній перевірці документів у водіїв.
32.1. Також у зазначеному наказі зазначено, що систематичне грубе порушення, полягає в тому, що позивач не прибував на заплановані атестації, які проводилися 07 березня 2017 року та 21 червня 2017 року, а також в порушені щодо позивача кримінального провадження від 12 квітня 2016 року № 42016210000000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказами № 647 від 06 березня 2017 року та № 1696 від 20 червня 2017 року майора поліції ОСОБА_1 було включено у списки для проходження атестацій, які проводилися 07 березня 2017 року та 21 червня 2017 року.
33.1. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 06 березня 2017 року по 08 березня 2017 року та в період з 20 червня 2017 року по 27 червня 2017 року перебував на лікуванні, що підтверджується довідками №№ 14, 27 про тимчасову непрацездатність.
33.2. Із наказами № 647 від 06 березня 2017 року та № 1696 від 20 червня 2017 року про призначення зазначених атестацій позивач ознайомлений не був, оскільки знаходився на лікарняному, відтак твердження представника відповідача про те, що позивач свідомо ухиляється від проходження атестації, чим порушує службову дисципліну, є безпідставними.
33.3. Водночас, Верховний Суд зазначає, що позивач був переведений з органів внутрішніх справ на службу до Національної поліції України, а тому посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 відмовився проходити атестацію, що також свідчить про систематичне порушення ним службової дисципліни є безпідставними та судом до уваги не приймаються.
34. Крім того, як вбачається із наказу № 2089 від 01 серпня 2017 року «Про грубі порушення службової дисципліни, допущенні окремими працівниками Чортківського ВП, та покарання винних» за наслідками проведення службового розслідування враховані матеріали кримінального провадження від 12 квітня 2016 року № 42016210000000030 щодо притягнення позивача до кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, що суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.
34.1. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
34.2. Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили суду, що 14 липня 2017 року перебували разом з позивачем в с. Колиндяни, де мали намір відремонтувати службовий автомобіль, де по рації їм надійшло повідомлення про нетверезого водія за кермом автомобіля ВАЗ 2109 і вони у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язані були вжити заходів до припинення незаконних дій. При цьому їх дії були однаковими, службове розслідування проводилось щодо всіх трьох працівників, однак тільки до позивача ОСОБА_1 застосовано крайній та найсуворіший захід у вигляді звільнення зі служби.
35. Під час розгляду справи судами також врахована довідка про заохочення та стягнення за період служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останній за період проходження служби в органах внутрішніх справ, 15 разів заохочувався та жодного разу, а саме більше одного року з дати видання оскарженого наказу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а тому суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 не може вважатися таким, який здійснив систематичні грубі порушення службової дисципліни у відповідності до статті 14 Дисциплінарного статуту.
36. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу є необґрунтованим, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, отже відповідач безпідставно видав оскаржуваний наказ, а тому він підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.
37. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
38. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
39. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення.
2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич